Рішення № 41849456, 08.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23873/14 08.12.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"до Приватного акціонерного товариства "Українська Охоронно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивачаЛапай О.В., довіреність №577/17 від 27.12.2013;від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська Охоронно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №3040541 від 03.09.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2014 порушено провадження у справі №910/23873/14 та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2014 позовні вимоги підтримав.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 між позивачем, як страховиком та Дорожкіною Людмилою Олександрівною, як страхувальником було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №3040541, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ, 2007 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 04.09.2012 по 03.09.2013.

06.04.2013 приблизно о 09 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Харків (е/о №79) відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ та автомобіля «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ, а саме: Цибенко В.М., керуючи автомобілем «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ, не врахував дорожню обстановку, погодні умови, при виникненні небезпеки не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди та здійснив зіткнення з автомобілем "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ під керуванням водія Дорожкіної Л.О., а після того - наїзд на перешкоду «відбійник», що спричинило пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Цибенко В.М. вимог п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві №9182050.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2013 у справі №753/5962/13-п встановлено порушення Цибенко В.М. вимог п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, Цибенко В.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

08.04.2013 власник застрахованого автомобіля "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ звернувся до позивача із заявою потерпілого про завдання шкоди транспортному засобу за договором добровільного страхування транспортного засобу №3040541 від 03.09.2012.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №05В/04/13 від 22.04.2013, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ, складеного оцінювачем Савченко Є.В. (свідоцтво №6091 від 07.06.2008) внаслідок його пошкодження при ДТП складає 7258,99 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин.

24.04.2013 власник застрахованого автомобіля "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - СПД Власюк Д.А.

31.05.2013 позивачем був складений та підписаний страховий акт №3051, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6750,86 грн. на рахунок СТО - СПД Власюк Д.А.

На підставі складеного страхового акту №3051 від 31.05.2013 Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу №3040541 від 03.09.2012, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 6750,86 грн. на рахунок СТО - СПД Власюк Д.А., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №7093 від 05.07.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ, належить Борисенко С.С. та знаходився під керуванням Цибенко В.М., вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Доказів того, що Цибенко В.М. не мав права керування транспортним засобом автомобілем «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ та притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що Цибенко В.М. на законних підставах керував транспортним засобом «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №30/5009/2733/11 від 02.04.2012.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Цибенко В.М. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ відшкодовується Цибенко В.М. як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що Борисенко Світлана Сергіївна уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії АЕ №1300300 з Приватним акціонерним товариством "Українська Охоронно-страхова компанія", предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ, строк дії якого з 13.11.2012 по 12.11.2013, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки Цибенко В.М. експлуатував автомобіль «Nissan», реєстраційний номер АІ8749ВМ на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська Охоронно-страхова компанія".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АЕ №1300300) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "ЗАЗ TF 669 P", реєстраційний номер АА7568ЕВ складає 7258,99 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач заявою №566-17/1 від 11.03.2014 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 6750,86 грн., втім відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АЕ №1300300 розміри лімітів відповідальності та франшизи (1000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5750,86 грн. (6750,86 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1000,00 грн. (франшиза) = 5750,86 грн. ).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, ідентифікаційний код 13490997) суму страхового відшкодування в розмірі 5750 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 86 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2014.

Суддя Т.В.Васильченко