Ухвала суду № 41850653, 08.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2014 р. Справа№ 914/119/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів, у справі № 914/119/14

За позовом: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

До відповідача: Комунального підприємства (надалі - КП) «Дрогобичтеплоенерго», м. Дрогобич,

про стягнення 7089458,98 грн.

За участю представників:

від скаржника: Старчик А.А. - представник;

від відділу Державної виконавчої служби: не з'явився;

від боржника: Панас Ю.С. - представник.

Встановив: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області № 914/119/14, виданого 01.08.2014 р. У скарзі скаржник просить відновити пропущений строк на оскарження дій органу ДВС, визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, визнати недійсною постанову від 06.10.2014 р. ВП № 44855457 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.08.2014 р. у справі № 914/119/14. При цьому скаржник посилається на те, що норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не поширюються на стягнення заборгованості за наказом господарського суду Львівської області № 914/119/14, оскільки вона виникла до 1 січня 2013 р. Крім цього, скаржник вважає, що виконавче провадження зупинено за відсутності доказів перебування боржника у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу станом на дату зупинення виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав повністю.

Боржник у відзиві на скаргу просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що державний виконавець, зупиняючи виконавче провадження, керувався випискою з реєстру ПЕК, яка засвідчувала, що боржник перебуває у цьому Реєстрі, не виключено боржника з цього Реєстру й станом на дату розгляду скарги судом. Суми, зазначені у наказі № 914/119/14 частково становлять й заборгованість, яка виникла до 01.01.2013 р. Законодавством України не передбачено права державного виконавця здійснювати примусове стягнення в певній частині виконавчого документа, а щодо решти суми зупиняти виконавче провадження. До заяви про відкриття виконавчого провадження скаржником було додано лише судовий наказ, відтак, державний виконавець не знав і не міг знати, за який період часу виникла заборгованість, зазначена у наказі господарського суду. Право державного виконавця витребувати додаткові документи з метою дослідження періодів виникнення заборгованості, вказаної у виконавчих документах, законодавством України не передбачено.

Орган державної виконавчої служби вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника у засідання суду не забезпечив.

Розгляд скарги відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Причини пропуску скаржником строку, встановленого ст. 121-2 ГПК України, визнано судом поважними з підстав, наведених у скарзі, відтак, цей строк підлягає відновленню.

Заслухавши пояснення представників скаржника та боржника, дослідивши долучені до скарги та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів 06.10.2014 р. винесено постанову ВП № 44855457 про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/119/14, виданого 01.08.2014 р. Виконавче провадження зупинено на підставі ст.ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з тим, що згідно з відповідною випискою КП «Дрогобичтеплоенерго» на день винесення постанови перебувало у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк. Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених, зокрема пунктом 15 статті 37 цього Закону (внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"), - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Таким чином, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" є обов'язковою підставою зупинення виконавчого провадження. Вказаний висновок суду відповідає висновку Вищого господарського суду України, викладеному у його постанові від 01 квітня 2014 р. у справі № 914/1044/13-г.

Як вбачається з Виписки ДП «Енергоринок» від 29 вересня 2014 р. за № 119/149, КП «Дрогобичтеплоенерго» включене до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. Докази його виключення з цього реєстру станом на дату винесення оспорюваної постанови у матеріалах справи відсутні та скаржником суду не подані. Відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" положення цього Закону щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та умови їх виконання для підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до 1 січня 2016 року. Заборгованість за наказом № 914/119/14 не підпадає ні під один із видів стягнення, визначених ч. 3 ст. 37 вищезгаданого Закону, вона включає у себе, у тому числі й заборгованість, яка виникла до 01.01.2013 р.

Жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України, яким регулюються порядок і умови виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов'язки тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону України «Про виконавче провадження» та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу, державних виконавців не покладені і не входять у їхню компетенцію, як і обов'язок або право зупиняти виконавче провадження щодо стягнення частини суми, з вказаної у виконавчому документі, та продовжувати здійснення виконавчих дій щодо стягнення решти із цієї суми. Скаржником не були надані державному виконавцю станом на 06.10.2014 р. жодні докази, з яких би вбачались строки виникнення заборгованості тощо.

Заборгованість, яка стягується за наказом № 914/119/14 виникла внаслідок неповних розрахунків з позивачем за отриманий природний газ, тобто за енергоносії, пеня, штрафні санкції, інфляційні та судовий збір, які стягуються з боржника, також пов'язані з наявністю основного боргу, який виник внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Посилання скаржника на те, що вказана у наказі № 914/119/14 сума заборгованості не була станом на 01.01.2013 р. належним чином зафіксована (підтверджена) учасниками розрахунків відповідно до вимог підпунктів 1.4. та 1.8. Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" необґрунтовані. З матеріалів справи вбачається, що до 01.01.2013 р. сторонами у справі підписано акти приймання-передачі природного газу, у яких зафіксовано вартість переданого боржнику природного газу. Пунктом 6.1. Договору № 14/2496/11, за взаємною згодою сторін, встановлено, що оплата за газ здійснюється боржником шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Відтак, сторони, шляхом передбачення відповідних умов Договору та підписанням актів приймання-передачі, погодили (зафіксували) між стобою відповідні розміри заборгованостей за спожитий газ.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Відновити строк на оскарження дій органу Державної виконавчої служби.

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Бортник О.Ю.