Ухвала суду № 41856904, 04.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/410/14 Справа № 203/6368/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Овчаренко Н.Г. Доповідач - Дігтярь Н.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дігтярь Н.В.

суддів - Руських К.Г., Сенченко І.М.

за участю прокурора - Чорнобривець Ю.М.

стягувача - ОСОБА_2

представника Міністерства юстиції України - Мішукової Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровськ справу за апеляційною скаргою представника Міністерства юстиції України Тарасюк В.В. на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2014 року щодо зміни порядку виконання рішення суду.

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2014 року за поданням старшого державного виконавця Кіровського ВДВС ДМУЮ Крайняка М.С. було змінено порядок виконання рішення із обов'язкового характеру на монетарний за виконавчим листом №1-2/2002 виданого 10 грудня 2008 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська щодо повернення засудженому ОСОБА_2 належного йому майна відповідно до вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2002 року. Своє рішення суд вмотивував тим, що майно яке підлягає поверненню ОСОБА_2 згідно представленого Кіровським ОГІС Дніпропетровського МУЮ виконавчого листа не виявлено та встановити його місцезнаходження станом на 25 вересня 2013 року не можливо, даний факт унеможливлює виконання рішення суду, у зв'язку з чим зміна порядку виконання рішення суду із обов'язкового характеру на монетарний є єдиним способом виконання рішення суду.

Представником міністерства юстиції України принесена апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати, а справу про розгляд подання державного виконавця про зміну способу виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2003 року із зобов'язального характеру на монетарний направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує про те, що суд необґрунтовано та безпідставно змінив порядок виконання рішення із зобов'язального на монетарний без зазначення вартості майна, яке підлягало поверненню.

Крім того, вніс до переліку майна, вартість якого підлягає відшкодуванню на користь стягувача обладнання, яке не зазначено у постановах Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 червня 2003 року, 25серпня 2003 року, 20 січня 2014 року тобто, всупереч вимогам закону змінив редакцію постанови, що підлягала роз'ясненню, а також вийшов за межі заявлених вимог в частині уточнення майна, вартість якого підлягала стягненню, чим суттєво збільшено перелік майна за виконавчим листом, виконання оскаржуваної постанови може спричинити неправомірну виплату ОСОБА_2 коштів з державного бюджету.

Змінюючи порядок виконання рішення суду, а також роз'яснюючи оскаржувану постанову за заявою державного виконавця, суд не залучив до участі у розгляді сторону виконавчого провадження - боржника, яким є Міністерство юстиції України, як розпорядник коштів за бюджетною програмою КПКВК 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України».

В порушення норм ст.ст.198, 273, 310 КПК України (в редакції 1960 року) суд першої інстанції призначив судову експертизу постановою про роз'яснення рішення суду та закрив провадження по справі, при цьому висновок експертизи судом не досліджувався. В результаті цього суд при розгляді подання державного виконавця про роз'яснення оскаржуваної постанови повторно не встановив вартість обладнання, яке підлягало поверненню на користь ОСОБА_2, що також унеможливлює її виконання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Чорнобривець Ю.М., який підтримав апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, представника Міністерства юстиції України Мішукової Т.А., яка підтримала апеляційну скаргу, стягувача ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на тривалий час невиконання постанови місцевого суду про повернення йому майна та невиконання рішення Європейського суду з прав людини, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав:

За поданням державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про зміну порядку виконання рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська про повернення засудженому за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.12.2002р ОСОБА_2 належного йому майна 20 січня 2014 року на підставі ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову, якою задоволено подання державного виконавця та змінено порядок виконання рішення з зобов'язального характеру на монетарний за виконавчим листом №1-2/2002 виданого 10.12.2008р Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про повернення засудженому за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.12.2002р ОСОБА_2 належного йому майна оскільки майна, належного ОСОБА_2 за адресою, де воно мало знаходитися на зберіганні, не встановлено.

25 березня 2014 року до суду надійшли заяви начальника Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції та стягувача ОСОБА_2 про роз'яснення вищевказаного рішення суду від 20.02.2014 року, та з боку ОСОБА_2 про проведення експертної оцінки майна для встановлення суми стягнення в монетарній формі.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2013 року зі змінами від 5 червня 2013 року по справі «Роженко та інші проти України» постановлено, що держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на корись заявників, які залишаються невиконаними.

Невиконаним рішенням по даній справі є постанова Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 27.06.2003 та 25.08.2003 року про повернення засудженому ОСОБА_2 належного йому майна.

Відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням

особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

За вимогами ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження» - за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Розглядаючи подання державного виконавця, суд не залучив до участі сторони виконавчого провадження. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року №784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на Міністерство юстиції України покладено функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень. Тим самим Міністерство юстиції України є стороною виконавчого провадження з виконання ріщення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2013 року зі змінами від 5 червня 2013 року по справі «Роженко та інші проти України», за яким ухвалено рішення на користь стягувача ОСОБА_2 та розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України», і постановою від 29 квітня 2014 року судом зазначено за цією програмою провести відшкодування вартості майна на стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2

20 січня 2014 року за поданням державного виконавця судом було змінено порядок виконання рішення суду про повернення майна ОСОБА_2 із зобов'язального на монетарний без зазначення суми стягнення, що унеможливило виконання рішення суду та стало підставою для звернення стягувача ОСОБА_2 та державного виконавчої служби з заявами про роз'яснення постанови суду. Крім того, стягувач заявив клопотання про призначення експертизи на предмет оцінки вартості технологічного обладнання, яке підлягало поверненню йому, але місцезнаходження якого під час виконання рішення суду встановити не вдалося.

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 29 квітня 2014 року при роз'ясненні постанови суду від 20 січня 2014 року було зазначено, що для визначення суми стягнення на користь ОСОБА_2 необхідно провести камеральну експертну оцінку технологічного обладнання, яке належить стягувану, а також уточнено перелік обладнання, яке підлягає оцінці, та вказано також майно, яке відсутнє в постановах, тим самим суд змінив редакцію постанови, яка підлягала роз'ясненню, однак, повторно не зазначив суму, яка підлягає стягненню, що знову унеможливило виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що постановленням рішення про зміну порядку виконання від 20 січня 2014 року судом закінчено судовий розгляд за поданням державного виконавця про зміну порядку виконання і відповідно до вимог ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення суду тільки може бути роз'яснено, однак, постановою про роз'яснення рішення суду не може бути призначена експертиза для встановлення оцінки майна, крім того, експерти при призначенні експертизи повинні бути попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Ухваливши постанову про зміну порядку виконання з зобов'язального на монетарний без зазначення суми, яка підлягає стягненню, що потягло подання заяв про роз'яснення судового рішення, уточнивши перелік майна, вартість якого необхідно встановити, та зазначивши про проведення експертизи в постанові про роз'яснення постанови від 20 січня 2014 року, за таких обставин не залучивши до розгляду подання державного виконавця всі сторони виконавчого провадження, суд допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду всебічно розглянути справу і постановити законну обґрунтовану постанову, що є підставою для скасування постанови суду відповідно ч.1 ст.370 КПК України (в редакції 1960 року) та задоволення вимог апеляційної скарги. В ході нового судового розгляду суду необхідно всебічно розглянути справу на виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2013 року зі змінами від 5 червня 2013 року по справі «Роженко та інші проти України» в частині що стосується стягувача ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), п.11 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2014 року щодо зміни порядку виконання рішення суду за поданням державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді -