АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
Провадження 22ц/790/7844/14 Головуючий 1 інстанції - Озеров В.О.
Справа № 431/732/14-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.
Категорія - земельні
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Кірсанової Л.І.
суддів: Крилової Т.Г., Пилипчук Н.П.,
при секретарі: Костенко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області та прокурора Старобільського району Луганської області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області, Відділу Держземагенства у Старобільському районі Луганської області, СРКП «Старобільський районний інформаційний центр» про визнання незаконним та скасування рішення Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про затвердження технічної документації із землеустрою, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, -
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області, Відділу Держземагенства у Старобільському районі Луганської області, СРКП «Старобільський районний інфоційний центр», який уточнила та остаточно просила про визнання незаконним та скасування рішення Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про затвердження технічної документації із землеустрою, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.
В обґрунтування свого позову вона вказала, що 19 березня 2010 року Чмирівська сільська рада прийняла рішення № 29/30 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка передається у власність громадянину ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 яким затвердила вищеназвану технічну документацію (розроблену СРКП «Старобільський земельно-інформаційний центр»), передала безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,1267 га за адресою АДРЕСА_1 та внесла зміни в своє ж рішення від 11.11.2003 року за № б/н в частині площі: замість 0,1000 га читати: 0,1267 га.
Вона вважає, що даним рішенням Чмірівської сільської ради порушено її права як суміжного землекористувача, порушено її право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки, яка є в її користуванні, оскільки в державному акті закріплена порушена межа. земельних ділянок її та ОСОБА_2
В її користуванні знаходиться земельна ділянка АДРЕСА_2. Ця земельна ділянка в сільській раді обліковується за єдиним номером із другою її ділянкою, розташованою рядом - НОМЕР_1. Суміжна межа ділянки НОМЕР_2 є порушеною ОСОБА_2
Відповідно до закону ОСОБА_2 подав до Чмирівської сільської ради заяву про передачу йому у власність земельної ділянки якою він користувався, розташованої за адресою АДРЕСА_1.
Сільська рада рішенням від 11.11.2003 року передала ОСОБА_2 безкоштовно у приватну у власність земельну ділянку за вказаною адресою, площею 0,10 га, при цьому згоди на розробку технічної документації не давалося.
ОСОБА_2 вказане рішення сільської ради - для отримання Державного акту про право власності, став реалізовувати лише наприкінці 2009 року.
Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 033791, виданий на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано ДП «Центр Державного земельного кадастру» в особі Старобільського районного відділу.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнав. Пояснив, що він не переносив ніяких стовпів старої огорожі, вони були забетоно вані давно. Коли землевпорядники Чмирівської сільської ради розглядали питання щодо передачі йому у власність земельної ділянки за його адресою, донька ОСОБА_1 бачила що про водяться відповідні дії.
В судовому засіданні представники Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області позвоні вимоги ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі, вважали позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволен ню.
Відповідачі - Відділу Держземагенства у Старобільському районі Луганської області, СРКП «Старобільський районний інформаційний центр» також позовні вимоги не визнали.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1. Визнано незаконним та скасовано рішення Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області № 29/30.від 19 березня 2010 року «Про затвердження технічної докумнентації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка передається у власність гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 033791, виданий на ім'я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та скасувано його державну реєстрацію. Зобов'язано Відділ Держземагенства у Старобільському районі Луганської області вчинити дії по скасуванню запису про державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 033791, виданого на ім'я ОСОБА_2
Не погодившись з вказаним рішенням Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області та прокурор Старобільського району Луганської області в інтересах ОСОБА_2 звернулися з апеляційними скаргами. Просять скасувати рішення районного суду та пройняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Крім того, Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області в обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не були застосовані строки позовної давності та вважає, що справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Прокурор Старобільського району Луганської області в обгрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що Чмирівська сільська рада, ухвалюючи оскаржуване рішення, діяла в межах своїх повноважень.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана дове сти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подають ся сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції керуючись ст. ст. 118,152 ЗК України, «Порядком ведення Державного земельного кадастру» затвердженого постановою КМУ від17 жовтня 2012 року №1051, «Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки», затвердженим постановою КМУ № 844 від 05.08. 2009 року, виходив з того, що при виготовленні земельної документації, її затверджені та подальшої видачі ОСОБА_2 Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виконавцем робіт, Чмирівською сільською радою, були допущені порушення діючого на той час законодавства та прав ОСОБА_1.
Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає вимогам закону та підтверджується зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області від 11 листопада 2003 року ОСОБА_2 була безкоштовно передана в приватну власність земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,10 га (а.с. 13).
19 березня 2010 року Чмирівською сільською радою Старобільського району Луганської області було прийняте рішення № 29/30 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка передається у власність громадянину ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, яким затвердила вищеназвану технічну документацію розроблену СРКП «Старобілький земельно-інформаційний центр» та передала безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських земель та споруд, загальною площею 0,1267 га за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Вказана технічна документація (а.с. 9-18), була виготовлена СРКП «Старобільський земельно-інформаційний центр», на підставі заяви ОСОБА_2 від 19 листопада 2009 року (а.с.11).
На підставі вказаних документів ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку та підписаний сільським головою Чмирівської сільської ради та начальником відділу Держкомзему у Старобільскому районі.
Згідно ч. ч. 6-10 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташуванняня земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розробленя проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян органзаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація абосільська селищна міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У відповідності до п. 1 «Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки», затвердженим постановою КМУ № 844 від 05.08. 2009 року, цей порядок визначає спрощену процедуру безоплатних офоримлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади 01 січня 2002 року - відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно аб. 2 п. З вказаного Порядку, відповідний орган місцевого самоврядуваня чи районна державна адміністрація невідкладно приймає рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації (виготовляється для громадян безоплатно, за рахунок коштів державного бюджету) з наступним затвердженням зазначеної документації та наданням земельної ділянки у власність відповідно до вимог частини другої статті 118 та в межах норм, ви значених ст. 121 Земельного кодексу України.
У відповідності до аб. 4 п. З вказаного Порядку, у разі прийняття органом місцевого самоврядування до 15 серпня 2009 року рішення щодо приватизації земельних ділянок, які пребували у користуванні громадян до набрання чинності Земельним кодексом України на підставі ст. 118 цього Кодексу, без попереднього виготовлення технічної документації, такий орган місцевого самоврядування за відповідною заявою громадянина приймає рішення відповідно до абзацу 2 цього пункту.
Таким чином, в якості імперативної умови для складання технічної документам, та подальшої легітимації, шляхом прийняття відповідного рішення уповноваженим органом затвердження технічної документації та видачі правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю, діючим, на той час законодавством передбачено прийняття рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування про надання попередньої згоди на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в визначених розмірах.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що при виготовленні земельної документації, її затверджені та подальшої видачі ОСОБА_2 Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виконавцем робіт, Чмирівською сільською радою, були допущені порушення діючого на той час законодавства.
Відповідно до ч. З ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №033791, виданий на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано ДП «Центр Державного земельного кадастру» в особі Старобільського районного відділу.
На день звернення позивача до суду - здійснення функцій щодо реєстрації земельних ділянок та ведення Поземельної книги, передбачені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 законодавством покладено на Держземагентство та його територіальні органи.
Так, відповідно до п. 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагенство та його територіальні органи.
Згідно з п. 5 зазначеного Порядку до складу Держземагенства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Види документів, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Згідно п. 31. Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, у тому числі, поземельні книги.
У відповідності до п. 49, поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи з'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.
Згідно п. 50, поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа.
Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду (п. 60 Порядку).
Відповідно п.61 Порядку скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Держав ного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використан ям програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрово- реєстратора та скріплюються його печаткою .
Судова колегія знаходить безпідставним посилання Чмирівської сільської ради Старобільського району про те, що суд першої інстанції не врахував норму ст. 257 ЦК України - про загальну позовну давність тривалістю у 3 роки, перебіг якої згідно ст. 261 ЦКУ починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. При цьому сільська рада посилається на те що рішення Чмирівської сільської ради № 29\30 від 19.03.2010 року прийняте більше 4 років тому та тому позивач порушила строк позовної давності при зверненні до суду з вказаним позовом. Таке посилання сільської ради є не обгрунтованим, так як з пояснень позивача вбачається, що про вказане рішення сільської ради, вона дізналася лише у листопаді 2013 року, під час виходу комісії сільської ради для вирішення земельного спору на її земельну ділянку. Раніше вона не могла знати про це рішення, оскільки про приватизацію ні ОСОБА_2, ні сільська рада, ні будь- хто інший її не повідомляв. При узгодженні її межі земельної ділянки із ОСОБА_2 вона не була присутня і це було підставою її позову до суду.
Крім того, судова колегія вважає помилковим посилання Чмирівської сільської ради Старобілдьського району про те, що вказану справу суд мав розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути і визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, згідно із п.7 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб»єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної, ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею ( ст. 116,118,123,128,131,144, 147,149,151 ЗК та інші) крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17.11.2009 р. № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок ( ст. 212 ЗК).
В зв»язку з наведеним суд першої інстанції правильно визнав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі та надані сторонами докази.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому не спростовують висновків районного суду.
За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає. Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області та прокурора Старобільського району Луганської області відхилити.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ:
Судове рішення № 41859265, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 04.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 431/732/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: