Постанова № 41846936, 26.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 листопада 2013 року Справа № 814/3318/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АМАЛЬГАМА ЛЮКС", вул. Громадянська, 119, оф. 109, м. Миколаїв, 54017

доДержавної податкової інспекції у Заводському р-ні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.13р. № 0000642202, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013 року № 00006642202.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме перевіряючими не був досліджений та врахований весь обсяг первинної бухгалтерської документації, наданий позивачем під час проведення перевірки. Крім того, визначаючи фіктивність правочинів, укладених ТОВ «Амальгама Люкс» із контрагентами, відповідач перевищив свої повноваження. За таких обставин, позивач просить суд позов задовольнити, податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року № 0000642202 визнати протиправним та скасувати.

Відповідач позовні вимоги не визнає, письмові заперечення на адміністративний позов не надав.

В судовому засіданні 26.11.2013 року представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін в минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 08.04.2013р. по 09.04.2013р. було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських відносин з ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" за березень, квітень, травень 2010 року та з ПП "Мгновение-Юг" за березень, липень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 12.04.2013р. №1142/22-200/32719869, яким встановлено, що підприємством порушено п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп.7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством неправомірно сформовано податковий кредит та валові витрати по безтоварним господарським операціям з ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" та ПП "МГНОВЕНИЕ ЮГ".

На підставі зазначеного акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642202 від 07.05.2013р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 82093,75 (в тому числі: 65675,00 грн. - основного платежу та 16418,75 - за штрафними санкціями).

Перевіряючі дійшли до таких висновків у зв'язку з тим, що за даними актів перевірок інших ДПІ неможливо провести звірку підприємств-контрагентів через їх відсутність за юридичною адресою; аналіз податкової звітності підприємств-контрагентів, свідчить про недекларування підприємствами (контрагентами контрагентів позивача) по ланцюгу постачання податкових зобов'язань; вказані контрагенти мали "господарські" відносини з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності; порушення кримінальної справи за ч.2 ст.205 КК України за фактом створення ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" з метою прикриття незаконної діяльності (постанова слідчого СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Гупаленко В.Р. від 02.08.2011).

Так, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" та ПП "МГНОВЕНИЕ ЮГ".

Суд критично оцінює позицію відповідача з огляду на наступне:

Відповідно до положень статті 234 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, фактично, відповідач в акті перевірки визначив фіктивність укладених угод між позивачем та його контрагентами, і посилання на статтю 228 ЦК України щодо нікчемності правочинів є некоректним.

Проте, посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів відсутні як в акті перевірки, так і не надані відповідачем під час судового розгляду справи.

Таким чином, предметом розгляду даного адміністративного позову не є питання щодо недійсності або нікчемності правочинів, суд з'ясовує, чи мали місце порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення господарських операцій, та чи мали місце реальність господарських операцій позивач з його контрагентами. Саме висновки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" та ПП "МГНОВЕНИЕ ЮГ" й стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення по збільшення податку на додану вартість.

Так, у перевіряємий період, позивачем були укладені договори поставки, договори підряду з контрагентами ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" та ПП "МГНОВЕНИЕ ЮГ".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем під час проведення перевірки та під час розгляду справи судом, було надано документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: договори поставки, договори підряду, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні, платіжні доручення тощо (копії зазначених документів містяться у матеріалах справи).

Документи первинного бухгалтерського обліку, якими підтверджені господарські операції позивача з контрагентами, відповідають вимогам ст. 201.1 ПК України та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що не заперечується а ні перевіряючими під час перевірки а ні представником відповідач під час проведення судового засідання.

Специфіка зазначених операцій повністю відповідає господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Що стосується інших описаних у акті підприємств, слід зазначити, що статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Статті 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачають обов'язку та не надають права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Не виконання або неналежне виконання податкових зобов'язань тягне відповідальність та наслідки лише для того платника податків, який безпосередньо допустив порушення податкового законодавства, а ніяк для його контрагентів по ланцюгу. Такої правової позиції притримується Виший адміністративний суд України та Європейський суд з захисту прав людини, що викладена у рішення від 22.01.2009 року по справі „Булвес" АД проти Болгарії.

Крім того, факти та обставини, встановлені перевіркою ДПІ з 08.04.2013 по 09.04.2013 року, зокрема недійсність правочинів, укладених позивачем з контрагентами, були предметом дослідження суду першої інстанції при розгляді адміністративної справи № 814/3319/13-а за позовом ТОВ "Амальгама-Люкс" до ДПІ у Заводському районі м. Миколаїв Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652202 від 07.05.2013 року (постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року). Вказаним рішенням, адміністративний суд встановив протиправність винесення оскаржуваного податкового-рішення з підстав не підтвердження реальності укладених правочинів за наслідками проведеної перевірки та складеного акту перевірки ,який є предметом судового розгляду в даній адміністративній справі. Судом апеляційної інстанції (ухвалою від 31.10.2013 року) постанову Миколаївського окружного адміністративного суду було залишено без змін. Враховуючи, що підстави для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000652202 від 22.04.2013, оскарження якого було предметом адміністративної справи № 814/3319/13-а, були підставами і для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000642202, оскарження якого є предметом даної адміністративної справи, суд вважає доцільним застосування ч. 1 ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, адміністративний позов належить задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 07.05.2013 року № 0000642202.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» судовий збір у сумі 820,94 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська