Постанова № 41850438, 05.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2014 року Справа № 813/5641/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Грень Н. М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, -

в с т а н о в и в :

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі-ДПІ) та разом з поданими уточненнями просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011р. №0002301750.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної невиїзної перевірки про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності трудових ресурсів, відсутності основних засобів, є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання та документами по факту реалізації придбаного товару контрагентам Підприємця ОСОБА_3, в наслідок чого отримано прибуток.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2011р. позов задоволено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2011р., у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014 р. вказані судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області 08.04.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку з питань взаєморозрахунків ОСОБА_3, ід.н. НОМЕР_1, з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за березень, вересень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, січень-лютий 2011 року, про що 15.04.2011р. складено акт №190/172/НОМЕР_1 (т.1 а.с.16-76).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 27.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002301750 (т.1 а.с.7) про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 158609 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 39652,35 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з огляду на викладені у акті перевірки висновки про порушення позивачем ч. 2, ст.228, ст.216 ЦК України ст. 3, ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 158609 грн., а саме: за березень 2009 р. - на 5415,40 грн.; за вересень 2009 р. - на 22325,59 грн., за жовтень 2009 р. - на 6763,38 грн., за листопад 2009 р. - на 21956,03 грн., за грудень 2009 р. - на 23601,94 грн., за січень 2010 р. - на 6699,02 грн., за лютий 2010 р. - на 11886,77 грн., за березень 2010 р. - на 21267,98 грн., за січень 2011 р. - на 19273,11 грн., за лютий 2011 р. - на 19419,71 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено фактичності господарських операцій з ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс", а згідно наявних у податкового органу відомостей, такі підприємства не мали можливості здійснювати господарську діяльність.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.6.2 Порядку, виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Право платника податку на включення сум до валових витрат та сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами тощо.

Ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між позивачем та ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс".

З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питань формування валових витрат та щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Судом з матеріалів справи встановлено підписання позивачем однакових за змістом та формою договорів поставки з ПП "МКМ-Сервіс" (договір №01 від 02.01.2011р.) (т.1 а.с.77), з ПП «Галторгцентр» (договір №1/01 від 01.01.2009 р.) (т.1 а.с.91), з ПП «Фірма «Юкос» (договір №02/11 від 01.11.2009р.) (а.с.102), з ПП «Рем-Будінвест Експрес» (договір від 01.03.2010р.) (т.1 а.с.170), з ПП «Компанія Галторгсервіс» (договір №1/01 від 01.01.2009 року) (т.1 а.с.193), з ПП «Авторесурс-Сервіс» (договір №01-13 від 03 січня 2011р.) (т.1 а.с.222).

Вказані підприємства виписали позивачеві видаткові накладні (т.1 а.с.78, 80, 82, 84, 92, 94, 96, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 208, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237) та податкові накладні (т.1 а.с.79, 81, 83, 85, 93, 95, 97, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 234, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 224, 226, 228, 230, 232, 236, 238), а позивач здійснив перерахування на їх рахунки грошові кошти згідно платіжних доручень (т.1 а.с.86-90, 98-101, 145, 160, 185-192, 210-221, 239-245, т.2 а.с.3-68).

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

У листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На переконання суду, складені документи позивачем з ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс", в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, укладеними позивачем з ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" договорами (п.2.2.2. договору) сторони погодили, що кожна партія товару визначається замовленнями покупця в письмовій формі або у вигляді факсограми з наступним підтвердженням Постачальника в аналогічній формі.

Проте жодних письмових замовлень позивача чи письмових погоджень від контрагентів матеріали справи не містять.

Також умовами договору (п.3.1) сторони визначили, що постачання здійснюється зі складу постачальника на склад покупця за рахунок постачальника.

Однак у долучених до справи копіях податкових накладних, виписаних ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" у графі транспортні витрати зазначено « 0.00», що вказує на те, що такі контрагенти не несли витрат на транспортування товару, а отже таке не здійснювалося.

Жодних доказів того, що товар від ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" позивач транспортував самостійно (довіреності, шляхові листи тощо), матеріали справи не містять.

Не містять матеріали справи також доказів нагальної необхідності укладення договорів у святкові та вихідні дні 1 та 2 січня (ПП "МКМ-Сервіс" (договір №01 від 02.01.2011р. - неділя) (т.1 а.с.77), з ПП «Галторгцентр» (договір №1/01 від 01.01.2009 р. - державне свято) (т.1 а.с.91), з ПП «Компанія Галторгсервіс» (договір №1/01 від 01.01.2009 року - державне свято) (т.1 а.с.193).

Разом з тим, Акти перевірки ПП "Юкос" (т.2 а.с.136-145, т.3 а.с.10-31,) ПП «Авторесурс-Сервіс» (т.2 а.с.146-153, т.3 а.с.32-62), ПП «МКМ-Сервіс» (т.2 а.с.154-167) засвідчують відсутність у вказаних підприємств можливості здійснювати господарську діяльність.

У матеріалах справи знаходиться постанова Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2012 року відносно громадянина ОСОБА_4, якою встановлено, що останній за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 вчинив фіктивне підприємництво, здійснив підроблення офіційних документів - юридичної особи та використав завідомо підроблений документ.

Під час проведення обшуку в житловому приміщенні ОСОБА_4 було виявлено печатки ПП "Рем-Будінвест Експрес", які використовувались для формування податкового кредиту та імітації здійснення фінансово-господарської діяльності. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 виготовили квитанції до прибуткових касових ордерів від імені фіктивних субєктів підприємницької діяльності ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс" та інших, про нібито внесення в касу даних підприємств готівкових коштів в якості оплати товарів, робіт, послуг. І як було встановлено, вказані квитанції до прибуткових касових ордерів від імені ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс" були оформлені ОСОБА_4

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю і його звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 року.

Згідно вироку Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2012 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, заподіянні державі матеріальної шкоди у великих розмірах, у підробленні та використанні завідомо підроблених документів.

Визнавши повністю свою вину у вчиненні злочинів ОСОБА_5 пояснив, що дійсно виготовляв квитанції до прибуткових касових ордерів від імені фіктивних субєктів підприємницької діяльності - ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс" та інших про нібито внесення в касу даних підприємств готівкових коштів в якості оплати товарів, робіт, послуг.

З постанови Галицького районного суду м.Львова від 01.11.2012 року видно, що ПП "Юкос" є фіктивним підприємством.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

При цьому законодавцем безумовно визначено презумпцію реальності оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до податкового законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Встановлені судом вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про те, що документи (в т.ч. договори, видаткові та податкові накладні) підписані позивачем з ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, і лише з метою документального оформлення придбання товару, з однією метою - отримати податкову вигоду шляхом формування податкового кредиту (безпідставно отримати відшкодування з Державного бюджету України).

Суд не бере до уваги доводи позивача про використання придбаних у ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" товарів у господарській діяльності, оскільки використані у господарській діяльності товари позивач міг придбати у інших осіб (які не були платниками ПДВ), а тому для відшкодування ПДВ і оформляв документи на ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс"

Таким чином, господарські операції позивача з ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій виключно для отримання податкової вигоди, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського, а тим більше податкового обліку.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними правочинів між позивачем і ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс" сама по собі не свідчить про реальність виконання цих правочинів зазначеними суб'єктами. Укладення правочину не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум, сплачених ПП "Галторгцентр", ПП "Компанія "Галторгсервіс", ПП "Юкос", ПП "Рем-Будінвест Експрес", ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-Сервіс", є обґрунтованим.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Судові витрати згідно ст. 94 КАС України позивачеві не повертаються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 17-20, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2014 року.