Ухвала суду № 41850674, 10.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"10" грудня 2014 р.Справа № 916/1445/14Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін:

від скаржника (ТОВ "ЧУБІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ"): Осокіна Н.В. за довіреністю № 2 від 10.01.2014р.;

від боржника (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"): не з'явився;

від відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу (вх. ГСОО № 2-4911/14) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів" на дії відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області в порядку ст. 121-2 ГПК України по справі № 916/1445/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1894910,96грн., -

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2014 р. по справі № 916/1445/14 затверджено укладену між сторонами мирову угоду, за умовами якої Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" зобов'язалось перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів" у строк до 01.10.2014 р. передати товар - 1500 (одна тисяча п'ятсот) тон пшениці 3-го классу та сплатити кошти в сумі 391 381,37 (триста дев'яносто одна тисяча триста вісімдесят одна грн., 37 коп.).

31.10.2014 р. до господарського суду Одеської області від ТОВ "Чубівський комбінат хлібопродуктів" надійшла скарга (вх. ГСОО № 2-4911/14) в порядку ст.1212 ГПК України, в якій скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця Відділу ДВС Дорогова О.Б. ( далі - ДВС ) по відмові у відкритті виконавчого провадження та скасувати постанову від 10.10.2014 р. ВП № 45045623, а також зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області (далі - ДВС) здійснити примусове виконання ухвали про затвердження мирової угоди.

У скарзі скаржник зазначає таке.

09.10.2014 р. ТОВ "Чубівський комбінат хлібопродуктів" пред'явило до виконання ухвалу господарського суду Одеської області від 02.06.2014 р. по справі № 916/1445/14, до виконання у ДВС.

Вказана ухвала є виконавчим документом у розумінні п.2 ч.2 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження". ( далі - Закон)

Постановою ДВС від 10.10.2014 р. ВП № 45045623 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаної ухвали господарського суду Одеської області з підстав п.8 ч.1 ст.26 Закону України „Про виконавче провадження" (далі - Закон), так як в ухвалі суду не вказано заходи примусового виконання рішення, що передбачено ст.32 Закону України „Про виконавче провадження".

Скаржник зазначає, що відмова у відкритті виконавчого провадження із зазначених у постанові підстав є неправильною, так як державний виконавець відповідно до статті 11 вказаного Закону, зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2014 р. прийнято скаргу та призначено її до розгляду в засіданні суду на 17.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2014 р. розгляд скарги було відкладено на 10.12.2014р. у зв'язку з неявкою предаставників боржника та Відділу ДВС, а також неподанням витребуваних доказів.

В засідання господарського суду при розгляді скарги по суті з'явився лише представник скаржника (стягувача).

Представник боржника та ДВС у засідання господарського суду не з'явились, були повідомлені про час і місце засідання господарського суду належним чином, про що свідчать поштові повідомленнями з відповідними відмітками (поштові повідомлення у справі).

01.12.2014 р. ДВС надало заперечення щодо скарги, з якими ДВС зазначає, якщо ухвала господарського суду не відповідає приписам ст. 18 вказаного Закону то, інша сторона, не позбавлена права звернутись із позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

У разі скасування господарським судом оскаржуваної постанови ДВС, державний виконавець керується в подальшому приписами ст. 25 вказаного Закону. З приведених підстав ДВС просить залишити скаргу без задоволення.

Розглянувши вказану скаргу та додані до неї матеріали, матеріали справи, ухвалу господарського суду про затвердження мирової угоди, вислухавши пояснення представника скаржника, господарський суд прийшов до наступного висновку.

За правилом ст. 33 ГПК України кожна сторона доводить ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, - Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", - За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 27 вказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З приведеного випливає, що у разі ненадання боржником підтвердження повного виконання рішення державний виконавець сам розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 32 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

У вказаній статті перелічені заходи, які повинен застосовувати державний виконавець при виконанні рішення, ухвали господарського суду.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону. державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З приведеної статті випливає обов'язок державного виконавця при виконанні ухвали суду вживати всі передбачені цим Законом заходи примусового виконання вказаної ухвали.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 26 вказаного Закону, на підставі якого і було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, в ній не зазначено, які саме наявні інші передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 вказаного Закону, в редакції Закону України N 245-VII від 16.05.2013р. відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 80 Господрського процесуальнорго кодексу України у разі затвердження судом мирової угоди виноситься ухвала.

У даному випадку господарським судом була затверджена мирова угода, що укладена сторонами у справі, про що господарським судом винесена ухвала, яка, за пунктом 2 частини другої статті 17 вказаного Закону і є виконавчим документом.

Згідно п. 7.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", - ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Згідно статті 18 вказаного Закону у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) - в редакції Закону N 5037-VI від 04.07.2012р. - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Із змісту вказаної статті Закону випливає, що в ній зазначені всі реквізити виконавчого документу.

Як зазначено вище, вказана ухвала господарського суду Одеської області за пунктом 2 частини другої статті 17 вказаного Закону є виконавчим документом.

Як свідчить зміст вказаної ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди він повністю відповідає вимогам ст. 18 вказаного Закону.

Зі змісту вказаної ухвали господарського суду Одеської області випливає, що в ній йдеться про обов'язки передати товар та сплатити кошти, а, отже, заходами примусового виконання цієї ухвали, на думку суду, є: звернення стягнення на кошти боржника; вилучення у боржника і передача стягувачу товару зазначеного в ухвалі.

З цих підстав, на думку суду, Відділ ДВС не повинен був відмовляти у відкритті виконавчого провадження, а здійснити його виконання заходами переліченими в ст. 32 вказаного Закону.

Оскільки, як вже зазначено вище, в оскаржуваної постанові не зазначено, які саме наявні інші передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження, тому скарга в частині визнання незаконним дій та скасування постанови підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, що стосується зобов'язання ДВС здійснити примусове виконання ухвали господарського суду Одеської області від 02.06.2014 р. по даній справі про затвердження мирової угоди, то в цій частині суд відхиляє вимоги скаржника, оскільки обов'язок примусового виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, положеннями ст.2 Закону України „Про виконавче провадження", а тому судове рішення з цього приводу приймати необхідності немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86,1212 ГПК України,

суд, ухвалив:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів" на дії відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області в порядку ст. 121-2 ГПК України по справі № 916/1445/14 - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області з винесення постанови від 10.10.2014 р. ВП № 45045623 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 02.06.2014 р. по справі № 916/1445/14.

Скасувати постанову від 10.10.2014 р. ВП № 45045623 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 02.06.2014 р. по справі № 916/1445/14.

Решту скарги - відхилити.

Суддя М.І. Никифорчук