Постанова № 41850898, 03.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 876/4012/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представника апелянта Самокіша С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій та скасування рішень,

встановив:

ТзОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та скасування наказу про проведення перевірки, постанови про накладення штрафних санкцій, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Вважає, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області безпідставно була проведена позапланова перевірка щодо дотримання позивачем вимог чинного законодавства у сфері ринкового нагляду. Крім того, під час перевірки не було виявлено жодних порушень, а всі зафіксовані позивачем порушення не підтверджені належними доказами. Тому наказ №248 від 07.11.2013 року про направлення на проведення позапланової перевірки, а також рішення, прийняті за результатами перевірки, а саме: рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №249 та №250 від 26.11.2013 року та постанова про накладення штрафних санкцій № 112 від 26.11.2013 року підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач - ТзОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права і просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не враховано, що підстав, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для проведення позапланової перевірки магазину ТзОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" «Фокстрот» не було. Крім того, зазначає, що відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, накладення штрафних санкцій на позивача, не надано належних та допустимих доказів наявності порушень в діяльності позивача, описаних в акті перевірки.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області відповідно до наказу № 248 від 07.11.2013 року та на підставі направлення № 267 від 07.11.2013 року проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері ринкового нагляду під час реалізації ТзОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" продукції у магазині "Фокстрот", який розташований у м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 53, Івано-Франківська область. За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції № 0153 від 08.11.2013 року, яким встановлено, що на маркуванні товарів або на табличці з їх технічними даними не нанесено національний знак відповідності згідно з правилами застосування національного знака відповідності, чим порушено вимоги пункту 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 року № 810), пунктів 17, 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року № 785 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2012 року № 631). Також встановлено реалізацію низьковольтного електричного обладнання, на маркуванні якого не нанесено найменування та адресу імпортера, дана інформація відсутня і на упаковці та супровідних документах, чим порушено п. 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року № 785 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2012 року № 631).

На підставі вказаного акту відповідачем прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №249 від 26.11.2013 року та № 250 від 26.11.2013 року, якими обмежено надання ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Також Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області винесена постанова № 112 від 26.11.2013 року, згідно якої до позивача за порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" застосовані штрафні санкції у розмірі 5950 гривень.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач при проведенні позапланової перевірки позивача діяв у межах наданої законом компетенції, з дотриманням усіх встановлених вимог та за наявності необхідних документів. Рішення про вжиття обмежувальних заходів № 249 та № 250 від 26.11.2013 року, постанова про накладення штрафних санкцій № 112 від 26.11.2013 року прийняті начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області на підставі, у межах та у спосіб, передбачений Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а тому підстави для їх скасування відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877) підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Згідно абз. 2 частини 1 ст. 6 того ж Закону та пункту 2.4 Порядку проведення перевірок, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Виходячи із наявного в матеріалах справи депутатського звернення, предметом перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області міг бути лише факт продажу контрафактної продукції та товари, які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні. При цьому, перевірка могла бути проведена лише в межах компетенції органу, який має право проведення перевірок в означеній галузі.

Як вбачається із матеріалів справи, всі розпорядчі та внутрішні документи відповідача щодо проведення перевірки базуються на первинному документі - зверненні народного депутата, у якому чітко вказані межі та предмет перевірки.

Однак, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області, в порушення вищезначених законодавчих вимог, була проведена перевірка характеристик продукції.

Таким чином, оскільки Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області в рамках депутатського звернення могла провести перевірку лише щодо факту наявності сертифікатів на товари, що реалізуються в мережі магазинів "Фокстрот", дії відповідача щодо видачі наказу № 248 на проведення позапланової перевірки та самого проведення перевірки характеристик продукції, а також винесення постанови № 112 від 26.11.2013 року та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів суперечать чинному законодавству.

Також необґрунтованою відносно діяльності позивача є перевірка на предмет реалізації несертифікованої продукції, оскільки товари (побутова техніка), продаж якої здійснюється у торговельній мережі позивача, не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ухилився від з'ясування питань, визначених як предмет перевірки у зверненні народного депутата ОСОБА_2 і протиправно провів позапланову перевірку з питань, які визначив на власний розсуд, не зважаючи на відсутність для їх перевірки законодавчо визначених приводів і підстав.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови №112 від 26.11.2013 року колегія суддів зазначає наступне.

Вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України встановлені Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року №1149 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 року № 810) (далі - Технічний регламент №1149), вимоги стосовно електромагнітної сумісності обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України - Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №785 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2012 року №631) (далі - Технічний регламент №785).

Відповідно до пункту 10 Технічного регламенту №1149 Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Разом з тим пунктом 19 Технічного регламенту №785 встановлено, що Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599. У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.

Як слідує із акту перевірки, органом з питань захисту прав споживачів в ході проведення позапланового заходу державного контролю ТзОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» було встановлено, що на продукції, яка реалізовувалась позивачем, був відсутній Національний знак відповідності. Однак, такі висновки до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області є хибними, оскільки вказана в акті перевірки продукція була промаркована Національним знаком відповідності з дотриманням вимог положень п.19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій до ТзОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на підставі пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" є необгрунтованим.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апелянта про неправомірність застосування до позивача рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 249 та № 250 від 26.11.2013 року, якими обмежено надання ТзОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, оскільки відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обгрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Якщо законом передбачено, що обгрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Заходи реагування, обгрунтованість яких має бути підтверджена адміністративним судом, не застосовуються, а відповідний розпорядчий документ підлягає негайному скасуванню органом державного нагляду (контролю) у разі, якщо орган державного нагляду (контролю) в установлений законом строк не звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується також з доводами апелянта про те, що перевірка проведена Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області незаконно, за відсутності підстав для проведення перевірки з порушенням ст. 6 Закону № 877, про що зазначено у поясненнях суб'єкта господарювання щодо проведення перевірки та складання акту.

Сам факт підпису акту перевірки керуючим магазином не засвідчує безумовну згоду із положеннями та інформацією, вказаними в ньому, і не може розцінюватись як визнання порушень.

Зазначаючи в акті перевірки у графі "зауваження суб'єкта господарювання" інформацію про незаконність перевірки, заступник керуючого магазином не погодився як із підставою та межами проведення перевірки (як першоджерелом проведення перевірки), так і відомостями, вказаними в акті перевірки.

Зважаючи на протиправність дій відповідача, а також беручи до уваги вимоги частини 3 ст. 70 КАС України, акт перевірки не може слугувати носієм доказової інформації щодо наявності порушень з боку позивача, оскільки складений з порушенням вимог діючого законодавства, за наслідками протиправно проведеної перевірки, з підстав, не визначених Законом, за відсутності розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) і, як наслідок, є доказом, здобутим з порушенням Закону.

Судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивачем не визнавався факт вчинення порушень вимог чинного законодавства, відображених в акті перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задоволити повністю.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 809/4139/13-а скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області №248 від 07.11.2013 року про направлення на проведення позапланової перевірки магазину "Фокстрот" ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", що знаходиться за адресою: вул. Б.Хмельницького, 53, м. Калуш, Івано-Франківської області, постанову №112 від 26.11.2013 року про застосування штрафних санкцій, рішення №249 та №250 від 26.11.2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич