Постанова № 41846987, 07.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1075/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мандрика Х.С.,

представників позивача - Сиротенко В.В., Щербак Л.В., Гапеєва О.Є.,

представника відповідача - Касумов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001012201/333 від 11.03.2014 року, яким йому донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1 978 064,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 989 032,00 грн.; №0001022201/334 від 11.03.2014 року, яким йому донараховано грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 2 024 609,00 грн основного платежу та 1 012 304,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на незгоду зі висновками Акту планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Кременчукгаз» №5068/16-03-22-01-08/03351734 від 02.12.2013 року (надалі по тексту - Акт перевірки). На підставі висновків цього Акту про завищення задекларованих позивачем валових витрат та податкового кредиту Кременчуцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.12.2014 року, якими донараховано зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. У зв'язку із адміністративним оскарженням платником прийнятих податкових повідомлень-рішень на рівні ГУ Міндоходів у Полтавській області прийняті рішення були скасовані зі зменшенням податкових донарахувань по ряду операцій зі спірними контрагентами. Натомість відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.03.2014 року, які платник оскаржив у судовому порядку.

Заперечуючи висновки Акту перевірки, позивач наполягав на правомірності формування ним показників свого податкового обліку з податку на прибуток та ПДВ за рахунок операцій з ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Медікус», ДП «Кременчукгазбуд сервіс» ТОВ «Нафта-регіон».

Зокрема, вказував про підтвердженість первинними документами та легальність фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Медікус», яким було виконано на замовлення ПАТ «Кременчукгаз» роботи по капітальному ремонту асфальтового покриття тротуарів та пішохідних доріжок на прилеглій території ПАТ «Кременчукгаз»; із ДП «Кременчукгазбудсервіс» ТОВ «Нафта-регіон», яким на замовлення ПАТ «Кременчукгаз» було виготовлено проектно-кошторисну документацію, виконано роботи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів газопостачання, що перебувають на балансі платника.

З приводу донарахувань грошових зобов'язань по взаємовідносинах із контрагентом ПАТ «НАК «Нафтогаз України», платник вказував на невірне застосування податковим органом норм закону та неврахування дійсних фактичних обставин, при яких було сформовано валові витрати та податковий кредит від даного контрагента. Так, платником було включено до складу витрат, що формують собівартість наданих послуг, нормовані (нормативні) втрати природнього газу у листопаді-грудні 2012 року, сума яких, як на думку податкового органу, є завищеною. Перевіркою начебто не було підтверджено придбання газу відповідно до наданих накладних для виробничо-технологічних втрат та нормативних втрат природнього газу. Платник з даного приводу вказував, що податковим органом не було прийнято до уваги надані документи та не враховано методики розрахунку нормованих втрат природнього газу, встановлені нормативними документами Міністерства палива та енергетики України. Згідно останніх, на твердження позивача, до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, були включені нормовані втрати виробничо-технологічного характеру, втрати газу за рахунок неприведення об'єму виміряного газу до стандартних умов, обсяги газу, спожиті підприємством для власних потреб. Податковий орган же застосував тільки одну методику розрахунку - методику визначення виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, що й призвело до невірних висновків.

Аналогічно платник стверджував, що суми ПДВ, включені до ціни ПАТ «НАК «Нафтогаз України», були сформовані за належним чином виданими податковими накладними, що видані суб'єктом господарювання, зареєстрованим як платник ПДВ на фактично поставлений товар (обсяги природного газу); податковий кредит підтверджується співставленням зі зустрічним податковим зобов'язанням контрагента. Спростовував позицію податкового органу, який вважав, що обсяги газу, за яким сформовано спірний податковий кредит, не були поставлені повністю, мотивуючи це вищеописаним завищенням втрат газу.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити. Надали пояснення по суті справи щодо фактичних обставин закупівлі послуг, природнього газу, формування відповідних витрат та податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечував, як і його представники у судовому засіданні. Заперечення ґрунтували на тезах акту перевірки, підтверджуючи їх та додатково стверджуючи, що платником у ході перевірки не було надано достатнього обсягу документів для підтвердження правильності задекларованих обсягів втрат природнього газу. Вказували на обов'язок платника декларувати витрати з метою податкового обліку, у тому періоді, в якому вони були понесені. Решта заперечень ідентична змісту Акту перевірки, основні тези й доводи якого будуть наведені нижче.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз» зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 06.02.1995 року; з 07.07.1997 року має статус і свідоцтво платника ПДВ. Перебуває на податковому обліку Кременчуцької ОДПІ.

Основним видом діяльності ПАТ «Кременчукгаз», згідно ЄДР, є розподілення газоподібного палива через місцеві локальні трубопроводи.

У період з 15.10.2013 року по 25.11.2013 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Кременчукгаз» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року.

Наслідки перевірки оформлені Актом №5068/16-03-22-01-08/03351734 від 02.12.2013 року, у висновках якого податковий орган констатував порушення ПАТ «Кременчукгаз» вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.1. п.п. 139.1 ст. 139, п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 024 139 грн.; порушення п.198.1 ст. 198, п. 198.3, п. 198.6 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено у періоді, що перевірявся, податок на додану вартість на загальну суму 2 204 218 грн. Решта встановлених Актом порушень не відноситься до предмету цієї адміністративної справи.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0007782201/919 від 23.12.2013 року, яким донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 2 024 139,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 012 069, 50 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 000779201/918 від 23.12.2013 року, яким донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 2 204 218,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 102 109, 0 грн. Донарахування грошових зобов'язань на цьому етапі відбулося за висновкам перевірки щодо операцій зі контрагентами ДП «Кременчукгазбудсервіс» ТОВ «Нафта - регіон», ТОВ «Транс-Агро», ТОВ «Ісса ЛТД», ПП «Кремінбуд», ТОВ «Медікус», ПАТ «НАК «Надра України».

Не погодившись зі такими донарахуваннями, платник направив скаргу на податкові повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів у Полтавській області.

03.03.2014 року ГУ Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення за скаргою ПАТ «Кременчукгаз», яку частково задоволено. Скасовано оскаржувані донарахування податкових зобов'язань за операціями з контрагентами на загальну суму 69 112,50 грн. (частково по ДП «Кременчукгазбудсервіс» ТОВ «Нафта - регіон», повністю по ТОВ «Транс-Агро», ТОВ «Ісса ЛТД», ПП «Кремінбуд») та відповідні суми штрафних (фінансових) санкцій. В решті оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін. ( т. 2 а.с. 210-215)

За наслідками адміністративного оскарження Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001012201/333 від 11.03.2014 року, яким ПАТ «Кременчукгаз» донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1 978 064,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 989 032,00 грн.; №0001022201/334 від 11.03.2014 року, яким йому донараховано грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 2 024 609,00 грн основного платежу та 1 012 304,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись зі цими рішеннями, платник, ПАТ «Кременчукгаз», звернувся із даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи оскаржуваним рішенням оцінку, суд виходив зі критеріїв правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що встановлені частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши подані сторонами докази, надані пояснення, застосувавши до спірних правовідносин необхідні правові норми, суд дійшов висновку про необгрунтованість та недоведеність правомірності оскаржуваних рішень, - з підстав, що описані нижче.

Взаємовідносини з НАК «Нафтогаз України»

Податковим органом у ході планової перевірки встановлено, що платником ПАТ «Кременчукгаз» завищено задекларовані показники у р.05.1СВ Декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у сумі 8 884 647 грн.

Така сума витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, була додатково задекларована підприємством шляхом подачі уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2012 рік. До висновку про завищення цього показника на вказану суму податковий орган прийшов, проаналізувавши, що у листопаді-грудні 2012 року ПАТ «Кременчукгаз» придбало у НАК «Нафтогаз України» природний газ на загальну суму 11 197 569,11 грн. для виробничо-технологічних витрат та нормативних витрат. При цьому за показниками бухгалтерського обліку підприємством віднесено до Дт.281.1 «Газ природний» - кт.682.2 «Розрахунки по постачанню природнього газу» - 9 331 307,59 грн.; Дт.644.3 «податковий кредит по розрахунках з постачальниками природнього газу» - Кт.682.2. «Розрахунки по постачанню природнього газу» - 1 866 261,52 грн.; Дт91 «Загальновиробничі витрати - Кт.281.1 «Газ природний» - 9 331 307,59 грн.; Дт.230.1 «Виробництво (транспортування) природнього газу - Кт.91 «Загальновиробничі витрати» - 9 331 307,59 грн.; Дт.903.1 «Собівартість реалізованих послуг транспортування газу» - Кт.230.1 «Виробництво (транспортування ) природнього газу - 9 331 307,59 грн. Податковим органом було надано платнику запит щодо надання підтверджуючих понесені витрати (втрати) природного газу документи. На запит було надано акти-розрахунки про нормативні втрати природного газу в розмірі 2 333,25 тис.куб.м. на суму 8 884 647,38 грн. Крім того, податковим органом встановлено, що обсяг газу 117,3 тис.куб.м. на суму 446,6 тис. грн. було використано для власних потреб і таке використання підтверджується показами лічильників.

Податковий орган у акті перевірки (т.2 а.с. 3 - 10) посилається на те, що працівниками податкової міліції, які здійснювали оперативне супроводження планової перевірки, було опитано посадових осіб ПАТ «Кременчукгаз», які пояснили на питання слідчого, що вони не пам'ятають, окремі працівники, підписи яких маються у актах, вказали, що їхні відділи не здійснюють розрахунків нормативних втрат газу.

Крім того, податковим органом проведено з посиланням на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 149 від 28.12.201 року «Про встановлення тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом», розрахунок структури тарифу ПАТ «Кременчукгаз», з якого зроблено висновок про те, що до складу витрат на технологічні потреби та власні підприємство у 2012 році могло віднести 20 299,5 тис. грн. З них за 1 квартал 2012 року було віднесене на технологічні та власні потреби 10 968 255,60 грн., тому за перевірений період підприємство могло віднести 9 331,3 тис. грн. При цьому податковим органом проведено порівняння різниці між доходами підприємства від послуг транспортування газу і собівартості та отриманого прибутку, внаслідок чого встановлено реалізацію газу нижче його собівартості на суму 2 893 494,0 грн. Оскільки підприємство за перевіряємий період має фінансовий результат у вигляді збитків 12 593 407 грн. в порівнянні з прибутком 9 656 777 грн., податковий орган прийшов до висновку про порушення п.138.4 ПК України, оскільки витрати підприємства, що формують собівартість діяльності, яка призвела до збитків, не повинні були відображатися у витратах відповідних періодів.

Крім того, податковим органом були проведені розрахунки нормативних втрат природного газу, що могло понести підприємство у листопаді та грудні 2012 року, з посиланням на Наказ Мінпаливенерго № 264 від 30.05.2003 року «Про затвердження Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільним мережами». Внаслідок самостійно проведеного розрахунку податковий орган дійшов висновку про те, що підприємство у листопаді та грудні 2012 року могло понести такі витрати у розмірі не більше відповідно 271,627 тис.куб.м. та 280, 682 тис куб.м. Однак такі нормовані втрати становлять 2 333,25 куб.м.

Тому податковий орган констатував завищення задекларованих витрат, що формують собівартість наданих послуг у розмірі 8 884 647 грн., зазначивши також, що дане порушення мало вплив на формування ПДВ, призвівши до завищення податкового кредиту за листопад-грудень 2012 року у загальній сумі 1 776 929,48 грн., що були віднесені до складу податкового кредиту за двома податковими накладними, виданими постачальником газу, НАК «Нафтогаз України». Податковий орган прийшов до висновку про відсутність підстав для включення цієї суми до складу податкового кредиту з огляду на описані вище обставини і трактуючи їх як непідтвердженість податкового кредиту належними первинними документами( т. 2 .а.с. 34-35).

Норми податкового законодавства, про порушення яких стверджував відповідач у даному разі, наступні.

Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

За правилом п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Суд не погоджується з позицією податкового органу про порушення вказаних норм.

Вище описані висновки податкового органу щодо завищення платником нормативних витрат природного газу за листопад-грудень 2012 року.

Суд погоджується з наданим податковим органом розрахунком нормативних втрат природного газу, що могло понести підприємство у листопаді та грудні 2012 року, який був зроблений з посиланням на Наказ Мінпаливенерго № 264 від 30.05.2003 року «Про затвердження Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільним мережами».

Як вже зазначалося, внаслідок самостійно проведеного розрахунку податковий орган дійшов висновку про те, що підприємство у листопаді та грудні 2012 року могло понести такі витрати у розмірі не більше відповідно 271,627 тис.куб.м. та 280, 682 тис куб.м.

Однак, представниками позивача у судовому засіданні вказано, що при проведенні перевірки податковий орган застосував тільки одну методику розрахунку нормативних витрат та втрат природного газу, при цьому без урахування періоду реалізації продукції, до собівартості якої дані витрати (втрати) були включені. І вказані вище витрати є тільки витратами, розрахованими за витратами природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, методика вирахування яких затверджена Наказом Мінпаливенерго № 264 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 570/7891 30.05.2003 року).

Суд погоджується з такою позицією ПАТ «Кременчукгаз», оскільки зворотне представниками Кременчуцької ОДПІ не було спростовано.

У той же час позивач надав пояснення та його документальне підтвердження щодо решти задекларованих витрат та втрат природного газу.

Так, наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року №595 затверджено Методику визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов; наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 р. № 264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 р. за № 571/7892, затверджено Методику визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами; наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 р. за № 570/7891, затверджено Методику визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами.

На підтвердження формування цифрових показників витрат та втрат природного газу позивач надав розрахунки технологічних втрат за грудень, листопад 2012 року; обсяги питомих втрат, розрахунки технологічних втрат газопроводів, які в експлуатації більше 25 років, питомі виробничо-технологічні витрати природного газу під час його транспортування ( т.2 а.с.72-98), підсумкові акти виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу за грудень 2012 року (нормовані витрати 1033,288 тис. куб.м., виробничо-технологічні - 0); за листопад 2012 року (нормовані витрати 1299,959 тис. куб.м., виробничо-технологічні 0,041 тис. куб.м.).

Суд приймає пояснення позивача щодо підстав перенесення періоду включення нормованих витрат та втрат природного газу до складу витрат. Як уже вказувалося, за правилами п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Специфіка діяльності підприємства з газопостачання, яким є ПАТ «Кременчукгаз», зокрема, полягає в тому, що реалізація газу підвищується в обсягах під час опалювального сезону та зменшується за його відсутності.

Така специфіка відображена у протоколах засідання комісії по розрахункам виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу ПАТ «Кременчукгаз» за жовтень, вересень, серпень, за змістом яких, враховуючи низьку реалізацію природного газу, розраховані обсяги виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати природного газу вирішено перенести на осінньо-зимовий період 2012-2013 років (жовтень 252,717 тис. куб.м., вересень - 235,445 тис. куб.м., серпень - 239,848 тис. куб.м.) ( т. 2 а.с. 67-72).

Враховуючи, що ці періоди в часі перебувають за межами опалювального сезону, логічним і послідовним є твердження позивача про те, що ці витрати формували собівартість продукції, від якої визнано отриманими доходи в періоді після початку опалювального сезону - листопад, грудень 2012 року в даному разі.

Зокрема, згідно протоколу засідання комісії по розрахункам виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу ПАТ «Кременчукгаз» від 03.12.2012 року - у зв'язку із початком опалювального періоду 2012 - 2013 років та великим обсягом споживання в листопаді в обсязі 11588,771 тис. куб.м, вирішено розраховані обсяги в кількості 728,010 тис. куб.м. за серпень, вересень, жовтень - додати до акту приймання -передачі газу за листопад і затвердити в кількості 1300 куб.м.; згідно протоколу за грудень 2012 року від 08.01.2012 року, у грудні місяці розраховано виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати природного газу в кількості 1033,288 тис. куб.м. (т. 2 а.с. 67-72).

Як на думку суду, такі дії не протирічать п. 138.4 ст. 138 ПК України. Крім того, відповідають вимогам Наказу Мінпаливенерго України від 20 жовтня 2006 року № 394 «Про затвердження Методичних положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації».

Окрему увагу суд звертає на докази, що надані податковим органом в обґрунтування своєї позиції.

Як уже зазначалося вище, податковий орган стверджував про недійсність актів відповідних розрахунків, вказуючи в Акті і у своїх запереченнях на те, що працівниками ПАТ «Кременчукгаз» надано пояснення про те, що вони не пам'ятають факту підписання відповідних актів.

Однак у ході судового розгляду справи судом встановлено, що такі пояснення відсутні. Натомість податковим органом надано копії протоколів допитів свідків, що допитувалися слідчим у рамках кримінального провадження (т. 3 а.с.10-17).

Суд критично ставиться до відповідних тверджень відповідача про те, що це є належними доказами у адміністративному судочинстві і змушений вказати на неприпустимість використання доказів кримінального судочинства у ході перевірки повноти та своєчасності сплати податків та зборів, особливо за відсутності не тільки вироку у кримінальній справі, але навіть і обвинувального акту.

Відтак, як висновок, твердження відповідача про невірне формування платником витрат за рахунок невірного визначення (завищення) витрати та втрат природного газу - є бездоказовим і носить характер недоведеного припущення. Крім того, спростовується наданими позивачем доказами.

Аналогічно необґрунтованим є твердження про неправомірне формування ПАТ «Кременчукгаз» податкового кредиту за рахунок операцій зі закупівлі природного газу НАК «Нафтогаз України».

Судом встановлено, що згідно договору від 25 липня 2012 року № 2070-21-ВТВ, НАК «Нафтогаз України» продала ПАТ «Кременчукгаз» у період з 01 серпня по 31 грудня 2012 року природний газ у загальному обсягу 3 600,000 тис.куб.м. (т. 2 а.с.115-117).

Відповідно складено Акти приймання передачі природного газу з НАК «Нафтогаз України» від 30.11.2012 року та від 31 грудня 2012 року, та від 31.12.2012 року на 117,302 куб.м. для забезпечення власних потреб (споживання підтверджено показами лічильників) (т.1 а.с. 243-245).

На виконання цього договору за фактом поставки газу продавцем, НАК «Нафтогаз України», виписано в адресу покупця, ПАТ «Кременчукгаз», податкові накладні (т. 1 а.с.241-242) від 31.12.2012 року № 13342 на 1033,288 тис. куб.м. та від 30.11.2012 року №10830 на 1300 тис. куб.м.

Отримавши ці податкові накладні, платник правомірно поставив відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

З урахуванням викладених вище висновків, суд не вбачає порушень податкового законодавства у діях платника при формуванні показників податкового обліку за листопад і грудень 2012 року.

Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення у відповідній частині є необґрунтованими, відповідно -протиправні й підлягають скасуванню.

Взаємовідносини з ТОВ «Медикус»

Податковим органом у ході планової перевірки встановлено завищення ПАТ «Кременчукгаз» показників витрат декларації з податку на прибуток підприємств за рахунок завищених адміністративних витрат по взаємовідносинах зі ТОВ «Медикус», яким на замовлення ПАТ «Кременчукгаз» виконано роботи з капітального ремонту асфальтового покриття тротуарів та пішохідних доріжок на прилеглій території ПАТ «Кременчукгаз» на загальну суму 164 436,80 грн. Вважаючи, що такі роботи не пов'язані зі фінансово-господарською діяльністю ПАТ «Кременчукгаз», податковий орган стверджував про порушення платником п.138.2 ст. 138 та п. 139.1.1 п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України. Аналогічно суми по даним роботам, включені ПАТ «Кременчукгаз» до складу податкового кредиту (27 406 грн), були заперечені податковим органом, як заявлені неправомірно, з посиланням на порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

Судом встановлено, що ПАТ «Кременчукгаз» укладено з ТОВ «Медікус» договір підряду від 14.05.2012 року на виконання робіт з капітального ремонту асфальтового покриття тротуарів та пішохідних доріжок на прилеглій території ПАТ «Кременчукгаз» (а.с. 17 т. 4).

У ході перевірки судом правомірності включення відповідних сум до складу витрат та до складу податкового кредиту, було досліджено надані позивачем ліцензію ТОВ «Медікус» на виконання відповідних робіт, підписані акти виконаних робіт, видані податкові накладні (т. 2 а.с.130-132, т. 1 .а.с.129-136, т.5 а.с. 99-103). Оплата наданих послуг (виконаних робіт) здійснена, на підтвердження чого позивачем надано банківські виписки з розрахункових рахунків (т. 4. а.с.215-250, т. 5 а.с. 1-26, 109-119). Крім того, з метою доведення реальності та легальності відповідної операції, позивач у ході судового розгляду справи звернувся до контрагента, ТОВ «Медикус», та надав суду отримані від нього документи на підтвердження закупівлі будівельних матеріалів для виконання замовлених ПАТ «Кременчукгаз» робіт. Таким чином додатково надано видаткові накладні, інші документи про закупівлю вказаних матеріалів, що виключають сумніви з приводу непідтвердженості даних операцій належними первинними документами. (т.4 а.с. 18-44).

Інше твердження податкового органу щодо неправомірності включення сум по операціям з ТОВ «Медикус» до складу витрат та податкового кредиту полягало у тому, що дані роботи не мають відношення до господарської діяльності підприємства і таке включення сум до складу витрат порушує вимоги п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Однак суд зауважує, що, згідно п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Таким чином, як вбачається зі змісту процитованої норми, посилання на неї податкового органу є безпідставним, оскільки замовлені й виконані роботи не підпадають під визначені даною нормою. У той же час суд може погодитися зі твердженням платника про те, що забезпечення функціонування підприємства потребує і благоустрою територій, у т.ч.прилеглих, тому відсутність зв"язку таких робіт зі господарською діяльністю не є доведеною.

Для формування відповідних сум витрат платника має належним чином оформлені документи та правові підстави; для формування відповідних сум податкового кредиту наявні належним чином заповнені платником ПДВ податкові накладні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що були витребувані та досліджені податкові декларації з ПДВ ТОВ «Медикус», з яких слідує належна правова поведінка контрагента, який відобразив зустрічні податкові зобов'язання задля сплати відповідних сум до бюджету.

Відтак, суд прийшов до висновку про безпідставність донарахування грошових зобов'язань платнику і протиправність відповідної частини оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у цій частині.

Взаємовідносини з ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон»

Податковий орган констатував завищення платником показника прибутку, звільненого від оподаткування, в розмірі 589 797 грн. Згідно п. 154.8 ПК України, звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму:

передбачених інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей;

передбачених проектами, фінансування яких здійснюється за рахунок суб'єктів природних монополій, виробників електричної та/або теплової енергії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України;

витрат у межах інвестиційної складової, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Національної компанії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 12.04.2012 року № 392 «Про схвалення інвестиційних програм ПАТ «Кременчукгаз» на 2012 рік» визначено за 2012 рік інвестиційну програму платника у сумі 325,20 тис. за Додатком № 1 та 10 666,45 тис. грн. за додатком № 2.

Даний показник задекларований ПАТ «Кременчукгаз» за 2-4 квартал 2012 року у сумі 2 137 842 грн. При цьому ПАТ «Кременчукгаз» мало взаємовідносини зі ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон». Останнє задекларувало відсутність основних засобів та кількість працюючих - 4 особи (21 по договорам).

ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» виконувало на замовлення ПАТ «Кременчукгаз» роботи з розробки та виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єктах господарства ПАТ «Кременчукгаз»; роботи з капітального та поточного ремонту об'єктів ПАТ «Кременчукгаз».

Згідно існуючих і наданих до перевірки актів приймання-передачі виконаних робіт за такими договорами ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» надано послуг на загальну суму 1 793 282 грн ( ПДВ 319 141,9 грн), з них до показника заниження об'єкта оподаткування віднесено 589 797,0 грн; до збільшення балансової вартості 1 005 915 грн.

При дослідження документації щодо поставлених (наданих) робіт (послуг) податковий орган дійшов до висновку, що ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» не мав можливості виконати ці роботи з огляду на відсутність основних засобів, які необхідні для їх виконання, а також з огляду на те, що порівнянням звітів ф.1-ДФ встановив, що працівниками ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон», які виконували ці роботи, є працівники ПАТ «Кременчукгаз», що працювали на основному підприємстві повний робочий день.

З цього податковий орган зробив висновок, що працівниками ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» ці роботи не виконувалися, а були виконані працівниками ПАТ «Кременчукгаз», а тому відповідні показники витрат, що вплинули на об'єкт оподаткування, сформовані безпідставно і непідтверджені належними первинним документами. Аналогічно дане порушення вплинуло на формування показників податкового кредиту і відтак - на об'єкт оподаткування ПДВ, що призвело до заниження ПДВ на суму 352 758,21 грн.

На спростування цієї позиції платник (позивач) надав суду договори підряду на виконання робіт з капітального та поточного ремонту об'єктів ПАТ «Кременчукгаз», виготовлення науково-технічної продукції (т. 3 а.с.210-250; т. 4. а.с.1-16).

Виконання цих робіт підтверджується актами здачі - приймання проектно-вишукувальної документації науково-технічної продукції та актами приймання-передачі будівельних робіт по формі КБ-2В (т.2 а.с.133 - 202), т. 1 а.с.66-128, 168-240).

Оплата підтверджена наданими позивачем банківськими виписками (т. 4. а.с.215-250, т. 5 а.с. 1-26, 109-119).

За подією виконання відповідних робіт, що оформлене складенням актів, контрагентом, що зареєстрований платником ПДВ, надано належно оформлені податкові накладні (т.2 а.с. 118-129, т. 1 а.с.26-65). Зустрічні податкові зобов'язання ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» задекларовано до сплати (т. 4 а.с.74-96).

Позивачем надано копії ліцензії ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» на проведення відповідних робіт, копії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, витяг зі журналу ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» реєстрації інструктажів з охорони праці (т. 4 а.с. 98-109, т. 3 а.с. 70-71, т. 3. а.с. 72).

Крім того, у ході судового розгляду справи з метою підтвердження реальності оподатковуваних операцій позивач звертався до контрагента з приводу надання підтверджуючих документів (т. 5 а.с. 27-31).

Контрагентом, ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон», надано та надано представниками позивача до суду копії договорів купівлі-продажу зі контрагентами, де останнє закуповувало обладнання та матеріали для виконання робіт, податкові накладні, видані продавцями матеріалів, що використані для ремонтних робіт, видаткові, товарно-транспортні накладні про перевезення таких матеріалів, рахунки, висталвені продавцями та подорожні листи (т. 3 а.с. 73-200). Крім того, частина робіт виконувалася з використанням матеріалів замовника, ПАТ «Кременчукгаз», та щодо них надано копії накладних на внутрішнє переміщення товару ПАТ «Кременчукгаз» (т. 3 а.с. 201-209).

Таким чином, наданий пакет первинних документів виключає сумніви щодо реальності відповідних операцій та спростовує будь-які твердження щодо непідтвердженості спірних витрат та податкового кредиту належними первинними документами.

Інший довод податкового органу щодо того, що роботи виконувалися працівниками самого ПАТ «Кременчукгаз» з посиланням на відсутність достатньої кількості працюючих та подачу контрагентом звітності ф.1ДФ з прізвищами працівників ПАТ «Кременчукгаз»,а також відсутність активів у контрагента - спростований позивачем.

Так, позивач пояснив, що контрагентом, ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон», укладалися трудові договори з окремими працівниками ПАТ «Кременчукгаз», оскільки останні є спеціалістами в ремонті об'єктів газопровідного господарства. Однак при виконанні робіт ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» вказані особи працювали на ПАТ «Кременчукгаз» неповний робочий день, маючи таким чином усі можливості виконувати роботи по трудовому договору з ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон».

На підтвердження цього позивачем надано копії табелів обліку робочого часу та заяв ряду працівників про встановлення неповного робочого дня (т. 4 .а.с.123-214,т. 5 а.с. 34-98).

Суд зауважує, що вказане не порушує вимог податкового законодавства.

З приводу тверджень податкового органу про відсутність у ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» відповідного обладнання, що слідує з податкової звітності, суд вказує, що жодним нормативним актом не заборонено суб'єкту господарювання використовувати найману (орендовану) техніку, обладнання, інші активи для провадження господарської діяльності.

У той же час цей факт податковим органом належним чином не перевірено й не спростовано. ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» надав письмове підтвердження виконання ним відповідних робіт.

Особливу увагу суд звертає на те, що у ході планової перевірки ПАТ «Кременчукгаз» Кременчуцька ОДПІ мала повне право і всі підстави провести зустрічні перевірки з тими контрагентами, щодо яких виникли припущення про порушення податкового законодавства. Однак з невідомих суду причин зустрічні перевірки з ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» та ТОВ «Медикус» не були проведені. На запитання суду представники відповідача не змогли пояснити причини їх непроведення.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що твердження Кременчуцької ОДПІ про порушення податкового законодавства ПАТ «Кременчукгаз» при взаємовідносинах з ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон» є належним чином не доведеними припущеннями. Докази їх вчинення відсутні, а твердження - спростовані наданими позивачем доказами.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими й, відповідно, протиправними у частині донарахування грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Кременчукгазбудсервіс» ДП «Нафта-Регіон». А тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Податковий орган правомірності своїх рішень належним чином не довів.

Суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001012201/333 від 11.03.2014 року та № 0001022201/334 від 11.03.2014 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Кременчукгаз" витрати зі сплати судового збору у сумі 487, 20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 12 травня 2014 року.

Суддя І.С. Шевяков