Ухвала суду № 41860544, 09.12.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1459/2014(м)

263/1435/14-ц

Головуючий в 1 інстанції: Турченко О.В.

Доповідач: Гаврилова Г.Л.

Категорія 51

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів Баркової Л.Л.,Сороки Г.П.

при секретарі - Одінцові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», третя особа - ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2014 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого зазначила, що вона з 2005 року проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю, не реєструючи шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_5 року у них народилася донька - ОСОБА_4. Оскільки вони проживали у незареєстрованому шлюбі, доньку позивачка зареєструвала на своє прізвище «ОСОБА_4» та по-батькові зазначила «ОСОБА_4». ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. За час життя померлий ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини, піклувався про неї. На теперішній час необхідно встановити факт батьківства, оскільки від цього встановлення факту для її доньки залежить виникнення її прав, а саме: оформлення пенсії, можливість стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненою смертю батька, оскільки останній помер внаслідок ДТП, винною в якій була визнана ОСОБА_2, та відповідальність якої була застрахована в ПрАТ «СТ Іллічівське». Згідно страхового полісу №3645911 від 24 листопада 2008 року, який діяв до 23.11.2009 року, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю становив 51000 грн. На теперішній час ліміт страхового відшкодування є не вичерпаним і складає 46413,87 грн., що надає позивачці право звернутися з позовом про стягнення зі страховика в інтересах ОСОБА_4 страхового відшкодування, пов'язаного зі смертю ОСОБА_3, за період з 1 грудня 2011 року до 01.02.2014 року в сумі 5744,20 грн., а починаючи з моменту звернення до суду до повноліття дитини - матеріальної шкоду, спричиненою смертю годувальника, у розмірі 235,20 грн. щомісяця. Просила суд встановити, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, стягнути з ПрАТ «СТ «Іллічівське» страхове відшкодування у розмірі 5733 грн. та матеріальну шкоду у зв'язку зі смертю годувальника в розмірі 235,20 грн. щомісячно, починаючи з 01.02.2014 р. та до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 07 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Встановлено, що ОСОБА_3,померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 року, є батьком ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язано Жовтневий відділ реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області батьком дитини записати громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Маріуполя Донецької області, та змінити прізвище з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4»; внести відповідні зміни в актовий запис №771 від 13.07.2006 р. про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зроблений Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області та видати повторне свідоцтво про народження дитини.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 5744гривні 00 копійок та матеріальну шкоду у зв'язку зі смертю годувальника в розмірі 235 гривень 20 копійок щомісячно, починаючи з 01.02.2014 р. та до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7.н., повноліття.

В апеляційній скарзі позивач третя особа - ОСОБА_2,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог. Вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи. Вважає,що позивачка з ціллю отримання грошових коштів з ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом , оскільки за життя ОСОБА_3 із заявою про встановлення батьківства не зверталась. Судом не взято до уваги, що у ОСОБА_3 була інша офіційна дружина, а рішення обґрунтовано тільки свідченнями свідків, та не застосовано заходів щодо встановлення біологічного батьківства. Крім того, вважає,що суд при обчисленні розміру страхового відшкодування безпідставно розрахував його , виходячи із мінімальної заробітної плати та не взяв до уваги заробіток потерпілого.

В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляції зазначає, що суд при ухваленні рішення не застосував приписи ч.4 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV в редакції від 17.11.2008 року, яка діяла на час виникнення правовідносин, тобто у 2009 році. Позивачка отримує пенсію по втраті годувальника і розмір зазначеної пенсії є вищим, ніж сума компенсації матеріальної шкоди, встановленої до стягнення з відповідача , а отже-таким, що поглинає зазначену суму компенсації.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суду розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить письмове повідомлення та витяг із журналу телефонограм за № 3042 .(а.с.128, 129).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» Александрова О.О., який просив апеляційну скаргу задовольнити, заперечення представника позивача ОСОБА_8, яка просила апеляційні скарги відхилити,рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

В силу ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтву про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року, про що свідчить актовий запис №771 від 13.07.2006 року, її батьком вказаний ОСОБА_3 ; запис про батька дитини вказано зі слів матері у порядку частини 1 статті 135 СК України.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 ст.135 СК України.

Задовольняючи позовні вимоги та встановлюючи факт родинних відносин, суд першої інстанції керувався ст. 130 СК України і виходив з того, що для встановлення факту батьківства позивачкою надані докази, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_1 під час якого народилася ОСОБА_4, а ОСОБА_3 є її батьком.

Оскільки за життя померлий ОСОБА_3 визнавав своє батьківство, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_10 ( матір'ю померлого), ОСОБА_12 ( батьком померлого), ОСОБА_13 ( першою дружиною померлого) та фотографіями, а будь-яких належних доказів на спростування цього не надано, суд обґрунтовано вважав доведеним факт батьківства померлого ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги третьої особи ОСОБА_2 про те, що суд мав призначити судово- генетичну експертизу для визначення батьківства померлого, не спростовують висновків суду, оскільки підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому,якщо помер батько дитини, яка народжена після 1 січня 2004 р., факт його батьківства може бути встановлений на підставі різних доказів, та висновок судово-медичної експертизи відповідно до ч.1. та 2 статті 57 ЦПК України не є переважним перед іншими доказами.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року встановлено, що 19 жовтня 2009 року о 17 годині 20 хвилин на вул. Бахчиванджи в м. Маріуполі відбулася ДТП, під час якої був смертельно травмований ОСОБА_3 Дорожньо-транспортна пригода сталася у результаті зіткнення мотоциклу SUZUKI під керуванням ОСОБА_3 та автомобілю SUZUKI GRAND VITARA під керуванням ОСОБА_2 внаслідок грубого порушення правил дорожнього руху останньої. Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами від заподіяної шкоди в результаті ДТП була застрахована у ПрАТ СТ «Іллічівське» згідно страхового полісу №3645911 від 24 листопада 2008 року, який діяв до 23.11.2009 року, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю становив 51000 грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 07.10.13 року стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 страхове відшкодування, пов'язане зі смертю ОСОБА_3 за період з 20 жовтня 2009 року до 1 грудня 2011 року у сумі 4586,13 грн.

На теперішній час ліміт страхового відшкодування є невичерпаним та складає 46 414,87 грн.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Установивши, що неповнолітня ОСОБА_4 ( ОСОБА_4) є дитиною ОСОБА_3, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачка має право на стягнення зі страхової компанії щомісячних платежів у відшкодування шкоди з 01.12.2011 року по 01.12.2013 року у загальному розмірі 5744 гривень 00 копійок та з 01.12.2013 року та до досягнення дитиною повноліття по 235 гривень 20 копійок щомісячно, і правильно визначив суму щомісячних платежів, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати за певний період та з урахуванням частки ОСОБА_4 ( 1/5) з оглядом на інших 4 утриманців та частку ОСОБА_3

При цьому , колегія суддів зауважує, що стягнені суми у відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого, не перевищують ліміт відповідальності страховика.

Доводи апеляції ОСОБА_2, що суд мав обчислювати страхові виплати із урахуванням заробітку потеплілого, не спростовують висновків суду , оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 на час загибелі не працював.

Доводи апеляції ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське», що суд не врахував вимоги ч.4 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції від 17.11.2008 року та не взяв до уваги, що позивачка отримує пенсію внаслідок втрати годувальника, також не є уважними.

Відповідно до статті 27 даного Закону право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.( 27.1) У зв'язку із смертю годувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування мають: діти (в тому числі усиновлені) - до досягнення ними повноліття ( 27.2)

Доводи апеляції на зміст пункту 27.4. даної статті, яка визначає порядок відшкодування частини неотриманих доходів померлого годувальника, яка за його життя належала б кожному утриманцю,не спростовує висновків суду, оскільки ОСОБА_3 неотриманих доходів, які за його життя належала б кожному утриманцю , не мав.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 1200 ЦК України особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника та інших доходів.

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія погоджується з висновками суду щодо задоволення позову, а доводи апеляційних скарг про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційні скарги ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді