Ухвала суду № 41848833, 04.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 722/1902/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Унгурян С.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

04 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області Цапа Василя Михайловича, виконавчого комітету Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про неправомірні дії та бездіяльність посадової особи органу місцевого самоврядування ,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з позовом до Голови Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області Цапа Василя Михайловича про визнання протиправними дій та бездіяльності голови сільської ради.

Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01.10.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

До земель загального користування АДРЕСА_1, загальною площею 0,025 га, з якої:

- земельну ділянку, площею 0,005 га, по вул. Першотравнева, на якій розташована криниця (журавель), за рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 21.07.2005 року Цапом В.М. було звільнено як самовільно зайняту;

- земельну ділянку, площею 0,02 га, по АДРЕСА_1, за рішенням 10 сесії 05 скликання Романковецької сільської ради від 20.02.2008 року №19/10-2008 вилучено з користування Цапа В.М. в землі загального користування.

На земельній ділянці, площею 0,005 га, по вул. Першотравнева, на якій розташована криниця (журавель), ще в попередні роки Цап В.М. збудував кам'яну огорожу, довжиною 6,76м.

Рішенням виконавчого комітету Романковецької сільської ради від 23.07.2003 року №50 накладено штраф на Цапа В.М. за порушення ст. 152 КУпАП та зобов'язано Цапа В.М. протягом семи днів знести побудовану ним кам'яну огорожу на землях спільного користування.

Цап В.М. вимоги рішення від 23.07.2003 року №50 не виконав, що обурило гр. ОСОБА_2, - мешканця с.Романківці та користувача зазначеної земельної ділянки загального користування, який 12.11.2013 року звернувся до голови Романковецької сільської ради, яким і є Цап В.М., із заявою про усунення порушень законодавства.

В заяві ОСОБА_2 зазначено, що відповідно до кадастрового плану земельної ділянки Цапа В.М., по АДРЕСА_1 та акту від 26.05.2010 року про встановлення і погодження меж земельної ділянки, ширина земельної ділянки зі сторони дороги і криниці становить 15,24 метри. Проте, з карти-схеми аерозйомки вбачається, що ширина даної земельної ділянки зі сторони дороги і криниці, - 22 метри. Відтак, ширина спірної земельної ділянки, на якій розташована кам'яна огорожа, звужена на 6,76 м, а тому відбулась неправомірна змінена цільового призначення земельної ділянки, у частині 6,76 м. Тому кадастровий план земельної ділянки та акт від 26.05.2010 року, виконавцем яких є ОСОБА_4, є нікчемними, оскільки вони не відповідають дійсності, і складені на користь Цапа В.М.

02.06.2014 року ОСОБА_2 повторно звернувся до голови Романковецької сільської ради із заявою.

З наданих Романковецькою сільською радою відповідей від 18.11.2013 року №1133 та від 09.07.2014 року №369 вбачається, що ніяких рішень за розглядом заяви ОСОБА_2 не прийнято, що стало підставою для звернення до суду позивачем.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що компетенція зазначеного спору не відноситься до компетенції сільської ради або її виконавчого комітету.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У частині 2 статті 158 ЗК України зазначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Зі змісту частини 3 статті 158 ЗК України вбачається, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка не перебуває у власності або користування гр. ОСОБА_2 та Цапа В.М., а вона є земельною ділянкою загального користуванні. Крім того, гр. ОСОБА_2 та Цап В.М. не є сусідами, та належні їм земельні ділянки не межують.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що даний земельний спір не вирішується органами місцевого самоврядування, тобто Романковецькою сільською радою та її виконкомом, а тому ними не порушено порядок розгляду зазначеного земельного спору.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності голови Романковецької сільської ради Цапа В.М при вирішенні земельного спору, - протиправними, доводи апеляційної скарги необгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.