Ухвала суду № 41847815, 12.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Справа № 876/7535/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Запотічного І.І. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Колісник А.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсінс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою суду від 08.07.2014р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Форсінс» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково; заборонено Державній податковій інспекції /ДПІ/ у Печерському районі Головного управління /ГУ/ Міндоходів у м.Києві вносити у бази даних «Податковий блок» - «Аналітична система» перегляд результатів співставлення результатів перевірок дані, отримані за результатами складання звірок згідно Акта № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р.; зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам податкової служби України Акта № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки; у задоволенні іншої частини клопотання про забезпечення позову відмовлено (а.с.1-2).

В апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та винести нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (а.с.38-41).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заборона судом податковому органу вчиняти дії стосовно внесення відповідних даних до інформаційних баз перешкоджає відповідачу здійснювати передбачені законодавством фіскальні функції та унеможливлює своєчасне надходження коштів до державного бюджету. У даній справі відсутні передбачені ст.117 КАС України правові підстави щодо вжиття заходів для забезпечення позову; жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань позивачу, зменшення суми його податкового кредиту за карткою особового рахунку податковим органом не проведено; також внесення інформації до інформаційних баз державної податкової служби самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення та зміни прав і обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

В оскаржуваній ухвалі не прослідковується логічно-правовий зв'язок між заподіянням шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або неможливістю захисту цих прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідністю прикладання значних зусиль для їх відновлення.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як слідує із матеріалів справи, 01.07.2014р. ТзОВ «Форсінс» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо проведення зустрічної звірки ТзОВ «Форсінс», за результатами яких було складено Акт № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р. (а.с.4-12).

Також 04.07.2014р. позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого останній просив заборонити ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вносити у бази даних «Податковий блок»-«Аналітична система» Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, отримані за результатами складання звірок згідно Акта № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки; зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам податкової служби України Акта № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки; заборони усім без виключення органам Міністерства податків і зборів України використовувати інформацію, що викладена в Акті № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки, до вирішення справи по суті (а.с.31-34).

Згідно оскаржуваної ухвали мотивами часткового задоволення вищевказаного клопотання і вжиття судом заходів забезпечення позову є те, що результати проведеної перевірки про неможливість проведення зустрічних перевірок ТзОВ «Форсінс» використані відповідачем як висновки звичайної перевірки; на підставі цих обставин є наявна можливість зміни даних податкової звітності позивача з ПДВ та подальше врахування їх під час проведення інших перевірок; сам факт внесення спірної інформації до баз даних впливає на обсяг прав та обов'язків позивача. Така ситуація також руйнує уставлені господарські стосунки та впливає на ділову репутацію підприємства.

В частині вимог клопотання про заборону усім без виключення органам Міністерства податків і зборів України використовувати інформацію, що викладена в Акті № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки, до вирішення справи по суті, судом відмовлено, оскільки така вимога є похідною від попередніх двох вимог заявленого клопотання.

Враховуючи в сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про необґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову і недотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.117 КАС України.

Наведений висновок обґрунтовується наступним.

Із змісту вимог ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Із змісту оскаржуваної ухвали убачається, що під час розгляду клопотання ТзОВ «Форсінс» суд прийшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Разом з тим, переписавши диспозицію ст.117 КАС України, суд не мотивув вказаний висновок будь-якими фактичними обставинами справи, не навів доказів існування тих фактів, якими позивач обгрунтував свою заяву про забезпечення позову.

Також визнаючи частково обґрунтованим клопотання позивача про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом фактично не вказано, які саме права та інтереси позивача як платника податків порушені суб'єктом владних повноважень, не зазначено в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін (п.73.5 ст.73 цього Кодексу).

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні КАС України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги відсутність наявності очевидних ознак протиправності дій податкового органу на підставі Акту № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки, в суду першої інстанції в розглядуваному випадку не було правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії на підставі вказаного Акта про неможливість проведення зустрічної звірки до вирішення спору по суті.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що наведене в оскаржуваній ухвалі формулювання вжитих заходів забезпечення позову фактично заборонило податковому органу виконувати покладені на нього законом функції по здійсненню контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, що є неприпустимим.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу й на те, що у розглядуваному випадку відсутній зв'язок між конкретним видом заходів, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги.

Зокрема, заявлений позов стосується визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо проведення зустрічної звірки ТзОВ «Форсінс», за результатами яких було складено Акт № 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014р.

Натомість, заявлене клопотання стосується заборони вчинення дій по використанню результатів проведеної звірки, що на момент вжиття судом заходів забезпечення позову виходило за межі заявлених позовних вимог.

Покликання суду на руйнування уставлених господарських стосунків та вплив на ділову репутацію підприємства слід вважати помилковими, оскільки такі питання не регулюються нормами податкового законодавства; у разі наявності спору з приводу цих питань останні можуть вирішуватися в порядку господарського (цивільного) судочинства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала судом постановлена з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.117, 118, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.6 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві задоволити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 813/4600/14 - скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсінс» про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони внесення результатів звірки до бази даних, зобов'язання утриматися від використання і поширення даних звірки, заборони використання інформації, викладеної в акті звірки, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: І.І.Запотічний

С.М.Кузьмич