Постанова № 41847587, 04.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2014 року № 826/8876/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Аблова Є.В., судді Амельохіна В.В., судді Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «КСД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України за участю третьої особи – приватного акціонерного товариства «ПОДІЛЬСЬКА КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги, скасування рішення про результати розгляду скарги,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «КСД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України за участю третьої особи – приватного акціонерного товариства «ПОДІЛЬСЬКА КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги, скасування рішення про результати розгляду скарги, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач має законне право на включення суми податку на додану вартість в сумі 12333333,33 грн. за договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 04.09.2013 р. до податкового кредиту та на бюджетне відшкодування, а податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 р. №0000025152, від 30.04.2014 р. №0000050152 прийняті всупереч законодавству та з перевищенням повноважень та підлягають скасуванню.

В позовній заяві позивач просить суд визнати податкове повідомлення-рішення, винесене ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 р. №0000025152 (щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 12333333 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 3083333,25 грн.) протиправним (недійсним) та скасувати його; визнати податкове повідомлення-рішення, винесене ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, від 30.04.2014 р. №0000050152 (щодо зменшення від’ємного значення ПДВ у розмірі 12333333 грн.) протиправним (недійсним) та скасувати його; визнати рішення про результати розгляду первинної скарги від 25.04.2014 р. за №3817/10/26-15-10-07-15, винесене Головним управлінням Міндоходів у м. Києві в частині залишення без змін повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 р. №0000025152 (щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 12333333 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 3083333,25 грн.); зобов’язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винести податкове повідомлення-рішення про зменшення від’ємного значення ПДВ на суму 12333333 грн. за формою, передбаченою Порядком №1236, протиправним (недійсним) та скасувати його; визнати рішення про результати розгляду скарги від 04.06.2014 року за №9903/6/99-99-10-01-15, винесене Міністерством доходів і зборів України, протиправним (недійсним) та скасувати його.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у період з 17.01.2014 р. по 30.01.2014 р. головним державним ревізором – інспектором відділу проведення перевірок відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об’єктів і операцій ДПІ Печерського району ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування приватного акціонерного товариства «КСД» бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів з ПДВ, відображених у податкових деклараціях з ПДВ, наданих за жовтень 2013 року (вх. №9074052144 від 18.11.2013 року) в розмірі 12338285 грн.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2014 р. №10/26-55-15-02/25387595 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Приватне акціонерне товариство «КСД» (п.н. 25387595) бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів з ПДВ за жовтень 2013 року».

Згідно висновків акту перевірки перевіркою не встановлено порушення при відображенні приватним акціонерним товариством «КСД» у декларації за жовтень 2013 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 4952 грн.; на порушення вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України приватне акціонерне товариство «КСД» завищило податковий кредит за вересень 2013 року суму ПДВ 12333333 грн., що призвело до порушення вимог п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, завищення від’ємного значення з ПДВ за вересень 2013 року на суму ПДВ 12333333 грн.; на порушення вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України приватне акціонерне товариство «КСД» завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року в розмірі 12333333 грн.

Не погоджуючись із висновками перевірки та фактами і даними, викладеними в акті перевірки, позивач подав до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення на акт перевірки від 12.02.2014 р. №12/02-14, за наслідками розгляду яких останні прийняті не були.

За результатами перевірки на підставі акта перевірки від 06.02.2014 р. №10/26-55-15-02/25387595 прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 р. №0000026152 (щодо зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 12333333 грн.), №0000025152 (щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 12333333 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 3083333,25 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 25.04.2014 р. за №3817/10/26-15-10-07-15, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 р. №0000025152 (щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 12333333 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 3083333,25 грн.) залишене без змін; скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 р. №0000026152 (щодо зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 12333333 грн.); зобов’язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винести податкове повідомлення-рішення про зменшення від’ємного значення ПДВ на суму 12333333 грн. за формою, передбаченою Порядком №1236.

30.04.2014 р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0000050152, яким зменшено суму від’ємного значення ПДВ на суму 12333333 грн.

Не погоджуючись з рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 25.04.2014 р. за №3817/10/26-15-10-07-15 та податковим повідомленням-рішенням №0000050152 від 30.04.2014 р., позивач подав скаргу на дане рішення №3817/10/26-15-10-07-15.

За результатами розгляду скарги Міністерство доходів і зборів України прийняло рішення про результати розгляду скарги від 04.06.2014 р. №9903/6/99-99-10-01-15, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 р. №0000025152, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 р. №0000050152) залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, а також рішеннями про результати розгляду скарг зумовила звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «КСД» подано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2013 року (реєстр. №9074052144 від 18.11.2013 р.), де в рядку 21 «Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду)» задекларовано суму 12338285,00 грн., в рядку 22 «Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - суму 12338285,00 грн., в рядку 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» - суму 12338285,00 грн.

Згідно з додатком 2 (реєстр. №9074052153 від 18.11.2013) до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації) виник у травні 2013 року – 57,00 грн., у серпні 2013 року – 395,00 грн., у вересні 2013 року – 12337833,00 грн.

З акту перевірки позивача від 06.02.2014 р. №10/26-55-15-02/25387595 вбачається, що в ході перевірки встановлено взаємовідносини ПрАТ «КСД» із ПрАТ «Подільська комерційна компанія» у вересні 2013 року на суму ПДВ 12333333,33 грн. згідно акта перевірки №6/26-56-22-01-03/32111125 від 11.01.2014 р., складеного ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, встановлено відсутність реального здійснення операцій приватним акціонерним товариством «Подільська комерційна компанія» при придбанні та продажу товару (робіт, послуг).

Відповідно до акта перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.01.2014 р. №6/26-56-22-01-03/32111125 в довідці ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.01.2014 №4453 про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків зазначено, що місцезнаходження ПрАТ «Подільська комерційна компанія» не встановлено.

Згідно висновків акта перевірки від 11.01.2014 р. №6/26-56-22-01-03/32111125 ПрАТ «Подільська комерційна компанія» порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПрАТ «Подільська комерційна компанія» при придбанні та продажу товарів (послуг) та в порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 ПК України завищено податкові зобов’язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2013 р.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.09.2013 р. між ПрАТ «КСД» та ПрАТ «Подільська комерційна компанія» укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, згідно умов якого ПрАТ «Подільська комерційна компанія» передає, а ПрАТ «КСД» приймає у власність нежилий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. №4, літера А.

Об’єкт купівлі-продажу згідно договору передано за актом прийому-передачі до договору купівлі-продажу нежилого будинку від 04.09.2013 р.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 4.6.3 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, в редакції, що діяла станом на період подання звітності за вересень та жовтень 2013 року, визначено якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку №1492 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, звертає увагу, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснена ним господарська операція з контрагентом носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Зважаючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, а відтак правомірність податкових повідомлень-рішень.

Щодо позовних вимог про оскарження рішень про результати розгляду скарг позивача, суд зазначає наступне.

Виходячи з позиції Вищого адміністративного суду України, рішення контролюючого органу, прийняте в процедурі адміністративного оскарження суми грошового зобов’язання, в разі, якщо ним не змінюється податкове повідомлення-рішення, яким визначена сума грошового зобов’язання, не має юридичного значення для платника податків, оскільки не створює для нього юридичного наслідку (не звужує прав, не збільшує коло обов’язків). Дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки, розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність такого податкового повідомлення-рішення. У разі встановлення судом факту перевищення контролюючим органом встановлених законом повноважень чи вчинення дій у спосіб, який не передбачений законом, таке може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Беручи до уваги положення ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин, рішення про результати розгляду скарги не є обов'язковими для платника податків, а відтак суд приходить до висновку про обрання позивачем в даній частині позовних вимог неналежного способу захисту порушеного права, а відтак підстави для їх задоволення у суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, доведено суду правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «КСД» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Суддя В.В. Амельохін

Суддя В.П.Шулежко