Рішення № 41865194, 26.11.2014, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7987/13-ц

Провадження № 2/520/1980/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Луняченка В.О.

при секретарі Лазнікові І.В.,Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 року до Київського районного суд м. Одеси звернулась ОСОБА_1 із вимогами до ОСОБА_2, про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1; виділення в натурі 5/8 часток у зазначеному домоволодінні; визначення порядок користування земельною ділянкою площею 584 м2, яка розташована у АДРЕСА_1 пропорційно частки у домоволодінні.

31.03.2014 року позов ОСОБА_1 був уточнений, та відповідно до нових вимог до ОСОБА_2, позивач просить суд припинити право спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1; виділити позивачу у натурі 68/100 часток у домоволодінні виплативши ОСОБА_2 у рахунок компенсації11/20 часток у жилому будинку 8284 грн.; зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконати розділ інженерних комунікацій; зобов'язати ОСОБА_1 погодити з місцевими органами виконавчої влади роботи з влаштування кухні та вбиральні; визначити порядок користування земельною ділянкою площею 500 м2 пропорційно ідеальним часткам у домоволодінні.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги висновками судово-будівельної експертизи, яка була проведена при розгляді даної справи, згідно яких, на думку позивача та її представника, можливо виділення в натурі частки домоволодіння з відступом від ідеальних часток.

Відповідач, та його представник, у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, наполягаючи на тому, що виділення у натурі частки у домоволодіння є неможливим з технічної точки зору.

Суд проаналізувавши надані сторонами докази по справі та пояснення учасників процесу, вважає позов таким,що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено у судовому засіданні рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2009 року по справі №2-2349/2009 ( а/с 6) у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 ( померла ІНФОРМАЦІЯ_1) було визнане право власності на частини домоволодіння АДРЕСА_1 - за ОСОБА_2 у розмірі 3/8 частин та за ОСОБА_1 у розмірі 3/8 частин зазначеного домоволодіння, яке у цілому складається з житлового будинку під л. "А", загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., вбиральні під л. "Б", гаражу під л."В", сараїв під літерами "Г","Д", цистерни, огорожі і мостіння, що розташовані на земельної ділянці площею 584 кв.м.

Рішенням Київського районного суд м. Одеси від 13.10.2010 року по справі №2-7043/10 ( а/с 8 ) визнане право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ( померлого ІНФОРМАЦІЯ_2) за ОСОБА_1.

Відповідно до нотаріально-посвідченому договору, укладеного 24.12.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а/с 16 ), співвласники встановили порядок володіння та користування домоволодінням під АДРЕСА_1, враховуючи, що ОСОБА_2 належить 3/8 частини а ОСОБА_1 5/8 частин вказаного домоволодіння.

Ухвалою суду від 05.09.2013 року ( а/с 53 ) було задоволено клопотання позивача та по справі була призначена будівельна-технічна експертиза, згідно висновків якої від 11.12.2013 року ( а/с 59 ) та доповнення до висновку від 07.02.2014 року ( а/с 134) експертом встановлено, що виділення в натурі часток домоволодіння, пропорційно ідеальних часток співвласників технічна не можлива. Експертом запропоновано єдиний технічно можливий розподіл житлового будинку та надвірних споруд з відступленням від ідеальних часток, згідно якого співвласнику ОСОБА_1 виділяються жилі та підсобні приміщення, без санвузла та кухні ( що унеможливлює використання вказаної частки для проживання). Експерт пропонує збудувати санвузол та кухню, а також виконати окремо розподіл інженерних комунікацій для можливості автономного використання кожної з виділених часток.

Правовідносини, які виникли між сторонами стосовно можливості виділення в натурі частки з сумісної часткової власності, врегульовані нормами Цивільного кодексу України ( надалі ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, про що зазначено у ч.1 ст. 364 ЦК України. Частиною другою вказаної статті визначено що, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом, або є неможливим ( частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно ч.2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Частиною першою статті 379 та частиною першою статті 380 ЦК України законодавцем визначено поняття житла та житлового будинку. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

В даному випадку, суд вважає, що відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи неможливо поділити домоволодіння під АДРЕСА_1, що є у спільної часткової власності, в якої ОСОБА_2 належить 3/8 частини а ОСОБА_1 5/8 частин, зі зберіганням у кожної частині його цільового призначення - приміщення для постійного житла.

У зв'язку із неможливістю виділення у натурі домоволодіння суд вважає неможливим і розгляд питання про визначення порядку користування земельною ділянкою, враховуючі наявність нотаріально посвідченої угоди між співвласниками стосовно визначення порядку користування домоволодінням, та той факт що вимоги стосовно визначення порядку користування земельною ділянкою є похідними з визначення можливості виділення в натурі частки домоволодіння.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про виділення в натурі 68/100 часток з домоволодіння, що знаходиться у спільної часткової власності з ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, виплати компенсації, припинення права спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою площею 500 м2, за вказаною адресою.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Луняченко В. О.