Ухвала суду № 41851209, 03.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5886/12/1470

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМО" до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМО" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без законних підстав, без дослідження первинних документів, оскільки лист від 21.09.2012 року за вих. № 11, який відображений в акті перевірки та став підставою для нарахування податкового боргу, складений невідомою особою. Позивачем до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва був наданий інший лист, друкований, ще 21.09.2012 року, в зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0000952300 від 12.10.2012 року, яким ТОВ «ОМО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 60 899,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 15 225,00 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 14.09.2012 року по 24.09.2012 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОМО» з питань перевірки нарахування податкового зобов'язання ПДВ у зв'язку з умовним продажем товарів, необоротних активів та анулюванням його реєстрації як платника податків за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1952/22-00/32720119 від 01.10.2012 року (а.с.9-13).

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст.188, п. 189.11 ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2011 року на загальну суму 60 899,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 12.10.2012 року було прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000952300 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму на суму 76 124,00 грн., з яких за основним платежем - 60 899,00 грн., за штрафними санкціями - 15 225,00 грн. у зв'язку з тим, що після анулювання його реєстрації як платника податку 15.09.2011 року на обліку у платника податку залишились товари та необоротні активи на загальну вартість 304 497,00 грн., суми податку були включені до податкового кредиту.

Підпунктом 184.6 статі 184 цього кодексу встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Підпунктом 184.6 статі 184 цього кодексу встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряємий період складає з 01.11.2011 року по 30.09.2011 року. Угоди позивач укладав зі своїми контрагентами раніше перевіряємого періоду.

Відповідно до пп. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Проте, як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, відповідачем не надано доказів того, що на день анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість на обліку у платника податку залишались товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку останнім включені до податкового кредиту з податку на додану вартість минулих періодів.

Крім того, судова колегія також звертає увагу на те, що при проведенні перевірки відповідачем були використані установчі документи ТОВ «ОМО», податкові декларації з ПДВ ТОВ «ОМО» за перевіряємий період, службова записка відділу оподаткування осіб від 24.05.2012року, пояснення від 21.09.2012 року директора ТОВ «ОМО» ОСОБА_1 та документи, надані ТОВ «ОМО» до перевірки.

Під час судового засідання судом першої інстанції було з'ясовано, що директором ТОВ «ОМО», ОСОБА_1, 21.09.2012 року надано пояснення на лист ДПІ у Корабельному районі № 7374/10/22-06 від 18.09.2011 року про надання інформації щодо наявності власних або орендованих складських приміщень та надання підтверджуючих документів наявності таких приміщень (а.с.125) в друкованому вигляді, яке отримано відповідачем 21.09.2012 року (а.с.123-124).

Однак ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва посилається на інші пояснення директора ТОВ «ОМО» від 21.09.2012 року, написані власноручно , що саме і стало підставою для винесення ними спірного повідомлення-рішення стало зазначене пояснення від 21.09.12 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року призначено по справі судово-почеркову експертизу. На вирішення експерту поставлено питання ким виконано рукописний текс листа від 21.09.2012 року за вих. №11 директором ТОВ «ОМО» ОСОБА_1 чи іншою особою.

За результатами експертизи встановлено, що рукописний текст в листі на ім'я начальника ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської ДПС від 21.09.2012 року за вих. № 11, який починається словами: «На Ваші листи...» і закінчується словами «... податкової звітності помилково» виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Крім того підпис від імені ОСОБА_1 під текстом листа на ім'я начальника ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської ДПС від 21.09.2012 року за вих. № 11 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.163-165).

Таким чином, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі фіктивних документів, а саме пояснення директора ТОВ «ОМО» від 21.09.2012 року, яке фактично він не писав, що призвело до хибних висновків щодо порушення позивачем п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст.188, п. 189.11 ст. 189 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик