Ухвала суду № 41867302, 02.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ К/800/25029/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити дію спеціального дозволу на користування надрами,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити дію спеціального дозволу на користування надрами.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» було відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» було задоволено. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 19.09.2012 року № 449 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4413 від 04.10.2007 року на видобування суглинків Ружинського родовища. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Державна служба геології та надр України, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державної служби геології та надр України задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Tовариству з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 04.10.20.2007 року № 4413 з метою видобування суглинків Ружинського родовища.

Державною організацією «Кіровська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» 27.09. 2010 року проведено планову перевірку на предмет дотримання позивачем вимог законодавства про надра. За результатами перевірки складено акт від 27.09.2010 року № 173, в якому зазначено про виявлені порушення, зокрема,:

- в порушення пункту 2 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 року № 4413 (екологічна картка від 30.08.2005 року), статті 17 Кодексу України про надра та статті 4 Угоди про умови користування надрами від 15.10.2007 року - не оформлено гірничий відвід;

- в порушення статті 51 Кодексу України про надра - не представлений Робочий проект розробки Ружинського родовища суглинків та проект рекувальтивації;

- в порушення пункту 1 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 року № 4413 та статті 24 Кодексу України про надра - на протязі трьох років з моменту отримання спеціального дозволу надрокористувач не приступив до виконання розвідки запасів категорії С2 з метою приведення їх до промислових категорій;

- в порушення пункту 2 Особливих умов спеціального дозволу на користування надраминадрами від 04.10.2007 року № 4413 (екологічна картка від 30.08.2005) та статті 24 Кодексу України про надра - не розроблений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" до робочого проекту;

- в порушення пункту 2 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 року № 4413 (екологічна картка від 30.08.2005 року) та статті 24 Кодексу України про надра - не проведена геохімічна та радіаційно-гігієнічна оцінка родовища, розкривних порід та продукції, що виготовляється;

- в порушення пункту 2 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 року № 4413 (екологічна картка від 30.08.2005 року) та статті 24 Кодексу України про надра - не одержані в держуправлінні екології та природних ресурсів ліміти на утворення та розміщення відходів;

- в порушення статей 53 та 24 Кодексу України про надра - на підприємстві не організована геолого-маркшейдерська служба та відсутня відповідна документація;

- в порушення статті 28 Кодексу України про надра - неможливо перевірити виконання пункту 4 Особливих умов спеціального дозволу від 04.10.2007 року № 4413, а саме: «своєчасна і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів (в тому числі відрахувань за геологорозвідувальні роботи) до Державного бюджету згідно з чинним законодавством» у зв'язку із відсутністю на підприємстві маркшейдерської документації;

- в порушення статті 53 Кодексу України про надра - неможливо перевірити виконання пункту 5 Особливих умов спеціального дозволу від 04.10.2007 року № 4413, а саме: "щорічна звітність перед ДНВП «Геоінформ України» згідно з формою 5-гр», у зв'язку із відсутністю на підприємстві маркшейдерської документації;

- в порушення статті 24 Кодексу України про надра, статті 4 Угоди про умови користування надрами від 15.10.2007 року - невиконаний абзац 4 пункту 4.1.1 статті 4 Угоди про умови користування надрами від 15.10.2007 року, а саме: «початок промислового видобування суглинків в об'ємі 11,0 тис. м. куб. не пізніше 12 місяців з часу реєстрації Дозволу».

28.10.2010 року Міжвідомчою робочою групою з питань надрокористування (протокол № 7-10) розглянуто питання про зупинення дії дозволу.

На підставі протоколу Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 28.10.2010 року № 7-10, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 05.11.2010 року прийнято наказ № 498 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами», відповідно до якого зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4413 від 04.10.2007 року та надано TOB «Ружинська будівельна кераміка» час на усунення виявлених недоліків 2 (два) місяці.

Листом від 18.11.2010 року № 28/09-2340 Державна геологічна служба Міністерства охорони навколишнього природного середовища України повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» про зупинення дії спеціального дозволу № 4413 від 04.10.2007 року відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2010 року № 498, у зв'язку з порушенням надрокористувачем умов користування надрами, надала час на усунення недоліків - 2 місяці. Даний лист позивачем отримано 02.12.2010 року.

На підставі акта перевірки від 27.09.2010 року № 173 відповідачем 29.11.2011 року видано наказ № 176 «Про надання термінів для усунення порушень, які стали причиною зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» відповідно до якого, позивачу надано ще 2 (два) місяці для усунення порушень, які призвели до зупинення дії спеціального дозволу на користуванню надрами від 04.10.2007 року № 4413, з моменту відправлення.

У листі від 02.12.2011 року № 6265/01/14-11 «Щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами № 4413 від 04.10.2007 року» Державна служба геології та надр України повідомила позивача про те, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 29.11.2011 року № 176, власнику спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 року № 4413 на видобування суглинків Ружинського родовища, надано ще 2 (два) місяці для усунення порушень, з моменту відправлення цього повідомлення. Інформацію щодо усунення порушень необхідно надати до ДО «Кіровська територіальна інспекція державного геологічного контролю». Лист від 02.12.2011 року № 6265/01/14-11 отримано позивачем 14.12.2011 року.

19.09.2012 року Державна служба геології та надр України, на підставі підпункту 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, видала наказ № 449 «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», за яким анулювала спеціальний дозвіл на користування надрами від 04.10.2007 року № 4413 про що повідомлено позивача листом від 26.09.2012 року № 8630/01/14-12.

Правовідносини, що склались між сторонами, регламентуються Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.

Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра, його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно із статтею 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Стаття 25 Кодексу України про надра передбачає, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно із статтею 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Такий інший випадок припинення права користування надрами передбачено підпунктом 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, в якому зазначено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється тільки у судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 26 зазначеного Кодексу, законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

У Порядку можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною 3 статті 26 Кодексу, але ним не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами, воно може припинятися лише у судовому порядку.

Крім того, підзаконний нормативний акт, який встановлює додаткові підстави для припинення користування надрами, не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Оскільки, припинення права користування надрами здійснюється у судовому порядку, а відповідач, за відсутності згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка», не дотримався такого порядку вирішення питання про припинення спеціального дозволу на користування надрами, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши наказ Державної служби геології та надр України від 19.09.2012 року № 449 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4413 від 04.10.2007 року на видобування суглинків Ружинського родовища.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 року (справа № 21-450а13), від 19.09.2011 року (справа № 21-164а11), від 25.06.2011 року (справа № 21-36а11) та від 10.12.2013 року (справа № 21-450а13).

Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити дію спеціального дозволу на користування надрами - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: