Ухвала суду № 41850006, 10.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12330/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бел-пак» до Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бел-пак» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2014 № 111326552201.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 30 вересня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бел-пак» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Тауер Білдінг» за період з 01.04.2014 року по 30.05.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Бел-пак» пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 147 000,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 29.07.2014 року № 697/26-55-22-01/31867211 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2014 року № 111326552201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220 500,00 грн. у тому числі: 147 000,00 грн. - основний платіж, 735 00,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 29.07.2014 року № 697/26-55-22-01/31867211 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Тауер Білдінг» за договором на виконання робіт від 01.04.2014 року № 01/04-14.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Тауер Білдінг» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бел-пак» (замовник) укладено догорів на виконання робіт від 01.04.2014 року № 01/04-14, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги по вивантаженню/очищенню та обробки ж/д вагонів, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору на виконання робіт від 01.04.2014 року № 01/04-14; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; виписок з банківських рахунків; ліцензії контрагента на здійснення певної господарської діяльності.

Також, на обґрунтування ділової доцільності взаємовідносин із ТОВ «Тауер Білдінг» та підтвердження реальності господарських операцій позивачем вказано на договори із третіми особами та супроводжувальні документи до договорів.

У свою чергу, відповідач на спростування реальності господарських операцій, здійснених ТОВ «Бел-пак» та ТОВ «Тауер Білдінг» вказав на акти державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.06.2014 року № 1747/26-55-22-13/38706258 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Тауер Білдінг» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період травень 2014 року» та від 10.06.2014 №1614/26-55-22-13/38706258 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Тауер Білдінг» щодо підтвердження господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Технолоджи» за період з 01.03.2014 року по 30.04.2014 року».

Аналіз матеріалів справи щодо взаємовідносин між ТОВ «Бел-пак» та ТОВ «Тауер Білдінг» за договором від 01.04.2014 року №01/04-14, свідчить, що:

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість;

- під час перевірки позивача, відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Тауер Білдінг»;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

На вимогу суду першої інстанції, відповідач доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин не надав. Натомість з наданих відповідачем податкових декларацій ТОВ «Тауер Білдінг» з податку на додану вартість за квітень та травень 2014 року та картки особового рахунку цього товариства вбачається, що ТОВ «Тауер Білдінг» податкові декларації до податкового органу подавалися, податкові зобов'язання декларувалися, недоїмки зі сплати податку на додану вартість немає, наявна навіть невеличка переплата (1633 грн.).

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Бел-пак» та ТОВ «Тауер Білдінг» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.