Постанова № 41848581, 01.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 р. Справа № 816/2853/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Коваленка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі № 816/2853/14

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"

(далі - відповідач), в якому просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 6989,29 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 178,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. зазначений позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 6989,29 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 178,50 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про невжиття товариством усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів протягом 2013 року, оскільки судом не враховано, що службою зайнятості не видавались інвалідам направлення для працевлаштування на посаду сторожа в Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" і жодна особа-інвалід на протязі 2013 року до товариства не прибула для вирішення питання про працевлаштування на вакантну посаду сторожа. Також відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що в службі зайнятості відсутні будь-які відомості про направлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" інвалідів для працевлаштування та про відмову товариства в їх працевлаштуванні у зв'язку з невідповідністю вимогам.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/224/2) /а. с. 3/, поданим відповідачем 05 лютого 2014 року Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2013 рік становила 14 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 195,7 тисячі грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 13 976 грн. При цьому, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 1 особа.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вжив усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів протягом 2013 року, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць та пеню за несплату санкцій.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За приписами частини 9 зазначеної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Наказом Міністерства праці та соціального політики України від 19 грудня 2005 р. за № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 та погодженого з Держкомстатом, затверджено форму звітності № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакансій), яку повинні подавати підприємства, установи організації щомісяця відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення". З 12.07.2013р. форму звітності № 3-ПН затверджено Наказом Міністерства праці та соціального політики України від 31.05.2013р. № 316.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом 2013 року повідомляв центр зайнятості про наявні вакантні міста для інвалідів, за формою статистичної звітності № 3-ПН (а.с. 19-31). Відповідно до цих звітів Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Позивач зазначає, що центром зайнятості направлялось три інваліди для працевлаштування, між тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" їм в працевлаштуванні відмовлено з посиланням на те, що в телефонному режимі спеціалістами центру зайнятості з'ясовано, що особи не відповідають вимогам роботодавця за станом здоров'я.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що докази відмови відповідача в працевлаштуванні інвалідів в матеріалах справи відсутні, а факт телефонної розмови відповідач заперечує.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем щомісяця надавалася центру зайнятості інформація щодо наявності вільного робочого місця для інваліда, відмову в працевлаштуванні позивачем не доведено, колегія суддів вважає, що відповідач вжив необхідних заходів для працевлаштування інвалідів протягом 2013 року.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом та пені, є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через порушення судом першої інстанції норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі № 816/2853/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст постанови виготовлений 08.12.2014 р.