Рішення № 41849445, 03.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22963/14 03.12.14

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста», м.Київ

про стягнення 19 783,68 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста», м.Київ про стягнення 19 783,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» страхового відшкодування на підставі додатку №28 01 0157\12.0540 від 17.09.2012р. до генерального договору №28-2828-0157 від 26.04.2011р. добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач відзиву на позовону заяву не надав, своєї правової позиції по суті спору не висловив, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався.

У судове засідання 03.12.2014р., як і в попереднє засідання суду, сторони не з'явились, представників не направили, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням позивача на теперішній час є: 03038, м.Київ, Солом'янський район, вул.Федорова Івана, буд.32 літ.А. Одночасно, в матеріалах справи також наявна адреса представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»: 03151, м.Київ, пр-т.Повітрофлотський, 54, оф.4.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: 01103, м.Київ, Печерський район, Залізничне Шосе, буд.6.

На вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 24.10.2014р. та від 12.11.2014р. з метою повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

Наразі, про отримання позивачем судової кореспонденції свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №0103031691528, №01030316915536, №0103032078692, №0103032078706.

Одночасно, конверт с ухвалою від 24.10.2014р., направлений на адресу відповідача, було повернуто на адресу господарського суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Конверт з процесуальним документом за 12.11.2014р. до суду не повертався.

Згідно з п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

При цьому, господасрьким судом враховано, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м.Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у сторін можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Отже, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами сторін, які наявні в матеріалах справи, в тому числі, і в витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, з огляду на наявні в матеріалах справи докази отримання позивачем ухвал суду та засвідчену копію реєстру поштових відправлень суду за 17.11.2014р., суд дійшов висновку про належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Наразі, з огляду на неявку сторін в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом також враховано, що ухвалами від 24.10.2014р. та від 12.11.2014р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що позивачем надавались витребувані судом пояснення та докази.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що сторони в процесі розгляду справи так і не скористались правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом також враховано відсутність у матеріалах справи клопотань сторін про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені заявником документи, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 17.09.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (страхувальник) було укладено додаток №28-0199-0157\12\0540 до генерального договору №28-2828-0157 від 26.04.2011р. добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного), на підставі якого застраховано транспортний засіб з наступними характеристиками:

марка/модель: Volkswagen Polo Sedan,

реєстраційний номер: АА 3569 МК,

номер шасі: XW8ZZZ61ZCG022099,

рік випуску: 2011р.

За змістом п.5 додатку №28-0199-0157\12\0540 від 17.09.2012р. до генерального договору №28 2828-0157 від 26.04.2011р. добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) страховим випадком вважається, зокрема, пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, додатком №28-0199-0157\12\0540 від 17.09.2012р. встановлено франшизу у разі настання вказаного вище страхового випадку в розмірі 1%.

У додатку №28-0199-0157\12\0540 від 17.09.2012р. вказано, що вигодонабувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна».

Сторонами узгоджено, що договір діє з 17.09.2012р. до 16.09.2017р.

Виходячи з довідки №9344589 про дорожньо-транспортну пригоду, 04.02.2014р. о 16 год. у Дарницькому районі м.Києва по вул.Вербицького - Тростянецька відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1. Volkswagen Polo, державний номер АА 3569 МК, що належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», яким керував Смірнов Олександр Іванович, та 2. Volkswagen Кадді, державний номер АА 3433 ІС, що належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Біолабтех ЛТД», керування яким під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди здійснював Писаренко Микола Федосійович.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як свідчать матеріали справи, 05.02.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій страхувальник (який, як вказувалось вище, є вигодонабувачем) просив перерахувати страхове відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування для здійснення ремонту.

Виплатити страхове відшкодування на рахунок авторизованого сервісного центру вигодонабувач просив також у листі б/н від 12.06.2014р.

З акту б/н від 05.02.2014р. огляду пошкодженого транспортного засобу вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 04.02.2014р., автомобілю Volkswagen Polo, державний номер АА 3569 МК було завдано такі пошкодження: бампер передній та задній, крило переднє праве, двері передні праві, поріг, дзеркало заднього виду праве.

Згідно з рахунком №С300274103/СС00186554 від 05.02.2014р. та ремонтною калькуляцією №ДККА-34403 від 05.02.2014р., які складено Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» складає 21 555,68 грн.

17.06.2014р. представниками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт №ДККА-34403, в якому прийнято рішення про виплату Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на підставі додатку №28-0199-0157\12\0540 від 17.09.2012р. страхового відшкодування в розмірі 19 783,68 грн. шляхом перерахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз».

Наразі, факт виплати страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №14339 від 18.06.2014р.

За таких обставин, господарським судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» було належним чином виконано свій обов'язок з виплати страхового відшкодування за додатком №28-0199-0157\12\0540 від 17.09.2012р. до генерального договору №28 2828-0157 від 26.04.2011р. добровільного страхування наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч.2 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Такий випадок встановлено статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування», згідно із якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За цими нормами страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набуває право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги починає спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.

Отже, фактично у такому випадку відбувається суброгація, тобто лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання.

Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 25.12.2013р. по справі №6-112цс13 та Вищий господарський суд України у постанові від 06.10.2014р. по справі №922/1265/13.

Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, тобто, страховик виступає замість страхувальника. Наведену правову позицію висловлено у постанові від 04.11.2014р. Верховного Суду України по справі № 3-162гс14.

Отже, враховуючи наведе вище, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства України, з огляду на здійснення позивачем страхового відшкодування за додатком №28-0199-0157\12\0540 від 17.09.2012р. до генерального договору №28 2828-0157 від 26.04.2011р. добровільного страхування наземних транспортних засобів, у правовідносинах, що виникли з підстав спричинення шкоди, відбулась заміна кредитора (суброгація).

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактично права та обов'язки страхувальника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», в тому числі, право вимоги до особи, що визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні шкоди, перейшли до страховика, тобто до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група».

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови від 14.03.2014р. Дарницького районного суду м.Києва по справі №753/3215/14-п, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 04.02.2014р. у м.Києві 16 год. у Дарницькому районі м.Києва по вул.Вербицького - Тростянецька за участю транспортних засобів 1. Volkswagen Polo, державний номер АА 3569 МК та 2. Volkswagen Кадді, державний номер АА 3433 ІС, визнано водія Volkswagen Polo, державний номер АА 3569 МК Писаренко Миколу Федосійовича.

Доказів оскарження та скасування у передбаченому чинним законодавством України порядку наведеного судового акту матеріали справи не містять.

За приписами ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

З довідки №9344589 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номер АА 3569 МК застраховано Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста».

За приписами ст.11 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до п.1.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням №566 від 09.07.2010р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, база даних Моторного транспортного страхового бюро України - це єдина централізована база даних Моторного транспортного страхового бюро України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з п.5.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням №566 від 09.07.2010р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, інформація, отримана з бази даних Моторного транспортного страхового бюро України, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов'язкового страхування.

Отже, з наведеного вище вбачається, що відомості бази даних Моторного транспортного страхового бюро України є публічними та можуть бути використані судом з метою визначення наявності полісу обов'язкового страхування у особи, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в межах провадження по справі №910/24965/14. Аналогічну позицію наведено у постанові від 05.08.2013р. Вищого господарського суду України по справі №5011-4/5903-2012-10/519-2012.

Наразі, відповідно до довідки №7/2-28/30147 від 03.11.2014р. Моторного транспортного страхового бюро України, представленої на виконання вимог ухвали від 24.10.2014р. господарського суду м.Києва, цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номер АА 3569 МК застраховано Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» за полісом №АЕ547086. Наведеним полісом встановлено нульовий розмір франшизи.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що наявна в матеріалах справи довідка №7/2-28/30147 від 03.11.2014р. Моторного транспортного страхового бюро України є належним доказом страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номер АА 3569 МК саме відповідачем.

Таким чином, за висновками суду звернення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з розглядуваним позовом саме до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» є обґрунтованим.

Ухвалами від 24.10.2014р. та від 12.11.2014р. відповідача було зобов'язано надати докази виплати страхового відшкодування в сумі 19 783,68 грн. на рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група».

Однак, відповідачем витребуваних судом доказів надано не було, факт невиплати страхового відшкодування на вимогу позивача не спростовано.

Відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» про стягнення 19 783,68 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста», м.Київ про стягнення 19 783,68 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (01103, м.Київ, Печерський район, Залізничне Шосе, буд.6, ЄДРПОУ 35893575) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м.Київ, Солом'янський район, вул.Федорова Івана, буд.32, літ.А, ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в сумі 19 783,68 та судовий збір в розмірі 1827 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 08.12.2014р.

Суддя М.О. Любченко