Постанова № 41850992, 03.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року № 813/5995/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

за участю секретаря Капустинської Н.М.

за участю:

представника позивача Прімєрова Н.Г.

представника відповідача Квасниця Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ» звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002282211 від 14 серпня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично відбувались, у позивача наявні всі підтверджуючі документи, пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав наведених у позовній заяві, просить позов задовільнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила повністю з тих підстав, що позивачем не підтверджено фактичності здійснення господарських операцій із вказаними у акті перевірки контрагентами, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

У період з 16.07.2014р. по 22.07.2014р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехгаз ЛХЗ" (код ЄДРПОУ 35721095) з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ „Семикс" (ЄДРПОУ 38348306), ТОВ „Праймвей Трейдінг" (ЄДРПОУ 38821765) за січень 2014р. За результатами проведеної перевірки був складений акт від 29.07.2014р. № 78913-50-22-11-06/35721095 „Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехгаз ЛХЗ" (код ЄДРПОУ 35721095) з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ „Семикс" (ЄДРПОУ 38348306), ТОВ „Праймвей Трейдінг" (ЄДРПОУ 38821765) за січень 2014р." (надалі іменується „акт перевірки").

Відповідач у акті перевірки зазначив, що проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, що привело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 150333,33 грн., в тому числі за січень 2014р. в сумі 150333,33 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002282211 від 14 серпня 2014р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 187916,00 грн., в т.ч. за основним платежем 150333,00 грн. та 37583,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Судом встановлено, що 03 січня 2014 року між ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" (замовник) та ТзОВ „Семикс" (виконавець) був укладений Договір № 102, згідно п. 1.1. цього Договору виконавець зобов'язується здійснити технічне обслуговування вуглекислотних ємностей. Загальна сума послуг з ПДВ 20% становить 275600 грн., в тому числі ПДВ 20% становить 45933,33 грн., а також 03 січня 2014 року між ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" (замовник) та ТзОВ „Семикс" (виконавець) був укладений Договір № 103, згідно п. 1.1. цього Договору виконавець зобов'язується здійснити технічне обслуговування вуглекислотних ємностей. Загальна сума послуг з ПДВ 20% становить 494000 грн., в тому числі ПДВ 20% становить 82333,33 грн.

31 січня 2014 року ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" (замовник) та ТзОВ „Семикс" (виконавець) були складені акти здачі-приймання виконаних послуг, згідно яких вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв якісно та своєчасно надані послуги, вартість яких підлягає до оплати в розмірі 494000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 82333,33 грн.

На підставі вищевказаних договорів № 102 від 03.01.2014р., № 103 від 03.01.2014р. та актів здачі-приймання послуг від 31.01.14 виконавцем були виписані замовнику податкові накладні: № 15121 від 31.01.2014р. на суму 53800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 8966,67 грн., № 15112 від 31.01.2014р. на суму 80100,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 13350,00 грн.; № 15111 від 31.01.2014р. на суму 70700,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 11783,33 грн.; № 15110 від 31.01.2014р. на суму 60100,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 10016,67 грн.; № 15109 від 31.01.2014р. на суму 64700,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 10783,33 грн.; № 15113 від 31.01.2014р. на суму 55400,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 9233,33 грн.; № 15120 від 31.01.2014р. на суму 53800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 8966,67 грн.; № 15114 від 31.01.2014р. на суму 55400,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 9233,33 грн.

Оплата за надані послуги виконавця здійснена замовником повністю шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця 14 лютого 2014 року в сумі 494000 грн

02 січня 2014 року між ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" (замовник) та ТзОВ „ПРАЙМВЕЙ ТРЕЙДІНГ" (виконавець) був укладений Договір № 101, згідно п. 1.1. цього Договору виконавець зобов'язується здійснити технічне обслуговування (заміна ізоляційного матеріалу) ємностей. Загальна сума послуг з ПДВ 20% становить 408000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 68000,00 грн.

30 січня 2014 року представниками ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" (замовник) та ТзОВ „ПРАЙМВЕЙ ТРЕЙДІНГ" (виконавець) були складені акти здачі-приймання виконаних послуг, згідно яких вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв якісно та своєчасно надані послуги, вартість яких підлягає до оплати в розмірі 408000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 68000 грн.

На підставі вищевказаного договору №101 від 02.01.2014р. та актів здачі-приймання виконаних послуг від 30.01.2014р. виконавцем були виписані замовнику податкові накладні:

- № 1807 від 30.01.2014р. на суму 102000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 17000,00 грн.;

- № 1808 від 30.01.2014р. на суму 102000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 17000,00 грн.;

- № 1809 від 30.01.2014р. на суму 102000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 17000,00 грн.;

- № 1810 від 30.01.2014р. на суму 102000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 17000,00 грн.

Оплата за надані послуги виконавця здійснена замовником повністю шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця 14 лютого 2014 року в сумі 92906,00 грн. та 315094,00 грн.

Усі вищевказані податкові накладні були включені позивачем у склад податкового кредиту за січень 2014 року, відображені позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень 2014 року та у податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року.

При проведенні перевірки відповідач використав акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ „Семикс" щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. від 03.04.2014р. № 1012/26-55-22-07/3348306 та акт ДПІ у Личаківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.05.2014р. № 190/22-04/38821765 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Праймвей Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38821765) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.01.2014р.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Зобов'язання за договорами з контрагентами позивача були виконані у повному обсязі, тобто було надано і отримано послуги, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з вказаними правочинами.

Протягом дії угод сторонами було підписано акти здачі-прийняття виконаних послуг, та податкові накладні, в яких визначалась сума наданих послуг. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З вищевикладеного вбачається, що позивач виконав всі вимоги зазначених законів і правомірно на підставі отриманих податкових накладних в податковій декларації з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок виконавців.

На момент здійснення господарських операцій ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" та ТзОВ „Семикс", ТзОВ „Праймвей Трейдінг" знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були платниками ПДВ. За таких обставин замовник не несе відповідальність як за несплату податків виконавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто, послугу неможливо виразити у натуральному виразі, оскільки вона споживається в процесі її надання. Також сторонами договору були оформлені усі необхідні первинні документи, які підтверджують факт надання послуг (договір, акт наданих послуг, податкова накладна, проведена оплата згідно банківських виписок).

Згідно ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем не надано доказів, що правочини, вчинені між ТзОВ „Укртехгаз ЛХЗ" та ТзОВ „Семикс", ТзОВ „Праймвей Трейдінг" визнані судом недійсними.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України правочин є нікчемним лише якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1. ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Аналогічна норма міститься й у ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Отже, відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірного податкового повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень.

В силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно статті 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002282211 від 14 серпня 2014 року підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3 758,32 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002282211 від 14.08.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз» ( вул.Бережанська,буд.6,м.Львів,ЄДРПОУ 35721095) сплачений судовий збір у сумі 3 758 (три тисячі сімсот п»ятдесят вісім) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.