Постанова № 41847906, 11.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 804/15202/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Бруснік Т.Г. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

18.09.2014 року позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми «ш» від 22.04.2014 року № 0001371502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю у сумі 281 983,87 грн. та № 0001361502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю у сумі 4329,23 грн. всього на суму 286 313,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем граничних строків сплати грошового зобов'язання з плати за землю з наступних причин. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-4985/10/0470 стягнуто з позивача податковий борг у розмірі 2 492 977,21 грн. з плати за землю та відстрочено виконання судового рішення до січня 2012 року і розстрочення виконання даного судового рішення з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 69 249,67 грн. Позивач вважає, що адміністративний суд своїм рішенням встановив інші ніж передбачені Податковим кодексом України строки для сплати податкового боргу з плати за землю. Разом з тим Податковим кодексом України, яким визначено основні засади сплати податкових зобов'язань, визначених в порядку встановленому Податковим кодексом України, взагалі не передбачена процедура погашення податкової заборгованості, яка стягнута на підставі судових рішень, у тому числі і на умовах розстрочення. Позивач вважає, що рішення суду про відстрочення та розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є фактичним перенесенням виконання такого рішення на новий строк, тобто граничним строком сплати податкового боргу є строк встановлений рішенням суду. Також позивач наголосив на тому, що вчасно сплатив грошове зобов'язання з плати за землю за податковою декларацією зі сплати земельного податку за період 2013 року. Позивач зазначив про те, що відповідач незаконно обліковує у картці особового рахунку позивача податковий борг у сумі 926 344,04 грн., оскільки вказана сума не є податковим боргом позивача згідно рішення Вищого адміністративного суду України від 21.01.2013 року № К-28302/09. Однак відповідач ігноруючи вказане рішення суду продовжує спрямовувати грошові кошти позивача на погашення даного податкового боргу.

Ухвалою суду від 19.09.2014 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Через відділ діловодства суду відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Відповідач зазначає про те, що позивач порушив граничні строки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-4985/10/0470 та податкової декларації з плати за землю за період січень 2013 року, а саме: при граничному терміну сплати 02.03.2013 року грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 43 292,31 грн. фактично сплачено зазначену суму з податковим розрахунком земельного податку за січень 2013 року із затримкою до 30 календарних днів (16 днів затримки). Також відповідач повідомив суд про те, що згідно п.87.9 ст. 87 ПК України у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу, який виник раніше (наявність підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-4985/10/0470), ніж платник податків сплачував платіжними дорученнями грошові зобов'язання згідно податкової декларації за землю за 2013 рік, податковий орган зараховував грошові кошти, що надходили від позивача протягом 2013 року в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення.

Суд дослідивши письмові докази, які знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача встановив наступне.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю позивача, за наслідками якої складено Акт від 25.03.2014 року № 257/04-81-15-02/32975178, яким встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем грошових зобов'язань з плати за землю, розмір яких підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-4985/10/0470 та податкової декларації з плати за землю за період січень - липень 2013 року.

У акті перевірки зазначено про те, що позивачем допущено несвоєчасну сплату земельного податку в 2008-2010 роках та несвоєчасну сплату земельного податку в 2013 році. При граничних термінах сплати з 30.07.2008 року по 30.07.2013 року грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 1 409 919,35 грн. фактично сплачено зазначену суму, враховуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-4985/10/0470 про розстрочення податкового боргу та податкових розрахунків земельного податку з січня по липень 2013 року, із затримкою більше 30 календарних днів (від 39 днів до 1751 дня). Також при граничному терміну сплати 02.03.2013 року грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 43 292,31 грн. фактично сплачено зазначену суму згідно поданого позивачем розрахунку земельного податку за січень 2013 року із затримкою до 30 календарних днів (16 днів затримки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення форми «ш» від 22.04.2014 року № 0001371502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю у сумі 281 983,87 грн. та № 0001361502 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю у сумі 4329,23 грн. всього на суму 286 313,10 грн.

Судом під час розгляду справи встановлено, що у позивача існує податковий борг з плати за землю у розмірі 2 492 977,21 грн. (1 781 011,70 грн. - сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням; 711 965,51 грн. - сума пені).

Існування даного податкового боргу підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-4985/10/0470, копія якої знаходиться у матеріалах справи. Вказаним рішення суду стягнуто з позивача суму податкового боргу у розмірі 2 492 977,21 грн.; відстрочено виконання судового рішення до січня 2012 року та розстрочено виконання судового рішення з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року; зобов'язано відповідача відобразити у картці особового рахунку позивача відстрочення та розстрочення стягнення суми податкового боргу з земельного податку у розмірі 2 492 977,21 грн.

Згідно п.п. 14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 ст. 14 ПК України).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі аналізи вказаних норм Податкового кодексу України суд доходить до висновку, що штрафна санкція, яка передбачена у п.126.1 ст. 126 ПК України, може бути застосована до платника податків лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни.

Податковий кодекс України не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податків її сплатив - добровільно або на підставі рішення суду, в тому числі і у випадку розстрочення або відстрочення його виконання.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд України у постанові від 18.09.2014 року по справі № 21-279а14, яка у відповідності до статті 244-2 КАС України є обов'язковою для судів України, які повинні привести свою судову практику у відповідність із рішення Верховного Суду України.

Оскільки строк затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання становить більше 30 календарних днів, то відповідач вірно застосував штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом також під час розгляду справи встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю за період січень - липень 2013 року.

У вказаній податковій декларації позивачем визначено щомісячну суму грошового зобов'язання у розмірі 47 402,81 грн.

Пунктом 87.9 ст.87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з 01.01.2011 року податковому органу надано законом України право змінювати призначення платежів, які сплачуються платником податків у рахунок погашення податкового боргу.

У матеріалах справи знаходяться копії платіжних доручень позивача про сплату грошових зобов'язань позивача з плати за землю за 2013 рік згідно податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2013 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Однак враховуючи наявність у позивача податкового боргу з плати за землю, який виник раніше (наявність підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-4985/10/0470), ніж платник податків сплачував платіжними дорученнями грошові зобов'язання згідно податкової декларації за землю за 2013 рік, податковий орган згідно п.87.9 ст.87 ПК України зараховував грошові кошти, що надходили від позивача протягом 2013 року в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення.

За даних обставин відповідачем правомірно спрямовувались грошові кошти сплачені позивачем згідно податкової декларації за землю за 2013 рік на погашення податкового боргу позивача з плати за землю, який виник раніше.

Також судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач під час здійснення камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій не брав до уваги податковий борг позивача у розмірі 926 344,04 грн., що підтверджується письмовими поясненнями відповідача, які знаходяться у матеріалах справи та актом камеральної перевірки від 25.03.2014 року № 257/04-81-15-02/32975178.

За вказаних обставин оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Судом встановлено, що позивач під час подання позовної заяви сплатив згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» лише 10% від суми судового збору, який належить до сплати, а саме: 487,20 грн.

Отже, позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 4384,80 грн.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка