Постанова № 41851396, 08.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2014 року № 826/17515/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інрайс Девелопмент" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інрайс Девелопмент» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними ат скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 №0000068152, від 15.08.2014 №0000091152.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту від 20.05.2014 №43-26-55-15-02/38103900 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання достовірності формування податкового кредиту та від'ємного значення ТОВ «Інрайс Девелопмент» за жовтень 2013 року» є безпідставними, отже прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні відповідно до норм ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання достовірності формування податкового кредиту та від'ємного значення ТОВ «Інрайс Девелопмент» за жовтень 2013 року, за результатом якої складено акт від 20.05.2014 №43-26-55-15-02/38103900 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит за жовтень 2013 року на суму ПДВ в розмірі 11617614 грн.. що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 19)за жовтень 2013 року в розмірі 76 грн. та заниження позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18) за жовтень 2013 року в розмірі 11617538 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0000068152, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11617538 грн.

За результатом адміністративного оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 12.08.2014 №7311/10/26-15-10-06/15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0000068152 та збільшено суму від'ємного значення податку на додану вартість визначену в податковому повідомленні-рішенні 06.06.2014 №0000068152 на 75,5 грн.

На підставі акту перевірки та рішення від 12.08.2014 №7311/10/26-15-10-06/15, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 №0000091152, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення позивача на суму 76 грн.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: листом від 15.04.2014 №740/7/26-57-07-08-15 від 15.04.2014 та експертним висновком від 03.04.2014 №243 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління міністерства внутрішніх справ України встановлено, що в провадженні СУ ФР ГУ Мін доходів у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №320141000000000068 від 31.03.2014 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в тому числі і службовими особами ТОВ «Система Енерджі Нью».

Щодо посилання податкового органу на матеріали досудового розслідування у кримінальному правопорушенні, суд зазначає, що доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Також, податковий орган в акті перевірки вказує, що висновком почеркознавчої експертизи зразків підпису громадянина ОСОБА_1 встановлено, що підписи від імені останнього виконано трьома особами.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. також зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також, податковий орган вказує, що ТОВ «Система Енерджі Нью» має стан «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». 08.04.2014 анульовано свідоцтва ТОВ «Система Енерджі Нью» платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Система Енерджі Нью» укладено договір підряду №27002-13-Н від 27.02.2013 та договір підряду №2 від 06.03.2013 на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва логістичного центру, копії яких долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що сторонами складено податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підтвердження факту оплати виконаних робіт позивачем надано копії виписок по особовому рахунку.

На думку суду позивачем не надано належних доказів наявності технічних можливостей виконання умов спірних договорів, оскільки як зазначено в акті перевірки на ТОВ «Система Енерджі Нью» відповідно до звітів працює лише одна особа.

В матеріалах справи відсутні докази залучення до виконання підрядних робіт третіх осіб, оскільки відповідно до умов спірних договорів, залучення до виконання робіт третіх осіб можливе лише з дозволу замовника (позивача).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів виконання робіт за спірними договорами.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Оскільки позивачем не надано суду належних та достатніх доказів реального виконання спірних договорів (відсутні докази технічної можливості виконання контрагентом позивача будівельних робіт, залучення до виконання будівельних робіт третіх осіб, фактичного виконання будівельних робіт), суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем норм п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що свідчить про правомірність винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскарженого податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда