Постанова № 41850959, 15.07.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року 16:50Справа № 808/2706/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю. та представників

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Тараненко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

про скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_3) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - відповідач або Інспекція) в якому позивач просить суд: скасувати постанову №72 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 05.08.2013 винесену заступником начальника Інспекції ОСОБА_4; скасувати припис №88 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.08.2013 складений головним державним інспектором Запорізького інспекційного відділу Інспекції ОСОБА_5

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем належним чином не повідомлено ФОП ОСОБА_3 про проведення перевірки в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташованого за адресою: АДРЕСА_3, також позивача не ознайомлено з документами, прийнятими за результатами перевірки, що позбавило можливості останнього давати пояснення підчас перевірки та надати свої заперечення на результати проведеної перевірки. Крім того, позивач зазначив, що ним не здійснювались будівельні роботи, які відповідно до приписів чинного законодавства потребують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а отже позивача безпідставно притягнуто до відповідальності за порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства проведено перевірку магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_3, за результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено факт експлуатації позивачем об'єкту закінченого будівництва, не прийнятого в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У зв'язку з виявленим порушенням та на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідачем правомірно прийнято оскаржувані припис та постанову. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

18 квітня 2013 року Запорізьким інспекційним відділом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, по об'єкту «магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який належить ФОП ОСОБА_3, за результатами якої було складено акт від 18.04.2013 р.

В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, відповідачем встановлено, що приміщення експлуатується як магазин промислових товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1» без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у відповідності до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що є порушенням частини 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №461.

01.08.2013 р. на підставі акту перевірки відповідачем винесено припис №88 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано з 02.08.2013 зупинити експлуатацію об'єкта до прийняття його в експлуатацію у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері містобудування.

05.08.2013 р. на підставі акту перевірки відповідачем прийнято постанову №72 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 51615,00 грн.

Позивач, не погодившись з діями відповідача під час проведення перевірки, прийнятими відповідачем приписом та постановою, звернувся із позовом до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних припису та постанови став висновок Інспекції про порушення позивачем ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №461.

Суд вважає за необхідне зазначити, що процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553). Відповідно до пп.1, 3 п.2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку №533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.02.2013 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України надійшла заява (скарга) гр. ОСОБА_6 на те, що в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташованого за адресою: АДРЕСА_3, відбувається незаконне перепланування зі знесенням основних стін, що призводить до руйнації будинку.

22.02.2013 р. до відповідача надійшло доручення Державної архітектурно - будівельної інспекції України розглянути у встановленому законодавством порядку звернення гр. ОСОБА_6, що надійшло 19.02.2013 за №МІ-1388826 на урядову гарячу лінію.

18.04.2013 р. на виконання доручення Державної архітектурно - будівельної інспекції України відповідачем складено направлення для проведення позапланової перевірки №728-07, яким головного державного інспектора Запорізького інспекційного відділу ОСОБА_5 направлено на перевірку з 18.04.2013 р. до 23.04.2013 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були передбачені законодавством підстави для проведення позапланової перевірки об'єкту розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Разом з тим, суд не може погодитись з правомірністю прийняття відповідачем оскаржуваних припису та постанови з огляду на наступне.

Відповідно до п.9 Порядку №533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п. 16 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Відповідно до п.17 Порядку №533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 22 Порядку №533 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до п.21 Порядку №533 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З наданого до матеріалів справи акту перевірки судом встановлено, що перевірка проводилась у присутності ФОП ОСОБА_3 (що заперечується позивачем), яка від отримання та підписання акту перевірки, припису та протоколу відмовилась. Однак судом ставляться під сумнів зазначені в акті дані та твердження відповідача про присутність ФОП ОСОБА_3 при проведенні перевірки з наступних підстав.

У акті перевірки невірно зазначені відомості щодо об'єкту перевірки, а саме адреса: АДРЕСА_3, в той час, як з наданих позивачем до матеріалів справи договорів купівлі - продажу та реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, виданого ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», встановлено, що позивач є власником об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_3. Також в акті перевірки місцем проживання фізичної особи - підприємця зазначена адреса: АДРЕСА_1, проте, позивача у встановленому законодавством порядку було знято з реєстрації за вищевказаною адресою 13.12.2008 р. та зареєстровано 14.01.2009 р. за адресою: 69027, АДРЕСА_4. Вказана інформація про зміну проживання фізичної особи - підприємця у передбаченому законодавством порядку була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 06.05.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_3, яке міститься в матеріалах справи.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вказані документи, відповідно до приписів п. 21 Порядку №533, були направлені позивачу поштою, на підтвердження вказаного представником відповідача надано супровідний лист №7/8-2360-07 від 07.08.2013 р., відповідно до якого позивачу було направлено акт перевірки від 18.04.2013 р. та припис №88від 01.08.2013 р. на адресу: 69000, АДРЕСА_2, тобто на невірну адресу. Відповідачем не надано належних доказів направлення на адресу ФОП ОСОБА_3 (69027, АДРЕСА_4), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, акт перевірки, припис та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

З наданого до матеріалів справи протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.08.2013 р., судом встановлено, що його складено відносно ФОП ОСОБА_3, документ, що посвідчує особу паспорт серія НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 24.09.1996 р. Проте, з матеріалів справи встановлено, що у позивача відсутній паспорт серії НОМЕР_2, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією паспорта громадянина України ОСОБА_3 серія НОМЕР_1, виданого Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області в червні 2006 року.

Із вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні перевірки було позбавлено позивача права бути обізнаною про проведення перевірки, бути присутньою при проведенні перевірки та при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та надавати свої пояснення по суті встановленого порушення.

Стосовно порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, серед іншого, експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

З наведених норм вбачається, що відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію настає саме для суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

З матеріалів справи судом встановлено, що 25.03.1998 р. між представництвом Фонду державного майна України в м. Запоріжжі та ФОП ОСОБА_7 (після одруження ОСОБА_3) укладено договір купівлі - продажу №17. Відповідно до п.1.2 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця - ФОП ОСОБА_7 нежитлове приміщення IV підвалу, літера - А, загальною площею 77,4 кв.м, в т.ч. за внутрішніми замірами 57,9 кв.м., яке розташоване за адресою: 330063, АДРЕСА_3, а покупець зобов'язується прийняти вказане приміщення, сплатити ціну відповідно до умов, що зазначені у цьому договорі.

02.12.1999 р. між управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та ФОП ОСОБА_7 укладено договір купівлі - продажу приміщення, що приватизовано способом викупу. Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, яке перебуває на балансі ДКП «ВРЕЖО №2», шляхом приватизації на підставі рішення сесії Запорізької міської ради від 28.04.1999 р. №14. Об'єктом приватизації є нежитлове приміщення IVпідвалу (літера - А) загальною площею за внутрішніми замірами 20,8 кв.м, яке розташоване за адресою:690063, АДРЕСА_3.

Представником відповідача до суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач з моменту придбання об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, проводив будівельні роботи, по закінченню яких позивач був зобов'язаний у передбаченому законодавством порядку ввести об'єкт нерухомості в експлуатацію та був замовником будівництва зазначеного об'єкту або виконував функції замовника і підрядника одночасно.

Єдиним документом, на який посилався представник відповідача, як на підставу для висновків Інспекції про порушення позивачем ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» став висновок Головного управління архітектури та містобудування від 21.12.1999 №5721, відповідно до якого комісія вважає можливим функціонування магазину непродовольчих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_3 з подальшим оформленням акту приймання об'єкту в експлуатацію.

Однак, відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд не бере до уваги, на підтвердження експлуатації позивачем закінченого будівництвом об'єкту, не прийнятого в експлуатацію, висновок Головного управління архітектури та містобудування від 21.12.1999 №5721, оскільки у вказаному висновку відсутній підпис головного архітектора міста ОСОБА_8 та на вимогу суду відповідач не зміг надати оригінал або хоча б належним чином засвідчену копію зазначеного документу. Будь - яких інших доказів на підтвердження того, що об'єкт який експлуатується позивачем не прийнятий в експлуатацію до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного припису та постанови, та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних припису та постанови.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваних припису та постанови, діяв необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 01.08.2013 №88 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 05.08.2013 №72 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 78 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко