Постанова № 41849657, 03.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р. Справа № 638/4204/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Чистякової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.09.2014р. по справі № 638/4204/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2014 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові стосовно невиплати йому страхових виплат, нарахованих його батькові, протиправними, зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові виплатити позивачу страхові виплати, нараховані його батьку - в розмірі 572,21 грн., стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.09.2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові страхове відшкодування в розмірі 166,13 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 73,08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 просив в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача та представника відповідача, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дзержинському районі м. Харкові №2011/205/205/63 від 29.03.2013 року призначено потерпілому ОСОБА_3 ( номер справи 205) перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 572,21 грн. Виплати провадити з 01.03.2013 року безстроково. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови (а.с. 72).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, копія якого долучена до матеріалів справи. ( а.с.104).

Відповідно до повідомлення про надходження поштового переказу від 26.04.2013 р. №492 на ім'я ОСОБА_3 надійшов поштовий переказ на суму 572,21 грн. ( а.с.58).

Як убачається із довідки, наданої 29.04.2014 року УДППЗ "Укрпошта", рекомендований лист за №6115837934323 відділенням поштового зв'язку №158 м. Харкова 28.04.2014 року вручено ОСОБА_1 ( а.с.52).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьком є ОСОБА_3. ( а.с.104).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дзержинському районі м. Харкова листом від 01.07.2013 року за вих. №234-06/1 повідомило ОСОБА_1 про те, що останній не є потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, не перебуває на обліку у відділенні Фонду, а тому відсутні будь які правовідносини між ОСОБА_1 та відділенням Фонду. Також роз'яснено, що ОСОБА_1 має право відмовити Відділенню в наданні ксерокопії свідоцтва про смерть ОСОБА_3. (а.с. 57).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові листом від 25.09.2013 року за вих. №1326/108-15, направленим на адресу позивача, повідомило, що відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Харкові є правонаступником районних відділень Фонду, у зв'язку з чим просило ОСОБА_1 прибути до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові з документами, які посвідчують особу, а саме: паспортом, ідентифікаційним номером, свідоцтвом про народження і написати заяву про надання коштів, належних ОСОБА_3. (а.с. 54, 55)

11.03.2014 року позивач звернувся до начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові з приводу виплати нарахованої та не отриманої його батьком - ОСОБА_3 суми страхових виплат, пред'явивши свій паспорт та свідоцтво про народження. У зв'язку з тим, що позивач відмовився надати згоду на зняття копії паспорта та свідоцтва про народження, тому відповідач відмовився у виплаті вищевказаних сум, про що позивачем в присутності двох свідків складено акт від 11.03.2014 року. (а.с. 53)

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у виплаті страхових виплат, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно наданого розрахунку сума, що підлягає виплати на користь позивача, за 9 днів березня 2013року складає 166грн.13коп.

Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в іншій частині страхові виплати не підлягають стягненню на користь позивача. Крім того, позивачем не доведений факт спричинення йому діями відповідача моральної шкоди.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-XIV відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до ст.1 цього Закону завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

З огляду на те, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків наділений контролюючими функціями та правом видання обов'язкових для страхувальників нормативно -правових актів, спори за його участі та участі його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

За змістом ч.8 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з ч.11 ст.40 цього Закону належні суми страхових виплат, що з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат та здійснення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 17, 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007 року затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Так, згідно з п. 1.4 цього Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Відповідно до п. 1.10 вищевказаного Порядку належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності - уключаються до складу спадщини.

Як убачається із наданого відповідачем розрахунку щомісячних страхових виплат потерпілому від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, за 9 днів березня 2013 року сума виплати становила 166,13 грн. ( 572,21 грн. : 21 день х 9 днів). (а.с. 71).

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не заперечується право позивача на отримання сум страхових виплат, на які за життя мав право потерпілий ОСОБА_3, а саме: за 9 днів березня 2013 року - в сумі 166 грн.13 коп.

Згідно з п.п.6.1.1 п.6.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім'ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями, зокрема, заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат; копій паспортів осіб, які мають на це право (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів); копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку).

Таким чином, для призначення щомісячних страхових виплат особа, яка має право на отримання цих виплат, повинна надати визначений цим Порядком перелік документів.

За аналогією з вищевказаною нормою позивач мав надати до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові копії документів, які підтверджують, що позивач є членом сім'ї померлого потерпілого - ОСОБА_3.

Під час розгляду справи встановлено та не заперечувалось позивачем, що при зверненні до відповідача з приводу отримання сум страхових виплат він предявив лише для огляду оригінал свого паспорту та свідоцтва про народження.

Оскільки ОСОБА_1 заперечував проти зняття відповідачем копій з вказаних документів, тому відповідач правомірно відмовив йому у виплаті страхових випалт, які були нараховані його батькові - ОСОБА_3.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної ( немайнової шкоди) є похідними від позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, а також матеральної шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Отже, з доказів по справі не вбачається, що внаслідок дій відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 73,08 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції в частині задоволення позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.09.2014р. по справі № 638/4204/14-а скасувати в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові страхового відшкодування в розмірі 166,13 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 73,08 грн., прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.09.2014 року №638/4204/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 08.12.2014 р.