Ухвала суду № 41848440, 09.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 876/12890/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000981720 від 13.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 573 150,00 грн., з яких: 382 100,00 грн. - основний платіж, 191050,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року позов задоволено повністю. Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 13.08.2013 року № 0000981720.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та постачальниками не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи. Господарські операції з постачальниками - ТзОВ «АВТОСАЙТ ТРЕЙДІНГ», ПП «ЕВІТ», ТзОВ «ФІНАНС ПАН ТРЕЙД2, ТзОВ «ІНТЕГРАЛ АЙ ТІ», ТзОВ «АЕРОМАКС-СЕРВІС», ПП «МКМ-СЕРВІС», та покупцем - ТзОВ «Кроно-Україна» позивач відобразив в бухгалтерському та податковому обліках, а на вартість реалізованої лісопродукції ТзОВ «Кроно-Україна» позивач збільшив податкові зобов'язання по податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки.

Виходячи з норм Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», враховуючи наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських і податкових документів на придбання запасних частин до автомобільної техніки та лісопродукції і їх використання в господарській діяльності позивача, та беручи до уваги, що укладені договори між позивачем та ТзОВ «АВТОСАЙТ ТРЕЙДІНГ», ПП «ЕВІТ», ТзОВ «ФІНАНС ПАН ТРЕЙД», ТзОВ "ІНТЕГРАЛ АЙ ТІ», ТзОВ «АЕРОМАКС-СЕРВІС», ПП «МКМ-СЕРВІС» в судовому порядку не були визнані недійсними, суд першої інстанції вважає, господарські операції позивача з постачальниками товарними, а збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 382100,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 191050,00 грн. неправомірним.

Крім того, суд першої інстанції вважає помилковими твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем та постачальниками через відсутність товарно-транспортних накладних.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що із актів перевірок контрагентів позивача вбачається, що посадовими особами вказаних підприємств не надано первинні документи, які підтверджують придбання та продаж товарів, вказані підприємства відсутні за місцезнаходженням, свідоцтва платників ПДВ анульовано, у зв'язку з внесенням запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, трудові ресурси необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутні.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

Крім того апелянт звертає увагу на те, що для проведення перевірки не надано документи щодо взаємовідносин між ФОП ОСОБА_2 та ПП «МКМ Сервіс», ПП«Аеромакс Сервіс».

Також зазначає, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей від постачальників, оскільки транспортування товару автомобільним транспортом здійснюється тільки при наявності, належним чином оформлених дорожніх листів та товарно-транспортних накладних.

Враховуючи вищенаведене, апелянт стверджує про про неможливість виконання господарських зобов'язань контрагентами позивача, проведення зазначеними підприємствами транзитних фінансових потоків, спрямованих па здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі за ланцюгом постачання; неможливість придбання ФОП ОСОБА_3 товарів у ТзОВ «Автосайт Грсйдіпг», ПП «Евіт», ТзОВ «Фінанс Пан Трейд», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «МКМ Сервіс», ПП «Аеромакс Сервіс», оскільки перевіркою цих підприємств спростовано факт реальності настання правових наслідків.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем Пустомитівською районною державною адміністрацією 25.09.2009 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24040000000024118, що підтверджується свідоцтвом Серія В02 №711697. Згідно довідки від 28.09.2009 року №23144 позивач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Пустомитівському районі з 28.09.2009 р. Також, зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво №100250000 від 14.10.2009 року, видане ДПІ у Пустомитівському районі, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2. Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_2 є оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі і надання послуг з перевезення вантажів.

У період з 05.07.2013 року по 18.07.2013 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено невиїзну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за взаємовідносинами з ТзОВ «АВТОСАЙТ ТРЕЙДІНГ» за вересень 2012 року, ПП «ЕВІТ» за червень-жовтень 2012 року, ТзОВ «СПЕЦТЕХНОПЛАСТ» за червень-жовтень та грудень 2012 року, ТзОВ «ФІНАНС ПАН ТРЕЙД» за травень-липнь 2012 року, ТзОВ «ІНТЕГРАЛ АЙ ТІ» за листопад-грудень 2011 року та лютий 2012 року, ТзОВ «ВИКУП» за серпень та жовтень 2011 року, ТзОВ «ГАРАНТ-БУД-СЕРВІС» за листопад 2011 року, ТзОВ ЕЙС КОНСТРАКШЕН» за жовтень 2011 року, ПП «МКМ-Сервіс» за листопад та грудень 2010 року, ПП «АЕРОМАКС-СЕРВІС» за жовтень-грудень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.07.2013 р. №864/17-2001/НОМЕР_2, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.200 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 382 100,71 грн., а саме: за жовтень 2010 року - на 41 161,80 грн., за листопад 2010 року - на 66 298,18 грн., грудень 2010 року - 94 875,42 грн., за листопад 2011 року - на 22 329,34 грн., за грудень 2011 року - на 63 825,68 грн., лютий 2012 року - на 50 762,25 грн., за травень 2012 року - 7313,67 грн., за червень 2012 року - на 7217,20 грн., за липень 2012 року - на 6801,43 грн., за серпень 2012 року - на 7500,84 грн., за вересень 20112 року - на 10922,83 грн., за жовтень 2012 року - на 3094,07 грн.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000981720 від 13.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 573 150,00 грн., з яких: 382 100,00 грн. - основний платіж, 191050,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Встановлено, що господарські операції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з його контрагентами підтверджуюсься:

копією договору на придбання запасних частин до автомобільної та с/г техніки №02/09/12 від 15.09.2012 р. укладеного з ТзОВ «АВТОСАЙТ ТРЕЙДІНГ», видатковими накладними №Р-00000001 від 26.09.2012 р., №Р-00000002 від т26.09.2012 р., №Р-00000005 від 27.09.2012 р., податковими накладними №1 від 26.09.2012 року, №2 від 26.09.2012 р., №3 від 27.09.2012 р., платіжними дорученнями №513 від 11.12.2012 р., №525 від 26.12.2012 р.;

копією договору на придбання запасних частин до автомобільної та с/г техніки №18/06/12 від 11.06.2012 р. укладеного з ПП «ЕВІТ», видатковими накладних №Р-00000002 від 25.06.2012 р., №Р-00000009 від 27.06.2012 р., №Р-00000010 від 28.06.2012 р., №Р-00000011 від 28.06.2012 р., №Р-00000012 від 29.06.2012 р., №Р-00000017 від 16.07.2012 р., №Р- 00000028 від 09.08.2012 р., №Р-00000029 від 10.08.2012 р., №Р-00000042 від 24.08.2012 р., №Р-00000044 від 27.08.2012 р., №Р-00000065 від 31.08.2012 р., №Р-00000086 від 21.09.2012 р., №Р-00000090 від 24.09.2012 р., №Р-00000101 від 27.09.2012 р., №Р-00000122 від 22.10.2012 р., №Р-00000135 від 24.10.2012 р., податкових накладних №2 від 25.06.2012 р., №9 від 27.06.2012 р., №10 від 28.06.2012 р., №11 від 28.06.2012 р., №12 від 29.06.2012 р., №3 від 16.07.2012 р., №11 від 09.08.2012 р., №12 від 10.08.2012 р., №24 від 24.08.2012 р., №26 від 27.08.2012 р., №47 від 31.08.2012 р., №29 від 21.09.2012 р., №33 від 24.09.2012 р., №44 від 27.09.2012 р., №23 від 22.10.2012 р., №36 від 24.10.2012 р., платіжними дорученнями №278 від 25.06.2012 р., №284 від 27.06.2012 р., №294 від 06.07.2012 р., №313 від 16.07.2012 р., №339 від 07.08.2012 р., №362 від 27.08.2012 р., №388 від 11.09.2012 р., №398 від 24.09.2012 р„ №410 від 03.10.2012 р., №434 від 17.10.2012 р.;

копіями видаткових накладних на придбання запасних частин до автомобільної та с/г техніки, отриманих від ТзОВ «ФІНАНС ПАН ТРЕЙД», №25/05-02 від 25.05.2012 р., №28/05- 04 від 28.05.2012 р., №30/05-02 від 30.05.2012 р., №15/06-03 від 15.06.2012 р., №18/06-03 від 18.06.2012 р., №18/06-04 від 18.06.2012 р., №13/07-02 від 13.07.2012 р., №13/07-03 від 13.07.2012 р., №16/07-01 від 16.07.2012 р., податковими накладними №372 від 25.05.2012 р., №413 від 28.05.2012 р., №453 від 30.05.2012 р., №207 від 15.06.2012 р., №262 від 18.06.2012 р., №263 від 18.06.2012 р., №182 від 13.07.2012 р., №183 від 13.07.2012 р., №211 від 16.07.2012 р., платіжними дорученнями №150 від 02.04.2012 р., №171 від 11.04.2012 р., №178 від 18.04.2012 р., №230 від 30.05.2012 р., №235 від 05.06.2012 р., №260 від 18.06.2012 р., №306 від 13.07.2012 р., №311 від 16.07.2012 р.;

копією договору на придбання запасних частин до автомобільної та с/г техніки №411/11 від 15.11.2011 р. укладеного з ТзОВ «ІНТЕГРАЛ АЙ ТІ», видатковими накладними №22/11-16 від 22.11.2011 р., №28/11-09 від 28.11.2011 р., №29/11-08 від 29.11.2011 р., №8/12-06 від 08.12.2011 р., №9/12-05 від 09.12.2011 р., №12/12-05 від 12.12.2011 р., №15/12-05 від 15.12.2011 р., №20/12-10 від 20.12.2011 р., №22/12-06 від 22.12.2011 р„ №24/02-11 від 24.02.2012 р., №24/02-12 від 24.02.2012 р., №24/02-13 від 24.02.2012 р., №24/02-14 від 24.02.2012 р., №24/02-15 від 24.02.2012 р., №24/02-16 від 24.02.2012 р., №27/02-20 від 27.02.2012 р., №27/02-21 від 27.02.2012 р., №28/02-11 від 28.02.2012 р., податковими накладними №79 від 22.11.2011 р., №160 від 28.11.2011 р., №175 від 29.11.2011 р., №206 від 08.12.2011 р., №236 від 09.12.2011 р., №308 від 12.12.2011 р., №386 від 15.12.2011 р., №511 від 20.12.2011 р., №569 від 22.12.2011 р., №98 від 06.02.2012 р., №348 від 24.02.2012 р., №349 від 24.02.2012 р., №350 від 24.02.2012 р„ №368 від 24.02.2012 р„ №369 від 24.02.2012 р„ №389 від 27.02.2012 р., №390 від 27.02.2012 р„ №403 від 28.02.2012 р., платіжними дорученнями №728 від 06.12.2011 р., №736 від 13.12.2011 р., №742 від 13.12.2011 р., №752 від 21.12.2011 р., №15 від 10.01.2012 р., №34 від 24.01.2012 р., №48 від 06.02.2012 р., №57 від 08.02.2012 р., №68 від 20.02.2012 р., №71 від 21.02.2012 р., №77 від 22.02.2012 р., №94 від 01.03.2012 р.;

копією договору на придбання лісопродукції №01/07/10 від 01.07.2010 р. укладеного з ТзОВ «АЕРОМАКС-СЕРВІС», видатковими накладними №РН-10-1230 від 12.10.2010 р., №РН- 10-2718 від 27.10.2010 р., №РН-10-2938 від 29.10.2010 р., №РН-1102036 від 02.11.2010 р., №РН-1108019 від 08.11.2010 р., №РН-1115022 від 15.11.2010 р., №РН-1122035 від 22.11.2010 р., №РН-1206022 від 06.12.2010 р., №РН-1210032 від 10.12.2010 р., №РН-1216022 від 16.12.2010 р., №РН-1229017 від 29.12.2010 р., податковими накладними №1012000030 від 12.10.2010 р., №1027000018 від 27.10.2010 р., №1029000038 від 29.10.2010 р., №1102000043 від 02.11.2010 р., №1108000025 від 08.11.2010 р., №1115000027 від 15.11.2010 р., №1122000060 від 22.11.2010 р., №1206000023 від 06.12.2010 р., №1210000031 від 10.12.2010 р., №1216000020 від 16.12.2010 р., №1229000019 від 29.12.2010 р., платіжними дорученнями №203 від 25.08.2010 р., №207 від 26.08.2010 р., №267 від 19.10.2010 р., №260 від 13.10.2010 р., №101 від 02.11.2010 р., №113 від 07.11.2010 р., №133 від 15.11.2010 р., №150 від 22.11.2010 р., №176 від 06.12.2010 р., №201 від 10.12.2010 р., №214 від 16.12.2010 р., №231 від 27.12.2010 р., №2 від 05.01.2011 р., №17 від 11.01.2011 р., №22 від 17.01.2011 р.;

копіями видаткових накладних на придбання лісопродукції, отриманих від ПП «МКМ- СЕРВІС», №РН-11-1707 від 17.11.2010 р., №РН-11-2204 від 22.11.2010 р., №РН-11-2911 від 29.11.2010 р., №РН-12-06003 від 06.12.2010 р., №РН-12-1022 від 10.12.2010 р., №РН-12- 14001 від 14.12.2010 р., №РН-12-2722 від 27.12.2010 р., податкових накладних №1117000007 від 17.11.2010 р., №1122000004 від 22.11.2010 р., №1129000011 від 29.11.2010 р., №1206000037 від 06.12.2010 р., №1210000022 від 10.12.2010 р., №1214000025 від 14.12.2010 р., №1227000021 від 27.12.2010 р., платіжними дорученнями №167 від 29.11.2010 р., №174 від 06.12.2010 р., №202 від 10.12.2010 р., №216 від 16.12.2010 р., №230 від 27.12.2010 р.,№3 від 05.01.2011 р., №16 від 11.01.2011 р., №21 від 17.01.2011 р„ №40 від 25.01.2011 р., №64 від 07.02.2011 р., №99 від 22.02.2011 р., №123 від 01.03.2011 р., №146 від 09.03.2011 р., №172 від 15.03.2011 р.

До податкового кредиту позивач відніс податок на додану вартість, сплачений постачальникам, в жовтні 2010 р. у сумі 41161,80 грн., в листопаді 2010 р. - у сумі 66296,18 грн., в грудні 2010 р. - у сумі 94875,42 грн., в листопаді 2011 р. - у сумі 22329,34 грн., в грудні 2011 р. - у сумі 63825,68 грн., в лютому 2012 р. - у сумі 50762,25 грн., в травні 2012 р. - у сумі 7313,67 грн., в червні 2012 р. - у сумі 7217,20 грн., в липні 2012 р. - у сумі 6801,43 грн., в серпні 2012 р. - у сумі 7500,84 грн., в вересні 2012 р. - у сумі 10922,83 грн., в жовтні 2012 р. - у сумі 3094,07 грн.

Як слідує із матеріалів справи, отримані від ТзОВ «АВТОСАЙТ ТРЕЙДІНГ», ПП «ЕВІТ», ТзОВ "ФІНАНС ПАН ТРЕЙД2, ТзОВ «ІНТЕГРАЛ АЙ ТІ» запасні частини позивач використав на ремонт орендованих автотранспортних засобів, що підтверджується актами списання №Р-00000029 від 30.11.2011 р., №Р-00000030 від 30.11.2011 р., №Р-00000031 від 30.11.2011 р., №Р- 00000032 від 30.11.2011 р., №Р-00000033 від 30.11.2011 р., №Р-00000034 від 30.11.2011 р., №Р-00000035 від 30.11.2011 р., №Р-00000021 від 31.10.2011 р., №Р-0000042 від 31.10.2011 р., №Р-00000002 від 29.02.2012 р., №Р-00000043 від 31.05.2012 р., №Р-00000042 від 30.06.2012 р., №Р-00000044 від 30.06.2012 р., №Р-00000045 від 31.07.2012 р.

Отриману від ТзОВ «АЕРОМАКС-СЕРВІС», ПП «МКМ-СЕРВІС» лісо продукцію позивач реалізував ТзОВ "Кроно-Україна", що підтверджується довіреностями від 01.11.2010 р., від 01.12.2010 р., видатковими накладними №Р-00000032 від 07.10.2010 р., №Р-00000033 від 14.10.2010 р., №Р-00000034 від 21.10.2010 р., №Р-00000035 від 28.10.2010 р., №Р-00000036 від 28.10.2010 р., №Р-00000037 від 28.10.2010 р., №Р-00000038 від 29.10.2010 р., №Р-00000039 від 04.11.2010 р., №Р-00000040 від 05.11.2010 р., №Р-00000041 від 19.11.2010 р., №Р-00000042 від 25.11.2010 р., №Р-00000043 від 26.11.2010 р., №Р-00000044 від 29.11.2010 р., №Р-00000045 від 30.11.2010 р., №Р-00000046 від 02.12.2010 р., №Р-00000047 від 09.12.2010 р., №Р-00000048 від 17.12.2010 р., №Р-00000049 від 23.12.2010 р., №Р-00000050 від 27.12.2010 р., №Р-00000051 від 29.12.2010 р., №Р-00000052 від 30.12.2010 р., податковими накладними №56 від 07.10.2010 р., №58 від 14.10.2010 р., №60 від 21.10.2010 р., №62 від 28.10.2010 р., №63 від 28.10.2010 р., №64 від 28.10.2010 р., №66 від 29.10.2010 р., №70 від 05.11.2010 р., №73 від 19.11.2010 р., №76 від 25.11.2010 р„ №78 від 26.11.2010 р., №79 від 29.11.2010 р., №80 від 30.11.2010 р., №83 від 02.12.2010 р., №85 від 09.12.2010 р., №87 від 17.12.2010 р., №89 від 23.12.2010 р., №91 від 27.12.2010 р„ №92 від 29.12.2010 р., №94 від 30.12.2010 р.

Господарські операції з постачальниками - ТзОВ «АВТОСАЙТ ТРЕЙДІНГ», ПП «ЕВІТ», ТзОВ «ФІНАНС ПАН ТРЕЙД», ТзОВ «ІНТЕГРАЛ АЙ ТІ», ТзОВ «АЕРОМАКС- СЕРВІС», ПП «МКМ-СЕРВІС», та покупцем - ТзОВ «Кроно-Україна» позивач відобразив в бухгалтерському та податковому обліках, а на вартість реалізованої лісопродукції ТзОВ «Кроно-Україна» позивач збільшив податкові зобов'язання по податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки та не спростовано представником відповідача в судовому засіданні.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону).

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до етапі 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується ДПІ, а отже видача ними податкових накладних, є правомірною.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

У відповідності до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На думку суду апеляційної інстанції, позивачем правомірно збільшив податковий кредит на суму податку на додану вартість, сплаченого постачальникам у зв'язку з придбанням запасних частин до автомобільної техніки та лісопродукції, на підставі належним чином оформлених видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, і придбані запасні частини та лісопродукція були використані позивачем при реалізації та перевезенні лісопродукції ТзОВ «Кроно-Україна».

Вартість товарно-матеріальних цінностей, реалізованих позивачу, підприємства включили до податкових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки та не спростовано відповідача.

Разом тим, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та постачальниками не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи.

Також, апеляційний суд вважає помилковими твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем та постачальниками через відсутність товарно-транспортних накладних, з огляду на те, що зі змісту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 вбачається, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку перевезення товарно-матеріальних цінностей автомобільним транспортом, а її відсутність не може свідчити про нереальність (безтоварність) фінансово-господарських операцій між продавцями та постачальниками, про непідтвердження факту оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі підприємств за умови наявності інших первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей.

Встановлено, що доставку запасних частин до позивача здійснювали постачальники, а доставку лісопродукції - позивач власними автотранспортними засобами. В накладних на реалізацію лісопродукції ТзОВ «Кроно-Україна», які були надані представником позивача, товариством зроблені записи про прийняття на склад від позивача лісопродукції з зазначенням номерів автотранспортних засобів, якими позивач здійснював її доставку. Податковим органом не заперечено, що поставка позивачем лісопродукції ТзОВ «Кроно-Україна» та її перевезення здійснювалося власними автотранспортними засобами.

Згідно із ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року у справі №813/6459/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.12.2014 року.