Рішення № 41850670, 01.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2014 р.Справа № 916/770/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" про стягнення 94598,93 грн., суд -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" 4598,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р., угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р. та на підставі договору поруки № 03-02-2014-6 від 03.02.2014р., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" 90000 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. та угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несвоєчасне виконання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" своїх договірних зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. щодо здійснення розрахунків за поставлений товар у строки, визначені договором, а також на невиконання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" зобов'язань за договором поруки № 03-02-2014-6 від 03.02.2014р.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Панченко О.Л. від 06.03.2014 р. було порушено провадження у справі №916/770/14 із призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

28.04.2014 року у справі №916/770/14 було прийнято рішення відповідно до якого в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" 4598,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" 90000 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням господарського суду Одеської області ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 05 травня 2014 р. скасувати, та задовольнити позовні вимоги повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. по справі №916/770/14, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 28 квітня 2014 року у справі №916/770/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить судові акти у цій справі скасувати та задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судами приписів статей 512 - 519 Цивільного кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2014 р. по справі №916/770/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 р. у справі № 916/770/14 та рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2014р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

09.10.2014р. супровідним листом Вищого господарського суду України від 26.09.2014р. вих. №03-22/340 матеріали справи № 916/770/14 надійшли до господарського суду Одеської області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 09.10.2014р. № 829 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №916/770/14 та 10.10.2014 р. справа №916/770/14 передана на розгляд судді Зайцева Ю.О.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. справу №916/770/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

23.10.2014р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 ГПК України.

10.11.2014р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до канцелярії суду надійшли пояснення у справі з підтверджуючими документами та клопотання про розгляд справи в порядку ст. 75 ГПК України.

12.11.2014р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до канцелярії суду надійшли пояснення у справі з підтверджуючими документами.

У судовому засіданні 14.11.2014р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" надано відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами.

24.11.2014р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" до канцелярії суду надійшли пояснення у справі.

27.11.2014р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції та надійшли пояснення у справі з підтверджуючими документами.

01.12.2014р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

18.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (надалі - "Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (надалі - "Покупець") був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4, згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю насіннєвий матеріал (надалі "товар" або "насіння") та хімічні засоби захисту рослин (надалі "товар" або "препарати"), а Покупець зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього). Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення договору (п. 2.1 договору). Датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі йому товару (п. 4.4 договору). Покупець зобов'язується оплатити Продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях (п. 6.1 договору). За прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу. Згідно з ч. 3 ст. 692, ст.ст. 694, 536 ЦК України сторони домовилися, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогам складає 3 роки (п. 8.2.3, п. 8.5, п. 8.6 договору). Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання. Закінчення строку дії договору не звільняє Покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним (п. 9.1 договору).

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Корпорація "Агросинтез" поставило ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" товар на суму 102951 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00003451 від 13.04.2011р., довіреністю № 41 від 13.04.2011р. Однак ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" оплату товару в строки, встановлені п. 3 специфікації № 1 від 18.01.2011р. до договору поставки, своєчасно у повному обсязі не здійснило.

15.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (надалі - "Первісний кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (надалі - "Новий кредитор") була укладена угода № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України). 14.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (надалі - "Первісний кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (надалі - "Новий кредитор") була укладена додаткова угода № 1 до угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р. Згідно з вищевказаними угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р. та додатковою угодою № 1 від 14.08.2013р. Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ", що іменується надалі "Боржник", зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р., у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. Первісним кредитором нараховано, а Новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань, виходячи з наступного: сума штрафу становить 30885,30 грн., за період з 29.01.2011р. по 02.02.2012р. сума пені становить 8034,45 грн., сума відсотків за користування чужими грошовими коштами становить 94598,93 грн., сума інфляційних витрат становить 2157,68 грн. (п. 2.3 угоди). Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання Боржником Новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 угоди). Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

На виконання умов п. 4.1 зазначеної угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" документи, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 15.11.2012р. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" повідомлення від 15.11.2012р. про заміну кредитора у зобов'язанні, в якому повідомило, що ТОВ "Корпорація "Агросинтез" за угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р. відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" право вимоги щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат за період з 29.01.2011р. по 02.02.2012р. у розмірі 135676,36 грн., набутих ТОВ "Корпорація "Агросинтез" на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним його виконанням ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ". Однак ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" вимоги, викладені в повідомленні не виконало, кошти не сплатило, відповіді на повідомлення не надіслало.

03.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (надалі - "Поручитель") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (надалі - "Кредитор") був укладений договір поруки № 03-02-2014-6, згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (надалі - "Боржник") щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно з договором купівлі-продажу та угодою, передбаченими ст. 2 цього договору (надалі - "основний договір"). Під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р., укладену на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. (п. 2.1 договору). Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 4598,93 грн. (п. 3.1 договору). У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором (п. 4.1 договору). Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (п.6.1 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання згідно з договором поруки, однак листом від 24.02.2014 р. № 16 останнє повідомило, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем не в змозі виконати взяті на себе за договором поруки зобов'язання.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до господарського суду з даним позовом.

У судовому засіданні 14.11.2014р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" надано відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відносини між сторонами склались на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р., угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р. та на підставі договору поруки № 03-02-2014-6 від 03.02.2014р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" посилається на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 березня 2012 р. було прийнято заяву ТОВ «Корпорація «Агросинтез» про відмову від позову та припинено провадження у справі №5023/708/12 за позовом ТОВ «Корпорація «Агросинтез» до ТОВ «Артемівській зорі» про стягнення 95757,50 грн. заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК 180111/4 від 18 січня 2011 р. (в т.ч. суми основного боргу у розмірі 41608,52 грн., пені в розмірі 2660,00 грн., штрафу у розмірі 20169,50 грн., 3% річних у розмірі 31319,47 грн.). Зазначена ухвала господарського суду набрала законної сили.

На думку ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" те, що ТОВ «Корпорація «Агросинтез» ще в лютому 2012 р., тобто до укладення угоди з ТОВ «Ніко-Тайс» про заміну кредитора у зобов'язанні №15-11/12-134 від 15.11.2012 р., повністю відмовилося від своїх вимог про стягнення з ТОВ «Артемівській зорі» заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК 180111/4 від 18 січня 2011р. на момент укладення між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ «Ніко-Тайс» угоди про заміну кредитора у зобов'язанні №15-11/12-134 від 15.11.2012 р., будь-якої заборгованості ТОВ «Артемівській зорі» за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК 180111/4 від 18 січня 2011 р. не існувало.

Тому, з урахуванням того, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 березня 2012 р. було прийнято заяву ТОВ «Корпорація «Агросинтез» про відмову від позову та припинено провадження у справі №5023/708/12 за позовом ТОВ «Корпорація «Агросинтез» до ТОВ «Артемівській зорі» про стягнення 95757,50 грн. заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК 180111/4 від 18 січня 2011 р., ТОВ «Артемівській зорі» просить суд відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі, оскільки у нового кредитора ТОВ «Ніко-Тайс» відсутні будь-які підстави для звернення до суду зі спором про той же предмет і з тих же підстав.

Також, у своєму відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" посилається на п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 14.12.1993р. № 01-6/1301 «Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу» уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону або договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора; до набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання; кредитор не має права залишати за собою основні вимоги за зобов'язанням і уступити іншій особі тільки права, що забезпечують виконання зобов'язання (у тому числі неустойка, штраф, пеня).

Як зазначає відповідач, угода № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), на яку посилається в обґрунтування позовних вимог позивач, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 15.11.2012 р. На момент укладення цього договору, у Відповідача 2 був відсутній основний борг за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез».

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, враховуючи те, що на момент укладення між позивачем та ТОВ «Корпорація «Агросинтез» угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 -519 ЦК України) від 15.11.2012 р. зобов'язань щодо основного боргу за умовами договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. у ТОВ «Артемівській зорі» перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез» не існувало, тому у ТОВ «Корпорація «Агросинтез» були відсутні підстави для уступки іншій особі вимог за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р.

Проаналізувавши відзив ТОВ «Артемівській зорі» на позовну заяву та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що доводи ТОВ «Артемівській зорі» підлягають спростуванню з огляду на наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача (нового кредитора) про стягнення солідарно з відповідачів 4 598,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 90 000 грн. таких відсотків з відповідача-2 за період з 29.01.2011 р. по 02.02.2012р.

Відповідно ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Проаналізувавши ухвалу Господарського суду Харківської області від 12 березня 2012р. по справі №5023/708/12, суд встановив, що предметом спору справі №5023/708/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" було стягнення 95 757,50 грн., що складається з основного боргу в розмірі 41 608,52 грн., пені в розмірі 2 660,00 грн., штрафу у розмірі 20 169,50 грн. та 3% річних у розмірі 31 319,47 грн.

З вищезазначеного вбачається, що відносини у справі № 916/770/14 між іншими сторонами та з іншого предмету, проте з тих же підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" був укладений договір поруки № 03-02-2014-6, згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно з договором купівлі-продажу та угодою, передбаченими ст. 2 цього. Під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512 - 519 ЦК України) від 15.11.2012р., укладену на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011р. (п. 2.1 договору).

За нормою статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 515 Цивільного кодексу України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Уступка вимоги кредитором іншій особі своїх прав в тому обсязі, які існували на момент уступки, допускається, якщо вона не суперечить закону або договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. Будь-яких інших обмежень та/або заборони передавати кредиторові свої права вимоги до боржника іншій особі зазначені норми не містять, в т.ч. і тих прав вимоги, якими кредитор забезпечив належне виконання основного зобов'язання боржником (неустойка, штраф, пеня) до моменту його виконання в повному обсязі та/або обтяжив основне зобов'язання додатковими виплатами (% річні, інфляційні нарахування, % за користування чужими коштами).

При цьому, можливість передачі своїх прав первісним кредитором новому кредиторові пов'язується з їх існуванням на момент такої передачі, а не з моментом виконання основного зобов'язання (погашення основного боргу), тому що, окрім основного боргу кредитор має право на стягнення штрафних санкцій та додаткових виплат, нарахованих на цей борг до моменту його сплати.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення солідарно з відповідачів відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 4 598,93 грн. та таких відсотків з відповідача-2 у сумі 90 000 грн. за період з 29.01.2011 р. по 02.02.2012р., наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим дані позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Також, позивач у позовній заяві просить суд солідарно стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" адвокатські витрати у розмірі 8 000,00 грн.

За приписами абз. 1,2,4 п 6.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В підтвердження даних вимог позивачем надано належним чином засвідчену копію Договору №25-25/03 від25.03.2013р. про надання адвокатських послуг (правової допомоги) підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" в особі директора Швеця Вадима Олександровича, який діє на підставі статуту з одного боку, та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем.

Право на зайняття адвокатською діяльністю Грищенком Олександром Миколайовичем підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією свідоцтва №3888 про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення №35-8-36 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 жовтня 2009 року та належним чином засвідченою копією посвідчення адвоката Грищенка Олександра Миколайовича.

Відповідно до договору №29-25/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" в особі директора Швеця Вадима Олександровича, який діє на підставі статуту з одного боку, та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем, що діє на підставі свідоцтва №3888 про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення №35-8-36 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 жовтня 2009 року, з другого боку, 03.03.2014р. підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), копія якого наявна в матеріалах срави, відповідно до п.2 вказаного акту, загальна вартість послуг склала 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Перерахування вищезазначених коштів, за договором №29-25/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом платіжного доручення №235 від 29.03.2013р.

Здійснивши дослідження наявних в матеріалах справи документів та перевіривши розрахунок адвокатських витрат у розмірі 8 000,00 грн. заявлених до стягнення солідарно з відповідачів, суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають задоволенню в повній мірі.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2014р. розгляд справи №916/770/14 було відкладено на "01" грудня 2014 р. 15 год. 15 хв.

Відповідно до ч.2 ст. 74-1 ГПК України, у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції надійшло до канцелярії суду лише 27.11.2014р., тобто за чотири дні до судового засідання, що позбавляє суд належним чином забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Враховуючи вищезазначене суд відмовляє в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути солідарно з відповідачів згідно задоволених позовних вимог на користь позивача витрати по сплаті судових витрат, а саме 45,41 грн. судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та 1846,59 грн. судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ".

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" про стягнення 94 598,93 грн.- задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 2-А; код ЄДРЮО та ФОП 33494460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м.Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРЮО та ФОП 38039872) суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі - 2 299 /дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять/ грн. 47коп., адвокатські витрати у розмірі - 4 000 /чотири тисячі/ грн. та судовий збір в сумі - 45 /сорок п'ять/ грн. 41 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (62821, Харківська обл., Печенізький район, село Артемівка, вул. 40-років Перемоги, 6; код ЄДРЮО та ФОП 32536414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м.Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРЮО та ФОП 38039872) суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі - 2 299 /дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять/ грн. 47коп., суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі - 90 000 /дев'яносто тисяч/ грн., адвокатські витрати у розмірі - 4 000 /чотири тисячі/ грн. та судовий збір в сумі - 1846 /одна тисяча вісімсот сорок шість/грн. 59 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 08.12.2014 р.

Суддя Ю.О. Зайцев