Ухвала суду № 41848434, 25.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/17434/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В

Крусян А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 5 червня 2014р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про сплату штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012р. ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси (далі УПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення про сплату штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є приватним нотаріусом та відповідно до вимог діючого законодавства України своєчасно сплатила за 2011р. всі належні страхові внески. Між тим, вона одержала вимогу №1188 від 17.04.2012р. про сплату суми боргу, яка склала 23873,60грн. В подальшому, дана вимога була зменшена на суму платежу в розмірі 4734,50грн. та склала 19139,10грн. Але, в зв'язку із тим, що частину коштів позивачка перерахувала на невідповідний розрахунковий рахунок, а строк, передбачений для погашення боргу сплинув, до ОСОБА_2 на підставі рішення №4268 від 22.11.2012р. застосований штраф у розмірі 2725,76грн. та нарахована пеня у розмірі 4496,15грн.

Позивачка вважає, що підстав для застосування штрафних санкцій немає, оскільки у неї відсутні борги перед УПФУ, а відтак, зазначене вище рішення є незаконним, таким, що порушує її законні права та інтереси. Посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 5 червня 2014р. у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно звітності за 2011р. приватний нотаріус ОСОБА_2, як платник єдиного внеску, зобов'язана сплатити внесків до УПФУ на суму 59938,83грн. Враховуючи, що позивачем зазначені внески сплачені не у повному обсязі, УПФУ винесено вимогу про сплату боргу, але у встановлений строк позивач суму боргу не сплатила, не узгодила та не оскаржила у судовому порядку. Таким чином, відповідачем цілком правомірно ухвалено рішення №4268 від 22.11.2012р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 2725,76грн. та нарахована пеня у розмірі 4496,15грн.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 є приватним нотаріусом та сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивачка сплатила єдиний соціальний внесок за період з січня по липень 2011р. включно на не відповідний рахунок 256013123705, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 23 873,60грн., у зв'язку з чим УПФУ складено та направлено на юридичну адресу нотаріуса вимогу про сплату боргу від 17.04.2012р. №Ф-1188-У, яку отримано ОСОБА_2 28.05.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24).

В подальшому, ОСОБА_2 суму боргу частково погасила, сплативши 4734,50грн., тому, станом на 12.06.2012р. сума боргу склала 19139,10грн.(а.с.52). Дана сума заборгованості нею не сплачена, не узгоджена та не оскаржена у судовому порядку, тому вимога на суму 19139,10грн. передана до 2-го ДВС Одеського МУЮ для виконання в примусовому порядку. При цьому позивачці роз'яснено її право щодо звернення до УПФУ для перерахування з р/р 256013123705, р/р 2560013123705 на р/р 37198076001542.(а.с.26).

ОСОБА_2 неодноразово зверталась до УПФУ щодо повернення помилково перерахованих сум, на що отримала відповідь, згідно якої можливо перерахувати з неналежного розрахункового рахунку на відповідний рахунок суми заборгованості у розмірі 19139,10грн. та неможливість перерахування коштів на особистий рахунок гр. ОСОБА_2 у зв'язку з недостатньої кількістю коштів. Проте, після проведення перерозподілу суми 19139,10грн., переплата склала 15053,50грн.

07.09.2012р. позивачка звернулась із заявою про повернення помилково перерахованих грошових сум (а.с.58-59)., якою вона зазначила про помилкове перерахування страхових внесків на суму 34179грн. на р/р 256013123705, де сума помилково нарахованих коштів значно перевищую суму боргу, у зв'язку з чим вирішення питання боргу може бути вирішена шляхом повернення їй цих коштів, після чого вона зможе погасити борг, або шляхом зарахування суму 18139.10 грн. на відповідний р/р 37198076001542 при умові відклику вимоги про сплату боргу з виконавчої служби.

26.10.2012р. позивачка звернулась до УПФУ з заявою про перерахування з помилково нарахованої суми 34680,90грн. на р/р 256013123705 19139,10грн., та зарахувати на р/р 37198076001542, а суму 15541,80грн. їй повернути. (с.с.60).

Таким чином, заява ОСОБА_2 про повернення помилково сплачених коштів задоволена, де при перевірці карток її особового рахунку встановлено станом на 29.10.12р. є переплата у сумі 19139,10 грн. і ці кошти підлягають перерахуванню на її р/р.

Своїм листом від 02.11.2012р. УПФУ в Приморському районі м.Одеси повідомив позивачку про перерахування коштів в сумі 19139,10грн. протягом 3-х діб на необхідний рахунок, після чого направлять листа до ВДВС. Після погашення боргу у розмірі 19139,10грн., який виник після надання позивачкою звіту за 2011р. по р/р 37198076001542, до неї будуть засновані штрафні санкції у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та нарахована пеня на підставі п.7.2.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».(а.с.61).

22.11.2012р. УПФУ направив до 2-го Приморського ВДВС Одеського МУЮ повідомлення про повне погашення заборгованості ОСОБА_2 13.11.2012р. та про повернення виконавчого документа (а.с.63), яка отримана 19.12.2012р.

З листа від 14.12.12р. вбачається, що борг у сумі 19139,10грн. погашено повністю 13.11.12р.(а.с.69), про що також свідчить відповідне повідомлення від 21.11.12р. (а.с.69зв.).

Відповідно до рішення УПФУ №4258 від 22.11.2012р. про застосування санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 2725,76грн. та нарахована пеня у розмірі 4496,15грн. за період з 02.04.2012р. до 12.04.2012р. та до 16.11.2012р. (а.с.62) на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до ОСОБА_2 рішення про сплату штрафних санкцій, суд виходив з того, що дані правовідносини регулюються ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон 2464-VІ).

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону N2464-VI передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону №2464-VІ, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно ч.10 ст.25 Закону України N2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати на кожний день прострочення платежу.

За правилами п. 7.1, п. 7.2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону України N2464-VI. Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України N2464-VI до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у розмірах передбачених цією Інструкцією.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка сплатила 12.04.12.р. суму у розмірі 3382,91грн. та 18.05.12р. - 4734,50 грн., тому УПФУ було відправлено до ВДВС вимогу про сплату боргу на суму 2725,76 грн. - сплачена сума = 19 139,10грн. фінансова санкція та пеня виникла після повного погашення недоїмки.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що сума боргу до УПФУ в Приморському районі м.Одеси в розмірі 19139,10 грн. позивач у встановлені законодавством строки не сплатила, яку вона отримала 28.05.12р., і заяву про перерахування цих коштів на відповідний рахунок вона написала лише 02.08.12р. та 07.09.12р.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив, що відповідач виніс рішення №4268 від 22.11.12р. правомірно, а позовні вимоги є безпідставними.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 5 червня 2014р..- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

А.В. Крусян