Постанова № 41851148, 09.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

09 грудня 2014 року № 826/18068/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення №1127 від 23.10.2014, Суддя: О.В.Кротюк

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення №1126 від 23.10.2014 року про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, п.5 ч.9 ст.106 вказаного Закону, втратили чинність на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Представники відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити ПАТ "Київенерго" в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В своїй письмовій заяві представник УПФУ в Печерському районі міста Києва просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 08 грудня 2014 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

23 жовтня 2014 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва складено акт №1127 про виявлення порушення подання недостовірних відомостей до персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ №1068-IV), згідно якого встановлено подання недостовірних індивідуальних відомостей до Державного реєстру за березень 2010 року застрахованих осіб-ОСОБА_1, ОСОБА_2 (невірно відображено ідентифікаційний номер), що є порушенням пп. 4 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та правопорушенням згідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону.

Також 23.10.14 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва прийнято рішення №1127 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, згідно якого за вказане порушення на товариство накладено штраф у розмірі 170 грн.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" - вважає вказане рішення незаконним та просить його скасувати.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (в редакції статті Закону яка була чинною до 01.01.2011 року) закріплено обов'язок позивача як страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими пенсійним фондом.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-ІV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян., а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 9 ст. 106).

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність частини 1-9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При прийнятті в жовтні 2014 року оскаржуваного рішення про застосування до платника внесків штрафних санкцій на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV відповідач не врахував, що норма Закону, яка регламентує відповідальність за вчинене правопорушення втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно з Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Посилання відповідача на норму абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Системний аналіз змісту пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-УІ спростовує доводи відповідача, оскільки вказана норма передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості із сплати страхових внесків із застосуванням штрафних санкцій і нарахуванням пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та/або за неповне і несвоєчасне перерахування сум страхових внесків, а також заборгованість по сплаті штрафних санкцій і пені, що нараховані саме до 1 січня 2011 року.

При цьому, дія наведених положень не застосовується до правовідносин, які виникли у зв'язку з іншими порушеннями платником внесків вимог Закону №1058-ІV, зокрема, за подання платником внесків недостовірних відомостей за період до 01.01.2011 року.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 4 лютого 2014 року у справі №21-458а13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про скасування рішення.

Відповідно до ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом..

Відтак, враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини, а також керуючись позицією Верховного Суду України, суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування у 2014 році Публічному акціонерному товариству "Київенерго" на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей у 2010 році, що в свою чергу свідчить про протиправність спірного рішення про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 23.10.14 р. №1127 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк