Ухвала суду № 41859834, 10.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 133/3355/14-ц Провадження № 22-ц/772/3494/2014Головуючий в суді першої інстанції Навроцький А. П. Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Марчук В.С., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції

на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 4 листопада 2014 року у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Лопатинської Наталії Михайлівни про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні - ОСОБА_3, у праві виїзду за межі України, -

В с т а н о в и л а :

В жовтні 2014 року старший державний виконавець відділу ДВС Козятинського МРУЮ Лопатинська Н.М. звернулась в суд з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 4 листопада 2014 року відмовлено в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу ДВС Козятинського МРУЮ Лопатинської Н.М. про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_3, у праві виїзду за межі України.

В апеляційній скарзі відділ ДВС Козятинського МРУЮ просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою тимчасово обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань за виконавчим листом № 209/3421/12, виданим Козятинським міськрайонним судом Вінницької області.

Зазначив, що ухвалу суду вважають незаконною та необґрунтованою через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Державний виконавець у судове засідання не з'явилася, надала заяву, якою просила розглядати справу без її участі.

Стягувач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, а судова повістка повернулася їй не врученою по зазначеній поштою причині: «адресат не розшуканий».

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

По справі встановлено, що 13 листопада 2012 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі №209/3421/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 вересня 2012 року до повноліття дитини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а. с. 3).

7 грудня 2012 року головним державним виконавцем відділу ДВС Козятинського МРУЮ Голодняк С.С. відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа (а. с. 4 на звороті).

Старший державний виконавець відділу ДВС Козятинського МРУЮ Лопатинська Н.М. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду та аліменти на утримання неповнолітньої дитини не сплачує.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну» громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права державних виконавців. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1).

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина 2).

Державний виконавець у процесі здійснення виконання виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (частина 3 пункт 18).

Отже, державний виконавець вправі звернутись до суду в порядку ст. 377-1 ЦПК України із таким поданням, яке зокрема, повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, що передбачено п.11.1.1 підпунктом «ґ» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, передбачає наявність з об'єктивної сторони таких діянь (дії чи бездіяльності) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, погодженим із начальником відділу ДВС Козятинського МРУЮ, старший державний виконавець Лопатинська Н.М. не надала доказів того, що боржник ОСОБА_3 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження; про ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, а також доказів, які б свідчили про доцільність обмеження її у праві виїзду за кордон.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції належним чином з'ясував фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення даного питання та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 до виконання нею своїх зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції відхилити.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 4 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.С. Марчук

/підпис/ Т.М. Шемета

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська