Постанова № 41849808, 05.12.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5666/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача Гайдай О.В.

представника відповідача Павлова О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Южторггрупп Ко» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013р. № 0000272260 та № 0000282260.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки №605/22-60/35696627 від 22.07.2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Южторггрупп Ко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, з валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року» не відповідають вимогам Податкового кодексу України, Конституції України, Цивільному кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 року №207, листу Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 року №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 «Щодо питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, перевезень вантажів автомобільним транспортом, права на податковий кредит» і таким чином є підставою для визнання судом недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013р. №0000272260 та № 0000282260

На думку позивача, податковий орган без всебічного розгляду первинної бухгалтерської документації, яка була надана в ході проведеної перевірки, робить помилкові висновки щодо не підтвердження здійснення операцій по придбанню товару та формування податкових зобов'язань, не досліджуючи взаємовідносини позивача та контрагентів: ПП «Астерлінг», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5», а лише посилаючись на акт ДПІ у Суворовському районі від 26.04.2011 року №13341/7/23-613 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Валенсія 5» щодо підтвердження господарських відносин контрагентами за період з 07.10.2009 року по 01.03.2011 року»; акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.03.2012 року №168/22-34/371372/20 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Астерлінг» з питань правових відносин з ТОВ «Тала Груп» у період липень 2011 року, ТОВ «Делфуд Компанії» у період жовтень 2011 року».

Крім того, позивач зазначає, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними, виписками по рахункам та платіжними дорученнями, що в свою чергу відповідає приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач також зазначає, що він повністю дотримувався вимог законодавства стосовно документального підтвердження сум податкового кредиту з ПДВ встановлених приписами ст. 198 ПК України.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013р. № 0000272260 та № 0000282260.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (т.12 а/с.16-22) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Одеській області підполковника податкової міліції Пшоняк С.П. від 10.04.2013 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Южторггрупп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. В ході проведення перевірки, серед інших матеріалів використовувались: акт ДПІ у Суворовському районі від 26.04.2011 року №13341/7/23-613 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Валенсія 5» щодо підтвердження господарських відносин контрагентами за період з 07.10.2009 року по 01.03.2011 року» у висновках якого зазначено, що враховуючи те, що згідно наданих ПП «Валенсія 5» до податкового органу не можливо встановити наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу,виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, усі операції купівлі-продажу за участю ПП «Валенсія 5» підпадають під ознаки нікчемності; та акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.03.2012 року №168/22-34/371372/20 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Астерлінг» з питань правових відносин з ТОВ «Тала Груп» у період липень 2011 року, ТОВ «Делфуд Компанії» у період жовтень 2011 року» в якому зокрема зазначено, що наслідком діяльності в ланцюзі постачання товару ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компанії» - ПП «Астерлінг» є виключно чи переважно формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання вказаних товарів та наявність видаткових накладних не є беззаперечним доказом того, що відбувся реальний продаж та передача товару від продавця покупцям. Даних про те, в якому місці відбувалась реалізація вказаних товарів та яким шляхом вони використовувались у власній господарській діяльності покупці, зазначені накладні не містять. Останнє, в совю чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компані» стоврення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивній характер.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області правомірно були винесені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013 р. № 0000272260 та № 0000282260, а доводи та вимоги позивача, які викладені у позовній заяві є безпідставними і необґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України, позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 27.06.2013 року №001856/1769, від 27.06.2013 року №001545/1770, від 05.07.2013 року №000601/20, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС працівниками податкового органу згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 пп.78.1.11 п.78.1 ст.78. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Одеській області підполковником податкової міліції Пшоняк С.П. від 10.04.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Южторггрупп Ко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, з валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірку проведено з відома (в присутності) директора TOB "Южторггрупп Ко" Гринчука Миколая Миколайовича.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено №605/22-60/35696627 від 22.07.2013 року, яким встановлено порушення:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.10 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено значення податку на прибуток на загальну суму 511745,00 грн.;

- п.198.6 ст.198 ПКУ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 425288,00 грн.

На підставі цього, податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 30.07.2013 року: № 0000272260, яким нараховану суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток вартість за основним платежем - 492255 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45460,00 грн. та № 0000282260, яким нараховану суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 390060 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76541 грн.

Не погоджуючись із висновками посадових осіб податкового органу викладених у акті перевірки, позивач подав скаргу до Головного управління Міндоходів в Одеській області. За результатами розгляду скарги прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.08.2013 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000272260, а скаргу директора ТОВ "Южторггрупп Ко" без задоволення та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000282260 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7828 грн. та застосованих штрафних фінансових санкцій в розмірі 1957 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 30.09.2013 року залишено без розгляду скаргу ТОВ "Южторггрупп Ко" на податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000272260 та №0000282260.

Перевіряючи вказані висновки відповідача та прийняте на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, судом встановлено наступне.

ТОВ "Южторггрупп Ко" зареєстроване 26.01.2008 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 15561020000030795 та згідно довідки про включення до ЄДРПОУ здійснює таки види діяльності за КВЕД: діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.17); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); оптова торгівля фармацевтичного товарами (46.46); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19).

ТОВ «Южторггрупп Ко» придбавало товар у ПП «Астерлінт» (договор купівлі-продажу № 04/29-6 від 29.04.2011 р.), ТОВ «Пальмар» (договор купівлі-продажу № 09/01-4 від 01.09.2010 р.), ПП «Валенсія 5» (договор купівлі-продажу без номеру від 04.01.2010 р.) протягом 2010-2011 року.

В підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами представником позивача надано: податкові накладні, виписки по рахункам та платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи.

В акті перевірки зазначено, що правочини, укладені ТОВ «Южторггрупп Ко» по придбанню товару у ПП «Астерлінт», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5» є нікчемними в силу припису закону, оскільки, такі правочини не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на акт ДПІ у Суворовському районі від 26.04.2011 року №13341/7/23-613 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Валенсія 5» щодо підтвердження господарських відносин контрагентами за період з 07.10.2009 року по 01.03.2011 року» у висновках якого зазначено, що враховуючи те, що згідно наданих ПП «Валенсія 5» до податкового органу не можливо встановити наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу,виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, усі операції купівлі-продажу за участю ПП «Валенсія 5» підпадають під ознаки нікчемності; та на акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.03.2012 року №168/22-34/371372/20 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Астерлінг» з питань правових відносин з ТОВ «Тала Груп» у період липень 2011 року, ТОВ «Делфуд Компанії» у період жовтень 2011 року» в якому, зокрема, зазначено, що наслідком діяльності в ланцюзі постачання товару ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компанії» - ПП «Астерлінг» є виключно чи переважно формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання вказаних товарів та наявність видаткових накладних не є беззаперечним доказом того, що відбувся реальний продаж та передача товару від продавця покупцям. Даних про те, в якому місці відбувалась реалізація вказаних товарів та яким шляхом вони використовувались у власній господарській діяльності покупці, зазначені накладні не містять. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компані» стоврення правових наслідків.

Разом із цим, судом встановлено, що перевірка проводилась на підставі постанови Державної податкової служби в Одеській області ДПС України про призначення позапланової документальної перевірки від 10.04.2013 року №2815/9/09-0009, в якій, зокрема, зазначено, що старший слідчий з ОВС СУ ДПС в Одеській області підполковник податкової міліції Пшоняк С.Л., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013170000000208 від 04.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, встановив: досудовим розслідуванням встановлено, що згідно повідомлення ПУАТ «Фідобанк» 19.09.2008 року між громадянином ОСОБА_6 та банком був укладений кредитний договір № М 026/47-08, відповідно до якого ОСОБА_6 було надано кредит в розмірі 925 000 доларів США під 15% річних на споживчі потреби. З листопада 2008 року позичальник перестав виконувати умови кредитного договору, а борг перед банком станом на сьогоднішній день склав 1083630,77 доларів США та 1541438,72 грн.(пеня). Окрім того, за даними банку, ОСОБА_6 отримані кошти витратив на відкриття ряду підприємств, які займаються сумнівною фінансово-господарською діяльністю і входять в єдину схему ухиленню від сплати податків, а саме: 'ТОВ «Майа», КЄ «Рента», ГО «Д.Проджект», МПП «Сан Маріно», ТОВ «Укрест», ТОВ «Торгснаб - Од», ТОВ «Облснабпром - Од», ТОВ «Южторггруп Ко». Так, ОСОБА_6, займаючи посаду директора та головного бухгалтера Філії ТОВ «Укрест» та ТОВ «Торгснаб - Од» протягом 2010-2012 р. умисно ухилився від сплати податків в результант здійснення фінансово-господарської діяльності з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності. Попередня правова класифікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст.212 КК України.

З метою перевірки реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом, суд дослідив надані сторонами письмові докази, а саме: податкові та видаткові накладні.

Верховний Суд України, застосовуючи доктрину «Ділова мета» при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції платника податків, витрати, повинні бути пов'язані з господарською діяльністю платника податків і документально підтверджені.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд в свою чергу, дослідивши додані позивачем до матеріалів справи первинні документи, не встановив документів, які б вказували, зокрема, на факт передачі товарів від однієї сторони договору до іншої, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування (відповідні товарно-транспортні накладні або маршрутні листи, також, ні до перевірки, ні суду не надані), зберігання товарів.

Крім того, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Для установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема, у разі придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробником.

Надані суду первинні документи не дають можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства.

Наявність договорів купівлі - продажу між ТОВ «Южторггруп Ко» та ПП «Астерлінт», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5» не свідчить про отримання позивачем товарів від зазначених контрагентів внаслідок виконання укладених договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені судом докази не підтверджують фактичного руху товарів в межах господарської діяльності між ТОВ «Южторггруп Ко» та ПП «Астерлінт», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5».

На підставі ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 987, результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки; у разі встановлення під час перевірки складається акт; акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, акти перевірки є належними доказами по справі та оцінується судом нарівні з іншими доказами в порядку, визначеному ст.86 КАС України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В свою чергу судом дослідженні первинні документи у спірних правовідносинах, і наведений вище їх аналіз не дає суду можливості встановити реальність вчинення господарських операцій, які були відображені позивачем у податковому обліку.

Суд вважає, що відповідачем було доведено законність його дій з приводу прийняття за наслідками перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

05 грудня 2014 року.