Постанова № 41850830, 08.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 908/1984/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1,

відповідача за первісним позовом Яницька О.О.

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх.№3794 З/1-12) на рішення господарського суду Запорізької області від 26 серпня 2014 року у справі № 908/1984/14

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; 69068, АДРЕСА_1),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ФОП ОСОБА_3

1. Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57 - а)

2. Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 109, оф. 401)

до: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164)

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії ЗОТВ АМК України від 28.03.2014 №11-рш у справі №03/55-13

та за зустрічним позовом: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення штрафу у розмірі 40 000, 00 грн. та пені у розмірі 3600, 00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії ЗОТВ АМК України від 28.03.2014 №11-рш у справі №03/55-13.

Під час розгляду справи до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу у розмірі 40000, 00 грн. та пені у розмірі 3600, 00 грн., яка прийнята до провадження ухвалою від 24.06.2014 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено та стягнуто з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом штраф у сумі 40000, 00 грн. та пеню у сумі 3600, грн., а також судові витрати у сумі 1827, 00 грн.

Позивач за первісним позовом не погодився із рішенням суду першої інстанції та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд в порушення норм матеріального та процесуального права не відновив його порушені права та необґрунтовано відмовив в задоволенні первісного позову з посиланням на пропуск двомісячного строку, встановленого для оскаржень рішень органів антимонопольного комітету.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оспорюване рішення адміністративної колегії ЗОТВ АМК України від 28.03.2014 №11-рш у справі №03/55-13 прийнято відповідно до вимог законодавства, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволені первісного позову, оскільки позивач за первісним позовом оскаржив рішення за межами двомісячного строку.

Треті особи, будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 07.03.2012 між УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області та ДП МВС України "Інформ-Ресурси" було укладено договір № 01 про співпрацю, відповідно до п. 1.1. якого відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1102, сторони в рамках даного договору зобов'язуються забезпечити функціонування спецмайданчиків та здійснювати діяльність, спрямовану на належне збереження тимчасово затриманих транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.2.1 зазначеного договору у разі потреби підприємство має право на конкурсних засадах залучати та укладати з метою доставляння та зберігання тимчасом затриманих транспортних засобів договори з підприємствами, установами та організаціями недержавної форми власності для надання окремих видів таких послуг, у тому числі щодо оренди майна з метою організації місць для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. При підписанні такого договору підприємство зобов'язано письмово повідомити УДАІ та надати копію договору.

Наказом директора ДП МВС України "Інформ - Ресурси" Ровенського В.М. № 41-ос від 15.04.2014 створено комісію по проведенню конкурсів на ДП МВС України "Інформ - Ресурси" з метою залучення у разі потреби підприємств, установ, організацій для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Листом від 19.03.2013 № 70/2 ДП МВС України "Інформ - Ресурси" повідомило ФОП ОСОБА_3 про те, що за результатами конкурсу вона визнана переможцем конкурсу.

29.03.2013 між ДП МВС України "Інформ-Ресурси" (сторона - 1) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (сторона 2) було укладено договір №29/03/13 про організацію зберігання за законом тимчасово затриманих транспортних засобів, відповідно до п. 1.1. якого на підставі Постанови КМУ від 25.01.2012 № 54 "Про внесення змін до Постанови КМУ від 17.12.2008 № 1102" метою укладання даного договору є створення умов для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів у передбачених законодавством випадках.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. зазначеного договору сторона 2 отримує за свою діяльність у розмірі, що надходить як плата від фізичних та юридичних осіб за тимчасове зберігання транспортних засобів, за надані послуги, а саме: тимчасове зберігання транспортних засобів, фізичні та юридичні особи сплачують на поточний рахунок сторони 2 плату відповідно до тарифів, затверджених стороною 2, та погоджених зі стороною 1. Сторона 2 розробляє тарифи відповідно до чинного законодавства.

Із коштів, отриманих стороною 2 за тимчасове зберігання транспортних засобів, сторона 2 зобов'язана перераховувати на поточний рахунок сторони 1 винагороду у розмірі 5 % від розміру плати, яка надійшла від фізичних та юридичних осіб за тимчасове зберігання транспортних засобів на завершенні звітного місяця (а.с. 21-23, 97-99).

Відповідно до листа ДП МВС України "Інформ - Ресурси" № 108 від 09.04.2014, ДП МВС України "Інформ - Ресурси" здійснює діяльність по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках у місті Запоріжжі за адресами: вул. Перемоги, 96 та по вул. Космічна, 140, також у смт. Василівка, вул. Лихачова, 2 (а.с. 24).

Відповідно до п. 11 листа ДП МВС України "Інформ - Ресурси" № 249 від 24.09.2013 суб'єкти господарювання, з якими укладено договори на надання послуг по організації зберігання за законом тимчасово затриманих транспортних засобів, або доставляння, мають свої тарифи, які не погоджуються ДП МВС України "Інформ - Ресурси" (а.с. 101).

В матеріалах справи містить книга обліку доходів ФОП ОСОБА_3 (а.с. 34-40).

Матеріали справи також свідчать, що 28.03.2014 Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 11 - рш по справі №03/55-13, яким визнано, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 протягом квітня - листопада 2013 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів в територіальних межах м. Запоріжжя, де розташований її спеціальний майданчик, як така, що не має жодного конкурента.

Визнано дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, які полягали у встановленні та застосуванні необґрунтованих тарифів на послугу по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини 2 ст. 13, пунктом 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення накладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 штраф у розмірі 40 000, 00 грн. (а.с. 15-19, 55-59, 86-90).

Копія рішення від 28.03.2014 № 11-рш надіслана разом із супровідним листом територіального відділення від 31.03.2014 № 01-18/08-903 та отримана відповідачем 04.04.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14, 60, 91).

Зазначене рішення ЗОТВ АМК України мотивовано тим, що в межах спеціального майданчика, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 послугу по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках надає лише ФОП ОСОБА_3

За таких підстав, ФОП ОСОБА_3 протягом квітня - листопада 2013 на ринку послуг зі зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках в територіальних межах міста Запоріжжя, де розташований спеціальний майданчик ФОП ОСОБА_3, займала монопольне (домінуюче) становище, як така, що не мала жодного конкурента.

В той же час, на території міста Запоріжжя аналогічні послуги надавались ДП МВС України "Інформ - Ресурси" на спец майданчиках розташованих за адресами: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96 та м. Запоріжжя, вул. Космічна, 140.

ФОП ОСОБА_3 з 01.04.2013 по 22.11.2013 послугу по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику надавала за тарифами, розрахованими та затвердженими нею, в залежності від виду транспорту та кількості днів зберігання.

В матеріалах справи містяться тарифи ДП МВС України "Інформ - Ресурси", ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6, які є однаковими між собою та нічим не відрізняються від тарифів, встановлених ФОП ОСОБА_3

ЗОТВ АМК України не було досліджено тарифи на інших спец майданчиках міста Запоріжжя.

Крім того, в рішенні № 11-рш від 28.03.2014 ЗОТВ АМК України зазначено, що технологічними особливостями умови зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках не відрізняються від умов зберігання транспортних засобів на майданчиках для платного паркування.

Ринок послуг по зберіганню транспортних засобів на майданчиках для платного паркування в межах м. Запоріжжя є конкурентним.

Отже, ФОП ОСОБА_3 в розрахунку тарифів на послугу по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальному майданчику застосувала необґрунтовано завищений рівень рентабельності.

Однак, механізм нарахування та сплати вартості послуг за платне паркування транспортних засобів та за тимчасове зберігання транспортних засобів на спецмайданчиках є різним, оскільки у випадку складання протоколу про адміністративне правопорушення громадянин, який сплачує вартість послуг за тимчасове зберігання транспортних засобів на спец майданчиках позбавлений права вибору спец майданчика та несе у зв'язку із скоєнням правопорушення додаткові витрати.

Надання послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на спецмайданчиках є запобіжною мірою та надається перш за все державі, а не громадянину.

Зазначені обставини також не досліджувались ЗОТВ АМК України при прийнятті спірного рішення.

Крім того, на час надання послуг ФОП ОСОБА_3 (01.04.2013-22.11.2013) нормативно-правовими актами України не було врегульовано питання щодо порядку формування і розмірів плати за послуги по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін та тарифів. У зв'язку з відсутністю державних фіксованих та регульованих цін і тарифів ФОП ОСОБА_3 мала право встановлювати тарифи оплати послуг за зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на підставі ст. 189 ГК України за вільними цінами.

Спільний наказ МВС України, Мінфіну та Мінекономіки від 10.10.2013 №967/1218/869, яким встановлено розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках вступив в силу 22.11.2013, яким встановлено оплату за зберігання транспортних засобів практично на такому ж рівні.

Разом з тим, ЗОТВ АМК України безпідставно обмежив територіальні межі ринку лише територією спецмайданчика, оскільки за своєю суттю послуга, яка надається ФОП ОСОБА_3 є специфічною послугою, яка надається, фактично, державі, а не володільцю транспортного засобу, оскільки останній є лише порушником ПДР і має нести додаткові витрати, пов'язані із тимчасовим вилученням транспортного засобу (транспортування, зберігання) на підставі норм Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Таким чином, володілець транспортного засобу фактично відшкодовує витрати, пов'язані із зберіганням його транспортного засобу, а не отримує послугу, а тому для нього це не є "послугою" в розумінні цивільного законодавства України, яка є результатом безпосередньої взаємодії між виконавцем та замовником і внутрішньої діяльності виконавця для задоволення потреб замовника.

Крім того, він не вільний в обранні місця зберігання транспортного засобу. Відповідно до пояснень УДАІ ГУМВС України у Запорізькій області, спецмайданчик для зберігання транспортних засобів визначається інспектором ДАІ та особою транспортної організації в залежності від місця порушення ПДР та наявності вільних місць на найближчому спецмайданчику.

Вказані обставини необґрунтовано залишені поза увагою ЗОТВ АМК України, що призвело до безпідставного висновку про порушення антимонопольного законодавства та застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_3

Також, з урахуванням вищевикладеного, безпідставним є посилання ЗОТВ АМК України, на постанову КМУ від 02.03.2010 № 258 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів", як на підставу обмеження рентабельності, оскільки за своїм змістом це є різними послугами, які лише формально схожі. Крім цього, плата за паркування транспортних засобів стягується з розрахунку погодинно, в той час, коли відшкодування витрат за зберігання на спец майданчику розраховується подобово.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При таких обставинах, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішенням ЗОТВ АМК України від 28.03.2013 № 11-рш неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, що є підставою для визнання його недійсним та скасування.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив із того, що ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачено право на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Оскільки спірне рішення було отримано ФОП ОСОБА_3 04.04.2014 року то кінцевий строк оскарження рішення є 04.06.2014. Разом з тим, ФОП ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до ЗОТВ АМК України про визнання недійсним та скасування рішення ЗОТВ АМК України від 28.03.2014 № 11-рш 30.05.2014 року. Зазначена позовна заява ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2014 по справі №908/1845/14 була повернута на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України. Апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2014 № 908/1845/14 не подавалась. В зв'язку з чим, ФОП ОСОБА_3 звернулась із зазначеною позовною заявою до суду повторно 11.06.2014 року, тобто уже з пропуском двомісячного терміну.

Погоджуючись з судом першої інстанції що повторне звернення з позовною заявою 11.06.2014 року було за межами двомісячного терміну, колегія суддів разом з тим, вважає, що судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що волевиявлення позивача за первісним позовом на оскарження спірного рішення відповідача за первісним позовом мало місце до спливу двомісячного терміну. Колегія суддів бере до уваги, що позивач не реалізував своє право на апеляційне оскарження ухвали про повернення позовної заяви з причин, які від нього не залежать, а саме проведення АТО в зоні знаходження Донецького апеляційного господарського суду. Такі обставини є виключними, не можуть впливати на захист прав та охоронюваних законом інтересів осіб. При такій ситуації, заслуговує на увагу посилання позивача за первісним позовом, що єдиним можливим способом захисту своїх прав, було повторне звернення з позовом до суду першої інстанції. З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що днем оскарження спірного рішення, є 30.05.2014 року - день звернення до суду з позовною заявою, тобто в межах двомісячного терміну.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції від 26 серпня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись статтями 33, 43, 85, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 статті 104, статтею 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26 серпня 2014 року у справі № 908/1984/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Первісний позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМК України від 28.03.2014 №11-рш у справі №03/55-13.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текст постанови складено 09.12.2014 р.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.