УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 р.Справа № 820/13951/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
за участю представнкиа позивача Білецької К.В.
за участю представника відповідача Сердюка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. по справі № 820/13951/14
за позовом Приватного акціонерного товариства "ВЕРИФІКАЦІЙНІ ПРОЕКТИ"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкової вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Верифікаційні проекти", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкову вимогу від 07.04.2014 року №539-25; зобов'язати ДПІ у Київському районі внести до інтегрованої картки платника податків ПАТ "Верифікаційні проекти" інформацію про сплату орендної плати у сумі 14784,36 грн. за земельну ділянку за 02/14 р. згідно договору оренди землі № 66248/04 від 30.12.2004 р., що була надіслана отримувачу -УДКСУ у Київському районі м. Харкова - згідно платіжного доручення № 17 від 28.03.2014 р. в ПАТ "АКБ Банк", МФО 331100, та, відповідно, інформацію про відсутність у ПАТ "Верифікаційні проекти" податкового боргу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі №820/13951/14-а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволено частково. Скасовано повністю податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №539-25 від 07.04.2014 року. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального, а саме: п.п. 59.1 ст. 59, 38.1 ст. 38, 57.1 ст. 57 Податкового кодексу.
Позивач надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", подавши до банку платіжне доручення на перерахування грошового зобов'язання з податку, платник податків виконав сплату такого зобов'язання з моменту ініціювання переказу, тобто проставлення у верхньому правому куті платіжного доручення банком відмітки «одержано».
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до обслуговуючого банку - ПАТ "Автокразбанк" 28.03.2014 року для сплати земельного податку було направлено платіжне доручення від 28.03.2014 року №17 на суму 14784,36 грн.
Листом №31/03-1 від 31.03.2014 року позивач повідомив ДПІ у Київському районі м. Харкова, що податок на землю було надіслано отримувачу УДКСУ у Київському районі м. Харкова, згідно платіжного доручення №17 від 28.03.2014 року в ПАТ "Автокразбанк", але через проблеми в роботі банку платіж не було проведено та додано копію зазначеного платіжного доручення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-III (в редакції, чинній на момент переказу коштів) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням п. 22.4 ст. 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону № 2346-III). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Враховуючи вище викладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що направлення позивачем до банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.
Так, покладення на платника податків відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) не ґрунтується на положеннях законодавства, зокрема на п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно із яким відповідальність за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, покладається на такий банк. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, судове рішення суду першої інстанції відповідає ст. 159 КАС України, є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. по справі № 820/13951/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2014 р.
Судове рішення № 41848656, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/13951/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: