Ухвала суду № 41848556, 02.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 820/16974/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Борисенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. по справі № 820/16974/14

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області , Головного спеціаліста відділу Державної міграційної служби України Комінтернівського району Кнюпи Інни Володимирівни , Комінтернівського районного відділу в м.Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Комінтернівського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, які виразилися у відмові в прийнятті документів, наданих ОСОБА_1 для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вимаганні сплатити додаткові витрати, окрім державного мита.

Зобов'язано Комінтернівський районний відділ в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих нею документів.

Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі відповідач), не погодившись з судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального права, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

ОСОБА_1 (далі позивач) в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги згідно ст. 195 КАС України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, 18.02.2014 р. особисто звернулася до Комінтернівського районного відділу в м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області та надала документи для нетермінового оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Одночасно із заявою позивачем надано заяву-анкету, паспорт громадянина України, оригінал і копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки , квитанцію про сплату державного мита в розмірі 170,00 грн.

Головним спеціалістом Комінтернівського районного відділу в м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області відмовлено у прийняті документів з підстав неподання позивачем квитанцій про оплату адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорту для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та за бланк паспорту в розмірі 120,00 грн.

Зазначена відмова оскаржена позивачем до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, на яку 07.03.2014р. відповідачем надано лист з роз'ясненням, що сплата коштів за адміністративну послугу з оформлення та видачі паспорту для виїзду за кордон та бланк паспорта є обов'язковими. (а.с.11).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з незаконності дій органу міграційної служби.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Порядок видачі та оформлення паспортів для виїзду за кордон врегульований Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі Закон №3857-XII) та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. № 231 (далі Правила №231) .

Відповідно до ст. 7 Закону №3857-XII правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.9 Правил № 231 передбачено, що за видачу або продовження строку дії паспорту справляється державне мито.

Згідно п. 10 Правил №231 визначено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон, а саме: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (далі - Декрет № 7-93) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

До об'єктів справляння державного мита належить, в тому числі, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10х17 грн. = 170 грн. (статті 2, 3 Декрету).

Разом з цим у пункті 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року №795, визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87, 15 грн.

Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням органом міграційної служби дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка), тому органи Державної міграційної служби України не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 03.12.2013 р. (справа №21-416а/13).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при зверненні до відповідача із заявою позивач надала належний пакет документів, та докази сплати державного мита на суму 170, 00 грн. за призначенням платежу для отримання паспорту для виїзду за кордон, тобто на виконання вимог Декрету № 7-93 (а.с. 10).

З огляду на зазначене міграційний орган, неправомірно відмовив у прийнятті документів для оформлення та видачі закордонного паспорту позивачу, посилаючись на відсутність квитанцій про оплату адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорту для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та за бланк паспорту в розмірі 120,00 грн., оскільки повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта відповідач вимагати від позивача не вправі.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом постанови КМУ від 04.06.2007р. № 795 Перелік платних послуг, що надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби , і розмір плати за їх надання, (зі змінами внесеними постановою КМУ від 26.10.2011р. ; 1098 "Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг", якою встановлено плата 87,15 грн. за оформлення та видачу паспорта для виїзду за кордон) та постанови КМУ від 11.04.2012 № 292 "Про внесення змін до постанов КМУ від 31.01.1992р. № 47 та від 04.06.2007р. № 795, якою передбачено скасування 25% надбавки вартості бланків під час надання платних послуг службою ДМС , які є чинними та не скасовані, а отже зазначені платежі є обов'язковими, колегія суддів вважає помилковими.

Так, пунктом 4 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098, визначено, що у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції.

Колегія суддів зазначає, що згідно системного аналізу положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 "Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг", такі послуги можуть надаватися особі лише за її письмовою заявою, тобто за наявності у неї бажання їх отримати, і не мають обов'язкового характеру. Крім того, зазначеним нормативним актом не встановлено розміру сплати за видачу бланку паспорту 120,00 грн. В іншому ж разі, ця постанова суперечитиме статті 7 Закону № 3857-XII, яка чітко визначає, що правила оформлення і видачі паспортів визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону і підлягають опублікуванню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що при вирішенні даного спору постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098, на яку послався відповідач в обґрунтування апеляційної скарги, правовідносини у сфері оформлення та видачі паспортів громадян України для виїзду за кордон не регулює, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Доводи апелянта про помилкове посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України, оскільки це рішення прийняте до набрання чинності Закону України «Про адміністративні послуги», колегія суддів вважає необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин норми права, які встановлюють порядок сплати державного мита за видачу закордонного паспорта та на які посилався Верховний Суд України в своєму рішенні є діючими та не змінилися, а отже суд першої інстанції правомірно врахував правову позицію Верховного Суду України по подібним правовідносинам.

Доводи апеляційної скарги про подання позивачем заяви-анкети неналежної форми, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірність висновків суду, тому як зазначена обставина не була підставою відмови позивачу в прийнятті документів, та крім того, обов'язок заповнення анкети покладений на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині визнання незаконними дій , пов'язаних з відмовою в прийнятті документів та зобов'язання повторно розглянути заяву позивачки.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. по справі № 820/16974/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2014 р.