Постанова № 41847490, 13.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 р. Справа № 804/17871/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Медведєвої Л.В.,

представника відповідача Камінського О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпродзержинського державного технічного університету до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинський державний технічний університет звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 16.10.2013 року № 04-03-05-15/12824 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2011 року по 31.08.2013 року за наслідками якої складений Акт та надіслана на адресу позивача вимога від 16.10.2013 року № 04-03-05-15/12824 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів». Пунктом 2 Вимоги зобов'язано позивача поновити дебіторську заборгованість на суму 751 078,99 грн. за Комінальним підприємством Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (далі - КП «Дніпродзержинськтепломережа»), щодо якого здійснено зайве перерахування коштів; а також стягнути з КП «Дніпродзержинськтепломережа» кошти в розмірі 751 078,99 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок університету. З метою виконання вимог відповідача позивачем здійснено заходи претензійно-позовної роботи. Так, направлена претензія на адресу КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» про повернення зайво перерахованих коштів на реєстраційний рахунок університету, яка була залишена без задоволення.

Також поданий позов до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з КП «Дніпродзержинськтепломережа» 751 078,99 грн. 10.04.2014 року Господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення, згідно якого у задоволенні позовних вимог Дніпродзержинського державного технічного університету було відмовлено. 10.09.2014 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційна скарга Дніпродзержинського державного технічного університету була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 року без змін.

Таким чином, позивач вважає, що ним були здійснені всі заходи, направлені на виконання вимог відповідача. Разом з тим, позивач вважає пункт 2 вимоги протиправним, оскільки відповідно до визначених постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року обставин, відсутні підстави для стягнення з КП «Дніпродзержинськтепломережа» коштів в розмірі 751 078,99 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок університету, як того вимагає відповідач.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпродзержинського державного технічного університету за період з 01.01.2011 року по 31.08.2013 року, за наслідками якої складений Акт.

За результатами ревізії на адресу позивача була надіслана вимога від 16.10.2013 року № 04-03-05-15/12824 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів».

Предметом розляду даної справи є правомірність пункту 2 цієї вимоги, відповідно до якого в ході ревізії дотримання норм чинного законодавства щодо дотримання тарифів на комунальні послуги встановлено, що через завищення тарифів, а саме, оплату частини вартості послуг з теплопостачання гуртожитків університету за тарифами, затвердженими як для бюджетних установ, а не за тарифами для населення та при відсутності чіткого розмежування тарифів в укладеному з КП «Дніпродзержинськтепломережа» договорі, закладом за отримані послуги зайво перераховано коштів в сумі 751078,99 грн, чим порушено п. 38 розділу VI' Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 № 208, п. 1 постанови Нащональної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1857 «Про затвердження тарифів на теплову енергію КП «Дніпродзержинськтепломережа».

При цьому відповідач вимагає від позивача поновити дебіторську заборгованість на суму 751 078,99 грн. за КП «Дніпродзержинськтепломережа», щодо якого здійснено зайве перерахування коштів, а також стягнути з КП «Дніпродзержинськтепломережа» кошти в розмірі 751 078,99 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок університету.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підприємство позивача, здійснюючи дії щодо виконання оскаржуваного пункту 2 вимоги, видано наказ №720 від 31.10.2013 року «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань державної власності та фінансів в Дніпродзержинському державному технічному університеті», відповідно до якого затверджено План заходів щодо усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому по підприємству позивача.

В листопаді 2013 року позивачем на адресу КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» направлено претензію про повернення зайво перерахованих коштів на реєстраційний рахунок університету, яка була залишена без задоволення.

Крім того, позивач направив до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про стягнення з КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» 751 078,99 грн. 10.04.2014 року Господарським судом Дніпропетровської області було винесено постанову, згідно якої в задоволенні позовних вимог Дніпродзержинського державного технічного університету відмовлено.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.09.2014 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишено без змін постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 року по цій справі, а отже, постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 року набрала законної сили за результатом апеляційного перегляду рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України. Згідно ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, зважаючи на приписи ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки в даному випадку рішення суду має преюдиціальне значення.

За визначених умов, суд вважає встановленими в постанові Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 року та постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року наступні обставини.

Між КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» (постачальник) та Дніпродзержинським державним технічним університетом (споживач) укладено договір № 83-Т на відпуск теплової енергії від 01.02.2011 р. Укладаючи договір від 01.02.2011р. сторони зазначили, що розрахунки здійснюються відповідно діючим тарифам згідно рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 528 від 27.10.2009р. та Постанови НКРЕ № 1857 від 14.12.2010р. У зв'язку зі зміною тарифів на підставі Постанови НКРЕ №121 від 30.09.2011р. сторонами була 21.10.2011р. укладена Додаткова угода до договору № 83т від 01.02.2011р.

Відповідно до укладеного між сторонами договору, виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії на об'єкти зазначені в договорі є відповідач, а споживачем - позивач, який є бюджетною установою. Позивачем не надано доказів того, що між ним та мешканцями гуртожитку укладено договори про надання житло-комунальних послуг з теплопостачання, тобто останні не є споживачами цих послуг у розумінні Закону України «Про теплопостачання».

Також у судових рішеннях зазначено, що матеріалами справи не встановлено і відповідачем не зазначено, які ж умови договорів (зобов'язання) порушено відповідачем; не доведено протиправність дій позивача, оскільки ним не допущено порушень умов, укладеного між сторонами договору на від відпуск теплової енергії, та як наслідок цього, заподіяння відповідачем матеріальних збитків позивачу.

Крім того, в постанові Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 року встановлено, що матеріалами справи підтверджено надання відповідачем послуг позивачу відповідно до укладеного договору, який в судовому порядку недійсним визнано не було. Договір виконувався сторонами відповідно до погоджених сторонами умов, факт надання відповідачем та отримання позивачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, зокрема до гуртожитків, останнім не заперечувався. Приймаючи до уваги вищевикладене, підстави для застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків у суду відсутні.

Оскільки судові рішення на час розгляду цієї справи набрали законної сили та з огляду на встановлений такими рішеннями факт належного укладення та виконання сторонами договору, суд приходить до висновку про відсутність завищення тарифів та правомірність оплати частини вартості послуг з теплопостачання гуртожитків університету за тарифами, затвердженими як для бюджетних установ.

Також суд зазначає, що укладені між Позивачем та його контрагентом КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» договори і додаткові угоди у встановленому законодавством порядку недійсними або такими, що суперечать положенням діючого законодавства не визнавались, судовими рішеннями, які набрали законної сили та в ході розгляду даної адміністративної справи не встановлено, що діями або внаслідок бездіяльності працівників Дніпродзержинського державного технічного університету заподіяна матеріальна шкода державі у вигляді зайво сплачених коштів на користь КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» в розмірі 751 078,99 грн.

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд вважає, що не знайшли свого підтвердження висновки відповідача, викладені ним в акті ревізії щодо зайвого перерахування коштів у розмірі 751 078,99 грн. за договором та додатковими угодами за наданими послугами теплопостачання між Дніпродзержинським державним технічним університетом та КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа», а тому пункт 2 вимоги Відповідача від 16.10.2013 року № 04-03-05-15/12824 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Прое, заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення належним чином не довів, жодних доказів на підтвердження правомірності пунтку 2 оскаржуваної вимоги не надав, обставин завищення тарифів не обґрунтував.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 1502,16 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь Дніпродзержинського державного техінічного університету.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дніпродзержинського державного технічного університету до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 16.10.2013 року № 04-03-05-15/12824 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дніпродзержинського державного технічного університету (код ЄДРПОУ 02070737) судові витрати у розмірі 1502,16 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 листопада 2014 року

Суддя Д.О. Власенко