Постанова № 41848107, 10.12.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5517/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року

11 год. 51 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Залозецькому Є.О.

за участю сторін:

представник позивача - Гризан О. П. (за довіреністю)

представник відповідача - Бачерікова Д. О. (за довіреністю)

представник ГУ ДКС України - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «МАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 33658179) до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500060804/2014/00097 від 03.09.2014 року № 500060804/2014/00098 від 03.09.2014 року, визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) щодо повернення надмірно сплаченого ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 33658179, адреса: 65025, м. Одеса, 19км. Старокиївської дороги, 4) до бюджету коштів у сумі 59 514 грн. 08 коп., стягнення з Державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, адреса: 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) на користь ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 33658179, адреса: 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4, на р/р 2600631404980 в ПАТ «КБ «Інвестбанк» м. Одеса, МФО 328210) грошові кошти у сумі 59 514 грн. 08 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «МАЙСТЕР» (далі - ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500060804/2014/00097 від 03.09.2014 року № 500060804/2014/00098 від 03.09.2014 року, визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міндоходів щодо не повернення надмірно сплачених ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» до бюджету коштів у сумі 59514грн.08 коп., стягнення з Державного бюджету України (Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ«ІПГ«МАЙСТЕР» надмірно сплачені кошти у сумі 59514,08грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.10.2014р. (а.с.101-103)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2014р. ТОВ«ІПГ«МАЙСТЕР» подано електрону митну декларацію за №500060804/2014/001314 з метою митного оформлення вантажу «волокно штапельне синтетичне», яке надійшло від YANGIL Co. (Корея) за прямим контрактом №290580 від 25.05.2013р., а також те, що митна вартість товару визначена була за основним методом - за ціною контракту, вартість товару за інвойсом становила 0,98 дол. США/1 кг. Однак, відповідачем у прийнятті зазначеної ВМД було відмовлено та видано картку відмови у прийнятті митної декларації №500060804/2014/001314 з причин порушення вимог ст.206.1 ПКУ в частині несплати суми податку до держбюджету до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок ст.266, п.2.2 ст.310 МКУ (відсутність коштів). Позивач зазначає, що того ж дня з внесенням виправлень по зауваженням митниці, викладеним у картці відмови №500060804/2014/001314, декларантом було подано МД№500060804/2014/001320 з метою митного оформлення того ж вантажу за основним методом - за ціною контракту, вартість інвойсу становила 0,98 дол. США/1 кг. Однак, митним органом у прийнятті вказаної МД знову було відмовлено та було видано картку відмови у прийнятті митної декларації №500060804/2014/00098 з причин порушення ст.ст.257 268 МКУ, наказу Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2013р., а саме невідповідність даних, зазначених у гр.31 МД товаросупровідним документам. Крім того, позивач зазначає, що додатковим обґрунтуванням відмови у прийнятті декларації Південна митниця усно зазначила незгоду з визначеною декларантом митною вартістю товару та запропоновано здійснити митне оформлення за ціною ідентичних товарів у розмірі 01.32дол.США/1кг. Позивач зазначає, що враховуючи необхідність забезпечення безперебійності постачання сировини для власного виробництва будівельних матеріалів, ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» вимушено було здійснити 05.09.2014р. декларування МД№500060804/2014/001335 зазначеного вантажу за розрахованою митницею митною вартістю за ціною ідентичних товарів у розмірі 01.32дол.США/1кг. в результаті збільшення вартості товару та збільшення суми обов'язкових платежів сплачених ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР», внаслідок чого до бюджету через Південну митницю було сплачено надмірно грошові кошти на суму 59514,08грн. Позивач вважає, що всі подані документи для розмитнення товару є достатніми для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту (основним методом визначення митної вартості товару), як того вимагає п.2.ст.53 МКУ, у зв'язку з чим, позивач 17.09.2014р. звернуся до Південної митниці із заявою про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 59514,08грн., оскільки дії Південної митниці на думку позивача по прийняттю МД за ціною аналогічних товарів у розмірі 01.32 дол.США/1кг є незаконним та безпідставними, однак відповідачем відповідь не була надано до цього часу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що 03.09.2014р. декларантом ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» до Південної митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення товару «волокна штапельні синтетичні» було подано митну декларацію №500060804/2014/001314 та під час здійснення митного оформлення за вказаною декларацією встановлено, що декларантом порушено вимоги п.206.1. ст.206 ПКУ в частині несплати суми податку до держбюджету до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, а також статей 266, п.2 ч.2 ст.310 МКУ, про що було зазначено у виданій картці відмови в прийнятті митної декларації №500060804/2014/00097, в якій було викладено причини відмови, роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, а також роз'яснено право декларанта оскаржити вказане рішення. Представник відповідача зазначає, що того ж дня 03.09.2014р. декларантом позивача для здійснення декларування вище вказаного товару до митного органу було подано МД №500060804/2014/001320 при опрацюванні якої було встановлено невідповідність даних, зазначених у графі 31 декларації даним, що містяться у товаросупровідних документах, тобто вказаному декларацію було подано з порушенням вимог ст.ст.257,268 МКУ, наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2013р. №651, що стало підставою для відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060804/2014/00098, в якій були викладені причини відмови, роз'яснено вимоги виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, а також роз'яснено право декларанта оскаржити зазначене рішення. Також, представник відповідача зазначив, що 05.09.2014р. декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «волокна штапельні синтетичні» подано МД №500060804/2014/001335 у якій митну вартість товар визначено декларантом згідно другорядного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів, яка склала 1901865,46грн., що відповідає рівню 1,32 дол. США за 1кг., а також те, що позивач відповідно до вищезазначеної МД сплатив до Держаного бюджету України мито та податок на додану вартість, яка була прийнята митницею та товар був випущений у вільний обіг. При цьому, представник відповідача зазначила, що позивач листом від 18.09.201р. за №2923 звернувлося до Південної митниці Міндоходів із заявою про повернення з бюджету коштів у розмірі 59514,08грн., про що позивач був повідомлений відповідним листом, що у даному випадку декларантом самостійно було визначено вартість товару за другорядним методом - за ціню договору щодо ідентичних товарів, а отже у Південної митниці Міндоходів немає підстав для повернення платежів сплачених за МД від 05.09.2014.р. №500060804/2014/001335.

Відповідач - ГУ ДКС України в Одеській області був повідомлений про дату та час розгляду справи, однак представник у судове засідання не з'явився.

Заслухавши думку учасників процесу та пояснення свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

03.09.2014р. об 10 год. 34хв. декларантом ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР» - ОСОБА_3 було подано на електрону адресу Південної митниці Міндоходів митну декларацію №500060804/2014/001314 з метою митного оформлення вантажу «волокна штапельні синтетичні», яке надійшло від YANGIL Co. (Корея) за прямим контрактом №290580 від 25.05.2013р., згідно якої позивачем була визначена митна вартість товару за основним методом - за ціною контракту, вартість товару за інвойсом становила 0,98 дол. США/1 кг. (а.с.151-152)

Відповідно до довідки Південної митниці, залишок коштів учасника ЗЕД - ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР» на рахунку митниці станом на 03.09.2014р. об 11год. 24хв.були відсутні, тобто в день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок кошти не надійшли. (а.с.111)

За результатами перевірки зазначеної митної декларації відповідачем було прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060804/2014/00097 з причин порушення вимог п.206.1 ст.206 Податкового кодексу України в частині несплати суми податку до держбюджету до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, ст. 266, п.2.2 ст.310 Митного кодексу України (відсутність коштів). При цьому роз'яснено, прийняття нової митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів можливе після подання нової МД, а також повідомлено про можливість оскарження вказаного рішення у митному органу вищого рівня. (а.с.14-15)

З внесенням виправлень, які були викладені у картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060804/2014/00097, 03.09.2014р. в зоні діяльності відділу митного оформлення №2 митного поста «Одесса-порт» Південної митниці Міндоходів об 16 год. 57хв. декларантом ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР» - ОСОБА_3 було подано митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №500060804/2014/001320, з метою митного оформлення того ж вантажу за основним методом - за ціною контракту, вартість інвойсу становила 0,98 дол. США/1кг. (а.с.155-156) Так, комерційна назва товару в товаросупровідних документах зазначена «NORMAL - A GRADE», а в графі 31 МД заявлено «NORMAL а сорт» та в електронному інвойсі взагалі відсутня. (159-162)

03.09.2014р. об 17 год. 18 хв. Південною митницею за результатами перевірки зазначеної митної декларації було прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060804/2014/00098 з причин порушення вимог ст. ст. 257, 268 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2013р., а саме невідповідність даних, зазначених у гр.31 МД товаросупровідним документам. При цьому роз'яснено, прийняття нової митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів можливе після внесення вірних відомостей, подання нової МД, а також повідомлено про можливість оскарження вказаного рішення у митному органу вищого рівня. (а.с.16-17)

Судом встановлено, що 05.09.2014р. декларантом ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР» - ОСОБА_3 для здійснення митного оформлення «волокна штапельні синтетичні» було подано на електрону адресу Південної митниці Міндоходів митну декларацію №500060804/2014/001335, згідно якої митна вартість товару визначено декларантом згідно другорядного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів, яка склала 1 901 865,46 грн., що відповідає рівню 1,32 дол. США за 1кг. (а.с.12-13) Так, позивач відповідно до вищезазначеної МД сплатив до Держаного бюджету України мито та податок на додану вартість, яка була прийнята Південною митницею до оформлення без зауважень, здійснено митне оформлення товару та товар був випущений у вільний обіг.

Листом №2923 від 19.09.2014р. директор ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР» - Юн К.М. звернувся до Південної митниці Міндоходів із заявою про повернення коштів з бюджету у розмірі 59 514,08 грн. з розрахунку визначення митної вартості товару не за першим (основним) методом митної вартості товару за ціною контракту, а за ціною аналогічних товарів 01,32 дол.США/1 кг (МД №500060804/2014/001335 від 05.09.2014р.), оскільки визначення митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не відповідає вимогам законодавства щодо процедури визначення митної вартості товару, а Південна митниця діяла неправомірно, в порушення визначених Митним кодексом України прав і обов'язків митних органів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару та процедури визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим сплачені позивачем 59 514,08 грн. підлягають поверненню на рахунок ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР». (а.с.20)

06.10.2014р. листом №14384/15-70-52 Південна митниця Міндоходів у відповідь на лист позивача щодо повернення надмірно сплачених платежів, повідомила ТОВ«ІПГ «МАЙСТЕР», 05.09.2014р. до митного оформлення був заявлений товар: « 1.Волокна шпательні синтетичні, не піддіні кардо- чи гребнечесанню, не просочені і не обробленні іншим способом, для прядіння з поліефіру: розміром завдовжки 64мм: 15DEN*64мм-184мішка (NORMAL-A сорт). Торгівельна марка відсутня. Виробник «YANGIL CO. LTD». Країна виробництва KR. за МД №500060804/2014/001335, який того ж дня був випущений у вільний обіг. Враховуючи вищезазначене у органу доходів та зборів не має підстав для повернення платежів сплачених за МД від 05.09.2014р. №500060804/2014/001335. (а.с.80-81)

Так, відповідно до ч. 1, 8 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, зокрема: відомості про товари, фактурна вартість товарів, митна вартість товарів та метод її визначення.

Частиною 8 статті 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до пункту 5.3 розділу 1 Інструкції про порядок заповнення вантажно митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307 (яка була чинною на день прийняття декларації) графи A, C, D/J, E/J, G, H, I, F митної декларації заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи митної декларації заповнюються декларантом.

Отже, графи митної декларації, що містять дані про ціну товару, метод визначення митної вартості, про митну вартість товару (тобто графи 12, 42, 43, 45) заповнюються декларантом, а не посадовими особами митних органів.

У відповідності до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товару, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

- заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

- подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

Відповідно до частини першої статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною сьомою цієї ж статті передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилами частини п'ятої статті 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; митну декларацію змінено або визнано недійсною; у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, митна декларація №500060804/2014/001335 від 05.09.2014р. прийнята митним органом, щодо неї здійснено митне оформлення вантажу «волокна штапельні синтетичні», який випущено у вільний обіг, декларація не змінювалась та не визнавалась недійсною. Не стверджував позивач і про технічні помилки при сплаті митних платежів та оформленні декларацій.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача, про те, що митна вартість

товару оформленна за ціною ідентичних товарів у розмірі 01.32 дол.США/1кг визначена на підставі усних вказівок співробітників митного органу, оскільки законодавство не зобов'язує особу керуватися усними вказівками суб'єкта владних повноважень при декларуванні митної вартості.

У судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_3, що здійснював безпосередньо декларування вантажу «волокна штапельні синтетичні», яке належало ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР», який у судовому засіданні зазначив, що митна вартість товару у розмірі 01.32 дол. США/1кг була вказана співробітником митним органом, в усній формі, однак, свідок не зміг назвати конкретне прізвище співробітника митного органу та повідомити чи була розмова по телефону, чи під час зустрічі. Проте, незважаючи, що на його думку та керівництва ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР», щодо протиправності дій митного органу стосовно вказівок про розмитнення вантажу за митною вартістю у розмірі 01.32 дол. США/1кг (за другим методом - ) не було звернень до правоохоронних органів.

Окрім того, у судовому засіданні були допитані у якості свідка співробітники Південної митниці - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Так, старші інспектори Південної митниці, які здійснювали опрацювання поданих декларантом - ОСОБА_3 МД №500060804/2014/001320 та №500060804/2014/001314 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, пояснили, що їм відомо про декларування митних декларацій та спростували посилання ОСОБА_3, щодо незгоди з визначеною декларантом митною вартістю товару та пропонування здійснити митне оформлення за ціною ідентичних товарів у розмірі 01.32дол.США/1кг. При цьому, свідок - ОСОБА_7 який є начальником відділу Південної митниці, що здійснює декларування митних декларацій, пояснив, що декларантом ОСОБА_3 були подані митні декларації в електронному вигляді, що виключає можливість та спілкування інспекторів з декларантом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, на підставі аналізу наведених норм законодавства, суд дійшов висновку щодо не обґрунтованості позовних вимог позивача, оскільки з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що у митного органу, в силу положень частини другої статті 19 Конституції України, не було правових підстав для повернення коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «МАЙСТЕР» є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

06.10.2014р. через канцелярію суду позивачем було подано заяву про судовий контроль за виконанням судового рішення згідно п.1 ст.267 КАС України, згідно якого ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» просить установити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №815/5517/14 шляхом зобов'язання відповідачів подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення, про що зазначити у судовому рішенні по справі.

Частиною 1 статті 267 КАС України передбачено, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення можливе лише за умови задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «МАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 33658179, адреса: 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 4) до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - відмовити повністю.

У задоволенні заяви ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» про судовий контроль за виконанням судового рішення - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2014 року.

Суддя Я.В. Балан