Постанова № 41850411, 04.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року Справа № 813/5576/14

13год. 31 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Морозов С.М., Левченко Д.О.

від відповідача - Шевчук І.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Святої Параскеви» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

08.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Святої Параскеви» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.03.2014 року №00001012208/3397.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог п.78.1.5 ПК України, відповідачем протиправно проведено повторну перевірку, а висновки, що містяться в акті перевірки є безпідставними. Позивач зазначає, що крім свідоцтва служби оподаткування підприємств або управління великими підприємствами року 2011 ними податковому органу при проведені перевірки подано також сертифікат Головного управління державних фінансів служби оподаткування підприємств (Франція), в якому зазначено, що 03.11.2011 року INTRASENSE SAS прибув у відділ для сплати своїх податкових зобов'язань. Видача цієї довідки свідчить про те, що нерезидент є сумлінним платником податків та не має заборгованості по їх сплаті. Вказаний сертифікат підтверджує, що INTRASENSE SAS станом на 03.11.2011 року є платником податку прибутків підприємств, ПДВ і земельного внеску підприємств Французької республіки, а відтак резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Тому вважає, що твердження податкового органу про те, що Товариство порушило вимоги п.160.2 ст.160 ПК України, не утримавши і не сплативши податок з доходів, сплачених на користь нерезидента, як оплата вартості роялті є безпідставними і такими, що спростовуються наданими Товариством документами.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях та додаткових поясненнях на позов, обґрунтовується тим, що під час проведення перевірки, у платника відсутня довідка щодо звільнення(зменшення) від оподаткування за звітний 2011 рік після закінчення звітного податкового року, чим порушено п.103.8 ПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі направлень від 18.11.2013 року №414-419, та від 26.11.2013 року №44, працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.01.2014 року №2/125/22-10/36417058. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем:

-пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5,пп.7.3.3, 7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.150.1 ст.150 ПК України, встановлено заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування за 4 кв.2010 року на суму 676868 грн., за 2-3 кв.2011 року на суму 5839578 грн., за 1 кв.2012 року на суму 3471216 грн., за півр.2012 року на суму 3471216 грн., за 3 кв.2012 року на суму 3471216 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 кв.2011 року на суму 4685308 грн., за 2 кв.2011 року на суму 2072105 грн., за 2-4 кв.2011 року на суму 4685308 грн., за 2012 рік на суму 1171327 грн.;

-п.185.1, 186.4, 187.1,188.1, 197.1.5 ПК України, занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6618861 грн.,в тому числі за грудень 2010 року на суму 16820 грн., за січень 2011 року на суму 63834 грн., за лютий 2011 року на суму 102589 грн., за березень 2011 року на суму 138505 грн., за квітень 2011 року на суму 127670 грн., за травень 2011 року на суму 144709 грн.,за червень 2011 року на суму 177082 грн.,за липень 2011 року на суму 194328 грн., за серпень 2011 року на суму 215969 грн., за вересень 2011 року на суму 207392 грн., за жовтень 2011 року на суму 258213 грн., за листопад 2011 року на суму 306481 грн., за грудень 2011 року на суму 295940 грн., за січень 2012 року на суму 263717 грн., за лютий 2012 року на суму 325249 грн., за березень 2012 року на суму 344499 грн., за квітень 2012 року на суму 305715 грн., за травень 2012 року на суму 340363 грн., за червень 2012 року на суму 346405 грн., за липень 2012 року на суму 379567 грн., за серпень 2012 року на суму 393385 грн., за вересень 2012 року на суму 379484 грн., за жовтень 2012 року на суму 449298 грн., за листопад 2012 року на суму 445214 грн.,за грудень 2012 року на суму 396432 грн.;

-п.160.5 ст.160 ПК України, підприємство не утримало і не сплатило податок з доходів, виплачуваних на користь нерезидента, як оплата вартості роялті в 4 кв.2011 року в сумі 54370,51 грн.

Позивачем подано до відповідача заперечення на акт перевірки від 10.01.2014 року №2/125/22-10/36417058.

Враховуючи заперечення позивача на акт перевірки та аргументи, наведені ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» в запереченні від 20.01.2014 року до акта перевірки, постійно діюча комісія для вирішення спірних питань ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийняла рішення щодо призначення виїзної позапланової перевірки з питань порушених у запереченні. Керуючись п.75.1 ст.75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу від 28.01.2014 року №61 та направлень від 28.01.2014 року №42-47, працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» з питань визначення прибутку чи збитку від операцій з продажу (погашення) заборгованості, вираженої в іноземній валюті, з питань завищення інших витрат на суму 2945702 грн., з питань заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з питань неутримання та несплати податку з доходів, виплачених на користь нерезидента, як оплата вартості роялті за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.02.2014 року №69/32/13-07-22-01-10/36417058. Як вбачається з акта перевірки, перевіркою підтверджено висновки акта від 10.01.2014 року №2/125/22-10/36417058, щодо порушень, вказаних у акті.

На підставі акта перевірки від 21.02.2014 року №69/32/13-07-22-01-10/36417058, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 14.03.2014 року №00001012208/3397, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 54370,51 грн.

Позивачем оскаржувалось вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Львівській області, рішенням від 22.05.2014 року вказане податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Також позивачем оскаржувалось вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням ДФС України від 01.08.2014 року №78/6/99-99-10-01-15, залишено без змін вказане податкове повідомлення - рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Вирішуючи питання про правомірність висновку податкового органу щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб суд зазначає наступне.

Як зазначено на сторінці 31-33 акта перевірки від 21.02.2014 року №69/32/13-07-22-01-10/36417058,перевіркою встановлено, що ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» за перевірений період здійснювало виплати доходів нерезидентам із джерел походження з України за програмне забезпечення (програми), яке використовується для медичних цілей Компанії INTRASENSE SAS (Франція) на суму 33830 Євро. ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви», відповідно до Ліцензійного договору №111010-001 від 30.09.2011 року отримано програмне забезпечення від компанії INTRASENSE SAS, - Акт прийому - передачі програмного забезпечення від 03.10.2011 року, який є підставою для розрахунку. Оплата ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» здійснено 09.12.2011 року в сумі 33830 Євро. В бухгалтерському обліку дану операцію проведено Д-т6852 К-т312 на суму 33830 Євро (на дату оплати в гривневому еквіваленті становить 362470,05 грн.). Підприємством вищевказана сума відображена в додатку ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства. ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» застосовано нульову ставку на податкові зобов'язання нерезидента Компанії INTRASENSE SAS, яким отримано доходи із джерелом походження з України.

Між Урядом України і Урядом Французької Республіки укладена Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 03.03.1998 року (дата набрання чинності 01.11.1999 року) (далі - Конвенція).

ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» укладено Ліцензійний договір №111010-001 від 30.09.2011 року, яким визначено ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» - Ліцензіат, а Компанія INTRASENSE SAS - Ліцензіар. За цим договором Компанія INTRASENSE SAS надає позивачу невиключне право на використання «програмного забезпечення», розроблене виключно для медичних цілей.

Як вказано в акті перевірки, позивачем до перевірки представлено Свідоцтво служби оподаткування підприємств або управління великими підприємствами станом на 31.12.2010 року, видане Головним управлінням Міністерства фінансів, службою оподаткування підприємств, яким засвідчено, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України: даним Свідоцтвом засвідчено, що на 31.12.2010 року на Компанію INTRASENSE SAS покладено сплату наступних податкових зобов'язань: ПДВ, податок на прибуток підприємств. Дата отримання Свідоцтва 03.11.2011 року.

Відповідач вказує на те, що позивачем не представлено до перевірки Свідоцтва, яке засвідчує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про Компанію INTRASENSE SAS (Франція) за 2011 рік.

Відповідно до ст.4 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, місцеперебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Але цей термін не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки на підставі одержання доходів з джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

Відповідно до ст.12 Конвенції, роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом другої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків валової суми

роялті. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, роялті, що виникають у Договірній Державі і фактично належать резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в цій другій Державі, якщо такі роялті є платежами будь-якого виду, що одержані за використання або за надання права на використання будь-якого комп'ютерного забезпечення, патенту, торгової марки, дизайну або моделі, плану, таємної формули або процесу, або за інформацію, яка стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до ст.29 Конвенції, з метою одержання в Договірній Державі переваг, передбачених статтями 10, 11 і 12, резиденти другої Договірної Держави повинні, якщо інше не вирішено компетентними органами, представити форму посвідчення резиденції, яка передбачає, зокрема, характер і суму даного доходу і включає посвідчення податкової адміністрації цієї другої Держави.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється статтею 103 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 103.1 статті 103 ПК України передбачено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. (п.103.4.ПК України)

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.(п. 103.5.ПК України).

У разі потреби, така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів. (п. 103.6. ПК України).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.(п. 103.8. ПК України).

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування. (п.103.10.ПК України).

Приймаючи рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб», податковий орган виходив із того, що під час проведення перевірки товариством не надано довідки щодо звільнення (зменшення) від оподаткування за звітний 2011 рік після закінчення звітного податкового року, чим порушено п.103.8 ст.103 ПК України.

Разом з тим, представниками позивача до суду було надано відповідні довідки з перекладами, а саме: копії свідоцтв служби оподаткування підприємств або управління великими підприємствами року 2011(а.с.91) року, сертифікату (а.с.94) за 03.11.2011 року, сертифікату податкового резиденства та регулярного оподаткування 2012 року (а.с.98, 120-121), довідки про податкове резиденство за 2013 рік (а.с.101), довідок про податкову резиденцію на 2011 та 2014 роки, витягу з головної реєстрації в комерційному реєстрі підприємств від 18.10.2011 року(а.с.203)..

Як вбачається з листів - відповідей наданих економічним відділом Посольства Франції в Україні на звернення позивача, Головне управління Державних фінансів Французької Республіки є адміністративним органом Французької Республіки, уповноваженим видавати Свідоцтво Служби оподаткування підприємств а також Сертифікат Головного Управління Державних фінансів. У листі вказано, що документи, які були додані позивачем до звернення (свідоцтво, сертифікат) та видані Головним Управлінням Державних Фінансів Французької Республіки та є офіційними документами, які засвідчують статус компанії INTRASENSE SAS резидента та платника податків Франції вказаних років.

Як видно із цих свідоцтв, сертифікатів, витягу та перекладів, а також пояснень представників позивача, вони існували на час вчинення перевірки і були в наявності у товариства, але податковим органом вони не брались до уваги.

Крім того, у разі наявності сумнівів щодо належності документів, поданих до перевірки позивачем на підтвердження того, що нерезидент INTRASENSE SAS є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, в порядку ст.103.6 ПК України така довідка може бути затребувана у нерезидента органом державної податкової служби.

З огляду на положення ст.103 ПК України, позивачем надано належні та допустимі докази реєстрації його контрагента INTRASENSE SAS резидентом Французької Республіки - країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відтак, твердження податкового органу про те, що позивачем порушено вимоги п.160 ПК України щодо неутримання і податку з доходів, виплачуваних на користь нерезидента, як оплата вартості роялті в 4 кв.2011 року в сумі 54370,51 грн. - є безпідставними та спростовуються поданими позивачем доказами.

За таких обставин, винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення від 14.03.2014 року №00001012208/3397 є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо тверджень позивача про те, що при проведенні перевірки відповідачем порушено вимоги п.78.1.5 ПК України, слід зазначити наступне.

Наказом від 05.11.2013 року №399 призначено проведення документальної планової перевірки ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі направлень від 18.11.2013 року №414-419, та від 26.11.2013 року №44, працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.01.2014 року №2/125/22-10/36417058.

Наказом від 28.01.2014 року №61 призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань визначення прибутку чи збитку від операцій з продажу (погашення) заборгованості, вираженої в іноземній валюті, з питань завищення інших витрат на суму 2945702 грн., з питань заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з питань неутримання та несплати податку з доходів, виплачених на користь нерезидента, як оплата вартості роялті за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.02.2014 року №69/32/13-07-22-01-10/36417058. Як вбачається з акта перевірки, перевіркою підтверджено висновки акта від 10.01.2014 року №2/125/22-10/36417058, щодо порушень, вказаних у акті.

Наказ від 28.01.2014 року №61 винесений на підставі службового допису, керуючись п.75.1 ст.75, пп.78.1.5. п.78.1 ст.78 ПК України.

Так, п.75.1 ст. 75 ПК України, визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 75.1.2. ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок визначений ст.78 ПК України. Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Судом з матеріалів справи встановлено, а позивачем не заперечується та обставина, що ним подано заперечення до акта про результати планової виїзної перевірки №2/125/22-10/36417058 від 10.01.2014 року. Суд вважає доводи позивача про неправомірне проведення відповідачем повторної перевірки помилковими, оскільки, види перевірок, які вправі здійснювати податковий орган, чітко зазначені Податковим кодексом України і проведення позапланової перевірки з підстав подання заперечень до акта перевірки чітко передбачено саме пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 14.03.2014 року №00001012208/3397, а відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 182,70 грн., такі судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.03.2014 року №00001012208/3397.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Святої Параскеви» 182,70 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 09.12.2014 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна