Рішення № 41865148, 05.12.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/4763/13-ц

Провадження № 2/520/778/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2014 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Коваленко О.Б.,

за участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про виселення з незаконно займаного приміщення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про виселення з незаконно займаного приміщення, та просить виселити відповідача з приміщення загальною площею 32,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача пояснив суду, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 20.02.2008 року, у приміщенні гуртожитку, загальною площею 32,6 кв.м., та перебуває основним наймачем житла, за вказаною адресою, з того ж часу. Приблизно з того ж часу на цієї площі час від часу, мешкав ОСОБА_2, який з березня місяця 2012 року був зареєстрований на підставі підробленого рішення Київського районного суду м.Одеси, та знятий з реєстрації 10.09.2014 року, згідно висновку ГУДМС України в Одеській області. Відповідач займає приміщення незаконно, без будь-яких правових підстав. Він не є наймачем, чи членом сім'ї наймача. Ніяких законних угод, діючих на теперішній час з відповідачем ні з позивачем, ні ким іншим не складено. За комунальні послуги, та користування житлом (квартирну плату) відповідач не сплачує, хоча використовує їх у повному обсязі Позивач вважає що на теперішній час відповідач самоправно займає жиле приміщення, та підлягає негайному виселенню.

Крім того, відповідач неодноразово, без дозволу і навіть відома позивача, приводить, для тимчасового мешкання невідомих осіб, які мають підозрілий вигляд та невизначений рід діяльності (про видворення яких позивачу неодноразово приходилося звертатися до правоохоронних органів), чим відверто нехтує громадською безпекою та відповідними нормами мешкання у багатоквартирних житлових будинках. На усі зауваження з приводу вищевказаного ОСОБА_2 реагує агресивно, добровільно залишити незаконно займану житлову площу відмовляється, при цьому погрожуючи. Представник позивача просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволення позову.

Представник відповідача також просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 20.02.2008 року, та є основним наймачем житла.(а.с. 9).

ОСОБА_2 вселився до спірного приміщення згідно з Направленням № 19 від 29 липня 2004 року. Як пояснив сам ОСОБА_2 у судовому засіданні, номер кімнати у даному направленні був дописаний пізніше.

Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 08.08.2012 року у порушенні кримінальної справи за результатами розгляду матеріалів перевірки ЖРЗПЗ №9168 від 02.08.2012 року- відмовлено. З постанови вбачається, що 01.08.2012 року до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з прокуратури Київського району м.Одеси надійшли матеріали Київського районного суду м.Одеси за фактом встановлення підробленого рішення по справі за № 1512/1597/2012 від 06.03.2012 року. В ході розгляду вказаних матеріалів опитаний ОСОБА_2, який повідомив, що вказану копію рішення суду йому передали незнайомі йому громадяни за ім'ям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в березні 2011 року за грошові кошти у сумі 17500 гривен. На підставі копії вказаного рішення суду ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач був знятий з реєстрації 10.09.2014 року, згідно висновку ГУДМС України в Одеській області.

На підставі договору № 5176009014 від 12.01.2014 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ОСОБА_1 укладено договір про оплату послуг КП «ЖКС Вузівський» за адресою: АДРЕСА_1

За змістом ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно до вимог ст.ст. 128, 129 ЖК України, п. 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою РМ УРСР від 3 червня 1986 р. N 208, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету. Єдиною підставою для вселення на надану жилу площу у гуртожиток є ордер, який може бути виданий лише на вільну жилу площу. Про виділення жилого приміщення у відособлене користування має свідчити відповідний запис в ордері про номер кімнати та її розмір.

Права та обов'язки власника та мешканців гуртожитку визначені вищевказаним Примірним положенням про гуртожитки, відповідно до п. 14 якого вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає.

Тому, хто вселяється в гуртожиток, вказується надана жила площа, видаються необхідний інвентар, постільні речі, перепустка на право входу в гуртожиток. Він повинен бути ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, правами й обов'язками мешканців гуртожитку.

Фактичне проживання у гуртожитку незалежно від тривалості такого проживання не створює прав особи, яка зайняла жилі приміщення.

Реалізація житлових прав особи не може відбуватись шляхом порушення прав на житлове приміщення іншої особи.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, всі укладені правочини, що суперечать нормам законодавства, зокрема нормам ЖК України, не є чинними.

Відповідно ч.2 ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону. Відповідач проживає у спірному приміщенні без відповідних правових підстав, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з незаконно займаного приміщення підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Виселити ОСОБА_2 з приміщення загальною площею 32,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Коваленко О. Б.