Ухвала суду № 41866312, 10.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2806/2014 Головуючий в І інстанції: Коваленко А.В.

Категорія: 5 Доповідач: Капітан І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудняа місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Радченка С.В.При секретарі: З участю адвоката:Грицак А.М. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_7 до Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 про встановлення належності правовстановлюючого документу, визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, ОСОБА_9, про встановлення належності правовстановлюючого документу, визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з метою прийняття спадщини після свого батька ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, він звернувся із відповідною заявою до нотаріуса. До спадкової маси відноситься житловий будинок АДРЕСА_1, придбаний спадкодавцем на підставі договору купівлі-продажу 12 березня 1979 року, який посвідчений Кізомиською сільською радою Білозерського району Херсонської області. Позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений будинок у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу будинку містить деякі невідповідності. На підтвердження того, що покупцем домобудівлі був спадкодавець позивач зазначає про наявність вірного зазначення даних покупця у предметі договору, а також наказ про виділення земельної ділянки під будинок, довідку з місця роботи спадкодавця, реєстрацію спадкодавця у будинку до своєї смерті. Оскільки у нього відсутня реальна можливість успадкувати за спадкодавцем належне йому майно, у зв'язку з чим було порушено його права на спадкування, ОСОБА_7 просив суд встановити факт належності спадкодавцю ОСОБА_10 правовстановлюючого документа договору купівлі-продажу від 12 березня 1979 року на житловий будинок АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_6.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 04 серпня 2014 року позов задоволено частково. Визнано право власності ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10.

Додатковим рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2014 року рішення суду від 04 серпня 2014 року доповнено резолютивною частиною: в решті позовних вимог відмовити.

В апеляційних скаргах ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_11, вважаючи рішення суду першої інстанції від 04 серпня 2014 року незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону і ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вважають рішення суду законним.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем своїх вимог щодо належності спадкодавцю спірного житлового будинку та визнання за ним права власності на зазначений будинок в порядку спадкування за законом. Належних та допустимих доказів права власності на домобудівлю за іншими особами матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2012 року встановлено батьківство ОСОБА_10, відносно ОСОБА_7, якому 23 січня 2013 року повторно видано свідоцтво про народження, де його батьком зазначено ОСОБА_10 (т.1, а.с.5,7)

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с.6).

Із спадкової справи №46/2011, заведеної 13 червня 2011 року приватним нотаріусом Білозерського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_10, вбачається, що із заявою про прийняття спадщини, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1, після померлого, звернувся ОСОБА_7 (т.1, а.с. 78-103 ).

Із повідомлення нотаріуса №01-16/441 від 05 серпня 2013 року вбачається про неможливість вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу на підставі того, що в посвідчувальному написі договору купівлі-продажу спірного будинку вказано, що даний договір підписано ОСОБА_12 і ОСОБА_6, але відмітка про повноваження представника покупця відсутня (т.1, а.с.19).

Із направленої з державного нотаріального архіву Херсонської області копії договору купівлі-продажу, посвідченого Кізомиською сільською радою Білозерського району Херсонської області від 12березня 1979 року за реєстровим №14 вбачається, що договір складений про те, що ОСОБА_13 продав, а ОСОБА_10 купив жилий будинок в с. Кізомис Білозерського району Херсонської області (т.1, а.с.237-244).

В реєстрі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Кізомиської сільської ради народних депутатів Білозерського району за 1979 рік зазначено, що за №14 12 березня 1979 року сторонами нотаріальної дії вказані ОСОБА_13 і ОСОБА_10 (т.1, а.с.245-246).

Наказом №73 від 05 лютого 1979 року по радгоспу «Городній Велетень» Херсонського виробничого об'єднання консервної промисловості ОСОБА_10 у зв'язку із купівлею будинку у ОСОБА_13 (успадкованого після смерті ОСОБА_14 в с. Кізомис) нарізано присадибну земельну ділянку в кількості 0,13га (т.1, а.с.104).

ОСОБА_14 була зареєстрована в с.Кізомис 29 травня 1979 року про що свідчать записи в домовій книзі Кізомиської сільської ради Білозерського району та у паспорті ОСОБА_14 (т.2, а.с.272-274).

Після померлої 27 січня 1978 року ОСОБА_14 ОСОБА_13 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11 жовтня 1978 року на жилий будинок по АДРЕСА_2 особовий рахунок НОМЕР_2 (т.2, а.с.101,103)

Як вбачається з витягу із по господарської книги Кізомиської сільської ради з 1977 року за ОСОБА_14 зареєстрована домобудівля по АДРЕСА_3, особовий рахунок НОМЕР_3, а за особовим рахунком НОМЕР_2 зареєстрована домобудівля за іншою особою, а за ОСОБА_13 зареєстрована домобудівля по по вул. Радянській,8. особовий рахунок № 268 (т.2, а.с. 36,37).

Відповідно до трудового договору №50 від 10 червня 1979 року ОСОБА_10 в період з 10 червня 1979 року по 10 червня 1982 року працював на посаді матроса цеху лова в м. Північно-Курільську (т.2, а.с.216). З посвідчення №34, виданого Північно-Курильською БСФ на ім'я ОСОБА_15, вбачається, що останній в період з 1981 року по 1985 рік працював на посаді боцмана (т.2, а.с.217).

Згідно довідки №138056 від 23 січня 1979 року за місцем роботи та за 1979 рік за місцем проживання вбачається, що станом на час їх видачі ОСОБА_10 працював матросом добувного судна РС-388 Північно-Курильської бази сейнерного флоту та приватного будинку за місцем роботи не мав (т.1, а.с.192,193).

Відповідно до копії погосподарської книги №4 Кізомиської сільської ради Білозерського району за 1980-1982 роки рахунок НОМЕР_4 за ОСОБА_10 зареєстрована домобудівля по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.109)

Рішення №83/15 від 19 грудня 1985 року Кізомиської сільської ради «Про пере нумерацію жилих будинків» здійснено перенумерацію жилих будинків по вул.Радянській, права сторона з №2 по 234, ліва сторона з №1 по 171. (т.2, а.с. 58).

Згідно копії погосподарської книги №4 Кізомиської сільської ради за 1986-1990 роки особовий рахунок НОМЕР_4 за ОСОБА_10 зареєстрована домобудівля по АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 107).

Як свідчать записи в домовій книзі Кізомиської сільської ради за 1981-1988 роки в с. Кізомис 18 березня 1981 року зареєструвався ОСОБА_6, а 29 листопада 1988 року - ОСОБА_10, що також підтверджується записами в паспортах зазначених осіб (т.1, а.с.23; т.2, а.с.111-112).

Як вбачається з довідки Кізомиської сільської ради №01-22/123 від 28 травня 2014 року на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_10 в будинку АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_6 (т.1, а.с.105-106; т.2, а.с.229).

Встановивши вказані обставини, та враховуючи правила ст.1261 ЦК щодо першочергового права дітей на спадкування за законом, районний суд обґрунтовано визнав за ОСОБА_7 право власності на спадкове майно. Доказів на підтвердження того, що спірна домобудівля належить ОСОБА_6 на праві власності останнім не надано. Ті обставини, що ОСОБА_6 разом зі своєю родиною на протязі певного часу проживав та користувався зазначеним будинком на законність ухваленого рішення не впливає та не може слугувати підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.

Посилання апелянтів на той факт, що ОСОБА_10 останні роки не проживав у спірному будинку, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги також не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді