Ухвала суду № 41853101, 10.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/1271/14-к Головуючий у І інстанції Тітов М. Б.Провадження № 11-кп/780/1165/14 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 24 10.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

10 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Орла А.І.

суддів Загоруйко В.В., Рудніченко О.М.

при секретарі Журавель К.Б.

з участю прокурора Скітневської О.М.

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Богуславського районного суду Київської області від 07.10.2014 року, яким :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Васильків, Київської області, громадянку України, українку, з вищою педагогічною освітою, одружену, маючу на утриманні малолітню дитину, не працюючої, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, проживаючу за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судиму, засуджено за ст. 203-2 ч. 1 КК, із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 127500 гривень, з конфіскацією грального обладнання.

Вироком також вирішене питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за вчинення злочину за наступних обставин.

ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом здійснення діяльності у сфері грального бізнесу, на початку 2013 року, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, організувала створення мережі гральних закладів у м. Богуслав та м. Миронівка Київської області, для роботи яких підібрала та орендувала відповідні приміщення.

22.03.2014 року працівниками СУ ГУМВС України в Київській області, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013100010000315 від 12.09.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2014 року, було проведено обшук одного з приміщень публічно доступного ТЦ «МАЯК», що являється нежитловою будівлею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, що перебуває у власності ОСОБА_1 та на підставі усного договору орендувалося ОСОБА_3.

В ході обшуку виявлено та задокументовано незаконно встановлене гральне обладнання (автомати) у кількості 10 (десять) одиниць, а саме: 2 прилади «Multi Gaminator»; 6 приладів «Mega Jack»; 2 прилади «Multi Gaminator « 42». Згідно з висновком судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів №325ВКЕ від 03.05.2014 року, десять пристроїв, що вилучені 22.03.2014 року за адресою: АДРЕСА_3, знаходяться у робочому стані та призначені для проведення азартних ігор, обов'язковою умовою участі в яких є внесення коштів через купюро приймач, а можливість виграшу залежить від випадковості та внутрішніх налаштувань системної плати кожного з пристроїв.

Крім того, в ході обшуку вказаного приміщення було виявлено та вилучено 7 комп'ютерних системних блоків. Згідно висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 327ВКЕ від 25.04.2014 року, на накопичувачах жорстких дисків системних блоків комп'ютерів, позначених як №№ 1, 2, 6, 7, що вилучені в ході обшуку ТЦ «МАЯК» за адресою: АДРЕСА_3, є відтворені шляхом інсталяції програмні продукти, що можуть бути емуляторами азартних ігор, а саме «Connect iConnect» «Riverslot Ltd. Riverslot Casino». На накопичувачах жорстких магнітних дисків системних блоків комп'ютерів, позначених як №№ 3, 4, що вилучені в ході обшуку ТЦ «МАЯК» за адресою: АДРЕСА_3, є відтворені шляхом інсталяції програмні продукти, що можуть бути емуляторами азартних ігор, а саме «Connect iConnect» та «Casino Imperiya».

Крім цього, на початку 2013 року, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_3 підшукала та на підставі усного договору орендувала приміщення по АДРЕСА_4, де розташований розважальний заклад «КОРТ», куди в невстановлені в ході досудового розслідування дату та час завезла 13 ігрових автоматів та комп'ютерну техніку, які розмістила у вказаному приміщенні та незаконно надавала послуги у сфері азартних ігор на вказаних ігрових автоматах, за допомогою яких гравці мали змогу робити грошові ставки і отримувати грошові виграші, розмір яких повністю або частково залежав від випадковості.

Крім цього, на початку 2013 року, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_3 підшукала та на підставі усного договору взяла у суборенду одне із приміщень по АДРЕСА_5, де розташована Миронівська автостанція, куди в невстановлені в ході досудового розслідування дату та час завезла комп'ютерну техніку, зокрема 5 комп'ютерів, які розмістила у вказаному приміщенні та незаконно надавала послуги у сфері азартних ігор на вказаних комп'ютерах та встановленому на них програмному забезпеченню, за допомогою яких гравці мали змогу робити грошові ставки і отримувати грошові виграші, розмір яких повністю або частково залежав від випадковості.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи вирок в частині правильності кваліфікації дій обвинуваченої, доведеності вини та не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 засудити за ч.1 ст. 203-2 КК України до покарання у вигляді штрафу розміром 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 000 грн. з конфіскацією грального обладнання. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що суд застосував закон, який не підлягає застосуванню ст. 69 КК України. При цьому не дав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_3 упродовж тривалого періоду часу, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне збагачення організувала мережі гральних закладів, що функціонувала на території двох районів, для роботи яких підбирала персонал, орендувала приміщення, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та не врахував, що вчинений злочин належить до категорії особливо тяжких. У вироку не наведено даних про оцінку ОСОБА_3. своїх дій.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора обвинувачена просить залишити її без задоволення, а вирок суду без змін, оскільки при призначенні їй покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинувачену та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченій останнє слово, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованому їй злочину, за обставин викладених у вироку, колегією суддів не перевіряється, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками судового провадження не оспорювалися, стосовно них відповідно до вимог ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались і вони в апеляційних скаргах не оскаржуються.

Відповідно до ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті особливої частини кримінального кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. Більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, може бути призначено особі, незалежно від того, якого ступеню тяжкості вчинено злочин, згідно із класифікацією, визначеною ст.12 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд першої інстанції, відповідно ст.ст. 65, 66 КК України, в повній мірі врахував ряд обставин, що пом'якшують покарання визнання вини, щире каяття, те, що вона має на утриманні малолітню дитину, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Крім того, суд взяв до уваги її позитивну характеристику,те що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Колегія суддів вважає, що обставини, наведені у вироку, пом'якшують покарання обвинуваченій та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, та обґрунтовано дали суду першої інстанції підстави призначити ОСОБА_3 основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ст.203-2 ч.1 КК України, а тому підстав для задоволення поданої апеляційної скарги не має.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд не дав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_3 упродовж тривалого періоду часу, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне збагачення організувала мережі гральних закладів, що функціонувала на території двох районів, для роботи яких підбирала персонал, орендувала приміщення, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини складають об'єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-1 КК України, за який і засуджена обвинувачена.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи прокурора в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції призначене покарання ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.65 КК України є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405,407, 408, 418,419, КПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Богуславського районного суду Київської області від 07.10.2014 року щодо ОСОБА_3, без змін.

СУДДІ :