Ухвала суду № 41847005, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 рокусправа № 804/10349/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Виробничо-торговельної корпорації "Дитинство" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року адміністративний позов Виробничо-торговельної корпорації "Дитинство" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06 червня 2013 року №0000952201 за платежем податок на додану вартість на суму 52577,15 грн., в тому числі за основним платежем 42062,12 грн., за штрафними санкціями 10515,03 грн..

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.20.1 ст.20, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, відповідачем 08.05.2013р. був винесений наказ №339 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВТК "Дитинство". На підставі наказу від 08.05.2013р. №339, відповідачем в період з 13 по 17 травня 2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВТК "Дитинство" (код ЄДРПОУ 25534122) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код ЄДРПОУ 33906299) за серпень 2012 року та з ТОВ "Ривс" (код ЄДРПОУ 34914473) за період лютий, травень, липень 2012 року.

За результатами проведення вищенаведеної перевірки, відповідачем був складений акт від 22 травня 2013 року №953/225/25534122, за висновками якого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ВТК "Дитинство" по ланцюгу постачання від ТОВ "Ангстрем Континенталь" та ТОВ "Ривс" до ВТК "Дитинство", в зв'язку з чим з боку позивача встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 42060,12 грн., у тому числі за лютий 2012 року у сумі 4618,57 грн., за травень 2012 року у сумі 23034,70 грн., за липень 2012 року у сумі 9388,75 грн., серпень 2012 року у сумі 5018,10 грн..

За результатами висновків акта перевірки, відповідачем 06.06.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000952201 за платежем податок на додану вартість на суму 52577,15 грн., у тому числі за основним платежем 42062,12 грн. та штрафних санкцій 10515,03 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необгрунтованість висновків податкового органу викладених в акті перевірки та неправомірність прийнятого податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВТК "Дитинство" зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб 08.05.1998 року. У період, за який здійснювалась перевірка, позивач здійснював діяльність згідно статуту товариства, зареєстрованим основним видам економічної діяльності за довідкою органів статистики серії АА №539385 (зокрема виробництво ігор та іграшок, виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, виробництво інших видів із пластмас, неспеціалізована оптова торгівля) та зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, про що свідчить свідоцтво від 29.01.2007 №100017231.

ВТК "Дитинство" (покупець) 01.08.2012 року з ТОВ "Ангстрем Континенталь" (постачальник) укладений договір №08/12 про поставку продукції в асортименті, кількості і по ціні, згідно видаткових накладних, що підписані уповноваженими представниками сторін та які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.1.2 цього договору отримання представником покупця партії товару за видатковою накладною свідчить про узгодження найменування, асортименту, кількості і ціни товару, яка зазначена у видатковій накладній.

ВТК "Дитинство" (покупець) 02.02.2012 з ТОВ "Ривс" (постачальник) укладений договір №02/12 про поставку товару в асортименті, кількості і по ціні, згідно видаткових накладних, що підписані уповноваженими представниками сторін та які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.2.2 цього договору приймання-передача товару від постачальника до покупця оформлюється видатковими накладними.

Від ТОВ "Ангстрем Континенталь" та ТОВ "Ривс" до позивача на підставі вказаних вище договорів за період з лютого по серпень 2012 року були здійснені поставки товару, що підтверджується відповідними документами, які додані до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими накладними, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 20.61 "Матеріали" за період з 01.02.2012 по 31.08.2012, аналізом рахунку 20.61 по місяцях за 2012 рік, картками рахунку 26.1 "Готова продукція склад" з 01.02.2012 по 31.08.2012 рік, картками рахунку 20.1 "сировина та матеріали" за період з 01.02.2012 по 31.08.2012 рік в розрізі товарів та контрагентів .

Приймання товару за якістю та кількістю здійснювалась покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю та кількістю. Підпис уповноваженої особи покупця на видаткових накладних про прийняття товару свідчить про належне виконання постачальниками зобов'язань щодо передачі товарів на виконання постачальниками умов вказаних договорів.

Придбаний позивачем у постачальників ТОВ "Ангстрем Континенталь" та ТОВ "Ривс" товар, було використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме: для виготовлення іграшок з метою їх подальшого продажу.

Отже, дослідивши дані обставини справи, колегія суддів робить висновок про те, що факт виконання вказаних договорів та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами, видатковими та прибутковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача. На підставі податкових накладних, позивачем було включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період, сплачені за договорами суми податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно, на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 42060,12 грн. та правильно відобразив витрати з придбання товарів за перевіряємий період.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладених обставин справи, колегія суддів зазначає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п. 1,3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 06 червня 2013 року №0000952201 прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко