Постанова № 41846959, 15.04.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15 квітня 2014 року Справа № 814/706/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "УКРПІВДЕНЬБУДІНВЕСТ", вул. Мала Морська, 40, м. Миколаїв, 54017

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податковго повідомлення-рішення від 27.02.2014р. № 0000262202, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпівденьбудінвест" (далі - позивач, ТОВ "Укрпівденьбудінвест") звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 р. № 0000262202.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 р., позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 0000262202 від 27.03.2013 р.; вирішено питання про судові рішення.

Вищим адміністративним судом справу було навалено до суду першої інстанції на новий розгляд у зв'язку з тим, що не було у повній мірі досліджено реальність господарських операцій; залишено поза увагою розбіжності, які містяться в первинних документах бухгалтерського обліку та договорах. Не досліджено добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, тобто не з'ясовано належним чином напрямок та цілі діяльності позивача та чи відповідають дії по укладенню та виконанню спірних договорів господарській меті товариства.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, не надано жодних доказів щодо неможливості прибуття в судове засідання, а відтак, суд визнав не явку представника відповідача неповажною.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

В період з 05.03.2013 р. по 06.03.2013 р., на підставі направлень від 04.03.2013 р. № 128, № 129 та відповідно до наказу від 01.03.2013 р. № 302, посадовими особами ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Укрпівденьбудінвест" з питань взаємовідносин з ТОВ "Центргаз" за І квартал 2012 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2013 р. № 780/22-200/34510796 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 006 439 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 27.03.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 258 048,75 грн., в тому числі 1 006 439 грн. - за основним платежем та 251 609,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки № 780/22-200/34510796 від 13.03.2013 р. підставою для донарахування позивачу вказаного податкового зобов'язання слугували твердження перевіряючих, що контрагент позивача - ТОВ "Центргаз" проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а відтак правових наслідків у вигляді права на податковий кредит з податку на додану вартість у контрагентів-покупців не виникає. На підставі цього відповідач прийшов до висновку щодо порушення ТОВ "Укрпівденьбудінвест" положень податкового законодавства в частині включення до складу витрат сум витрат сформованих по здійсненим господарським операціям з ТОВ "Центргаз".

Висновки податкового органу про незаконне формування позивачем валових витрат за перевіряємий період ґрунтуються, на тому, що факт виконання договорів з боку його контрагента - ТОВ "Центргаз", підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та обставинами встановленими судовими рішеннями, а саме постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 р. та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 р. у справі № 2а-5172/12/1470, які набрали законної сили.

Суд критично оцінює таку правову позицію відповідача з оглядом на наступне:

Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єкта оподаткуванні та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з абзацом першим пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному податковим органом періоді позивачем в межах своєї господарської діяльності було укладено договір № 8 Генерального підряду від 18.03.2011 року з ТОВ «Евольвєнт», згідно якого позивач зобов'язувався виконати комплекс робіт по будівництву Об'єкту.

У зв'язку з цим, на виконання договору №8 Генерального підряду від 18 березня 2011 року для виконання деяких робіт позивачем було залучено ТОВ "Центграз", про що було укладено договір №12/01/12 підряду від 12 січня 2012 року.

ТОВ "Укрпівденьбудінвест" (надалі іменоване "Генеральний підрядник") було укладено Договор№5 Генерального підряду від 16 червня 2011 року з ТОВ "Інтертрансервіс" (надалі іменоване "Замовник"), ТОВ "Вест Ойл Груп" (надалі іменоване "Інвестор") погоджувальна сторона, згідно якого Генеральний підрядник (ТОВ "Укрпівденьбудінвест") зобов'язується виконати комплекс робіт по будівництву Об'єкту на земельній ділянці за адресою: в районі селища молодіжне на території Антонівської селищної ради Дніпровського району Херсонської області.

На виконання договору №5 Генерального підряду від 18 березня 2011 року для виконання робіт було також залучено ТОВ "Центграз", про що укладено договір №10/01/12 підряду від 10 січня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для висновку ДПІ щодо проведення ТОВ «Центргаз» діяльності, спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, стали акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центргаз». Факт здійснення господарської операції між ТОВ «Укрпівденьбудінвест» перевіряючими досліджено не було.

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Крім того, листом від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративним судом наголошено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, судом досліджено та встановлено, що фактичне виконання укладених договорів підряду між Позивачем та ТВ «Центргаз» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (договорами, актами виконаних робіт, видатковими накладними, податковими накладними тощо), які містяться в матеріалах справи та були надані перевіряючим під час проведення перевірки. Суд наголошує, що відповідач не заперечує проти належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій, та виклав відповідну позицію в Акті перевірки.

Крім того, відділом податкової міліції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва була проведена перевірка за результатами розгляду в порядку ст. 97 КПК України матеріалів позапланової документальної перевірки ТОВ «Укрпівденьбудсервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Центргаз». За результатами розгляду ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі п. 2 ст. 6 КПК України прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України, про що свідчить лист ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 5870/10/07-003 від21.09.2012 року та відповідна постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.

А відтак, суд критично оцінює висновки відповідача щодо ведення ТОВ «Центргаз» діяльності спрямованої на здійснення операції, пов'язаних з надання податкової вигоди третіх осіб, як належну підставу для збільшення суми податку на прибуток ТОВ «Укрпівденьбудсервіс», сформований за урахуванням господарських взаємовідносин з ТОВ «Центргаз».

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Центргаз» розпочато ліквідаційну процедуру, а відтак останній не міг здійснювати господарську діяльність, не відповідає дійсності, оскільки ліквідаційну процедуру розпочато через рік після здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрпівденьбудсервіс».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та належать задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпівденьбудінвест» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 27.03.2013 року № 0000262202.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпівденьбудінвест» судовий збір у сумі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська