Постанова № 41846926, 01.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 р. справа № 804/3317/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю:

представника позивача Тишкевича В.В.

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, визнання протиправними дій щодо коригування показників, та зобов'язання відновити показники податкової звітності, -

ВСТАНОВИВ :

03 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" (далі - ТОВ "Асток-Інвест", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ м. Харкова, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Асток - Інвест", за результатами якої складено акт від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" (код ЄДРПОУ 14083774) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2013 р. - жовтень 2013 р;

- визнати протиправними дії Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування (виключення) на підставі акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" (код ЄДРПОУ 14083774) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень - жовтень 2013 р., з електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та інших електронних баз та систем даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Асток-Інвсет" у податкових деклараціях за період липень 2013 р. - жовтень 2013 р.;

- зобов'язати Західну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та в будь-яких інших електронних базах та системах даних, показники податкової звітності ТОВ "Асток-Інвест", код ЄДРПОУ 14083774, зазначених останнім в податкових деклараціях за період липень 2013 р. - жовтень 2013 р. (том.1 а.с. 3-13 ).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" було отримано від Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області акт від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТОК-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 14083774), щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-жовтень 2013 р.", з висновками якого позивач не погоджується. ТОВ "Асток-Інвест" вважає дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки протиправними, а також, зазначає, що Західною ОДПІ м. Харкова було виключено з електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", та інших електронних баз даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Асток-Інвест" у податкових деклараціях за липень 2013 р. - жовтень 2013 р., на підставі акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774. Отже, враховуючи, що відповідачем порушені права та інтереси ТОВ"Асток-Інвест", позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).

У судове засідання 01.04.2014 р. прибув представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (том 1, а.с. 77; том 3, а.с. 64), до суду свого уповноваженого представника не направив, надав письмові заперечення проти позову (том 1, а.с. 79-84), в яких адміністративний позов не визнав, та зазначив, що податковим органом було вчинено дії по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Асток-Інвест", в результаті чого було складено акт від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТОК-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 14083774), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-жовтень 2013 р." Також відповідач зазначив, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання, та у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку складають акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Разом з тим, відповідач зазначає, що виключення даних податкової звітності, задекларованих ТОВ "Асток-Інвест" за результатами зустрічної звірки не здійснювалось, відповідно і відновлення в базі даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків є неможливим. Отже, Західна ОДПІ м.Харкова вважає, що своїми діями податковий орган не порушив будь-які права позивача, тому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "Асток-Інвест" - відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" (код ЄДРПОУ 14083774) відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.11.2013 р. (том 1, а.с. 14-15) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровано шляхом перетворення 20.03.2012 р. за № 14801450000052632, за місцезнаходженням юридичної особи: 49021, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вулиця Пушкіна, будинок 10, та перебуває на обліку як платник податків у Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (том 1, а.с. 111-112).

Судом встановлено, що Західна ОДПІ м. Харкова, на підставі акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТОК-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 14083774), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-жовтень 2013 р." (том 1, а.с. 35-75), з метою отримання інформації, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, було вчинено дії по проведенню зустрічної звірки з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-жовтень 2013 р.

Так, із змісту акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 вбачається, що головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Морозовим Олексієм Олександровичем, згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Асток-Інвест" (код ЄДРПОУ 14083774) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-жовтень 2013 р.

В акті зазначено, що станом на початок звірки ТОВ "Асток-Інвест" має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження видів, обсягів і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків з причини відсутності підприємства за податковою адресою та ненадання документів.

Отже, судом встановлено, що підтверджується актом від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774, що Західною ОДПІ м. Харкова було здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки з ТОВ "Асток-Інвест" за податковою адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію, а саме: Україна, 61052, Харківська область, м. Харків, Ленінський район, вул. Котлова, буд. 18.

Проте, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ "Асток-Інвест", місцезнаходження позивача було змінено, відповідно до чого внесені зміни до ЄДР, та підприємство перебуває за адресою: 49021, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вулиця Пушкіна, будинок 10 (том 1, а.с. 111-112).

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач не отримував вищезазначений запит від податкового органу за вищевказаною адресою. Отже, враховуючи відсутність платника податків ТОВ "Асток-Інвест" за адресою первинної реєстрації, Західною ОДПІ м. Харкова було складено оскаржуваний акт від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТОК-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 14083774), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-жовтень 2013 р." (том 1, а.с. 35-75).

У висновках акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 відповідачем зазначено, що «Наведені обставини свідчать, що за період липень - жовтень 2013 року діяльність ТОВ «Асток-Інвест» має наступні ознаки нереальності здійснення:

1. відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції:

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме:

відсутній кваліфікований персонал;

незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою;

відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі:

транспортні засоби,

приміщення для зберігання товарів,

платник не знаходиться за місцем знаходження (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

2. відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку:

придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків;

здійснення господарських операцій з використанням суб'єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, діяльність яких спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання».

Вирішуючи питання щодо позовної вимоги ТОВ "Асток-Інвест" про визнання неправомірними дій Західної ОДПІ м. Харкова по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Асток-Інвест", за результатами якої складено акт від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774, суд вважає вимогу необгрунтованою, у зв'язку із чим слід відмовити у її задоволенні, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до пп. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, надавши оцінку належним доказам, суд вважає, що контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання, тому Західною ОДПІ м.Харкова правомірно було вчинено дії спрямовані на проведення звірки, за результатами якої було складено акт від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Слід зазначити, що акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі, та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Аналогічна правова позиція викладена у висновку Верховного Суду України у постанові від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13. Зокрема, Верховний Суд України відзначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обо'язкі позивача, тому такі вимоги не можуть бути предметом спору.

З вищенаведеного вбачається, що відповідачем додержано всіх вимог при складанні акту, та враховуючи, що це службовий документ, який містить відомості про виявлені порушення вимог законодавства, та є носієм відповідної інформації, суд вважає, що у задоволені позовної вимоги позивача про визнання неправомірними дій Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню звірки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест", в результаті якої було складено акт від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 - слід відмовити.

При вирішенні питання щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування (виключення) на підставі акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСТОК-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 14083774), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-жовтень 2013 р." з електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та інших електронних баз та систем даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Асток-Інвест" у податкових деклараціях за період липень 2013 р. - жовтень 2013 р., суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що за висновком акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774, в електронну базу даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", Західною ОДПІ м. Харкова внесено зміни сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Асток-Інвест" у податкових деклараціях за період липень 2013 р. - жовтень 2013 р., що також підтверджується належними доказами в матеріалах справи (том 1, а.с. 89-110).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач, встановивши в акті неможливість проведення зустрічної звірки позивача, зробив висновок про наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Асток-Інвест" з контрагентами покупцями і продавцями за вказані періоди.

З метою встановлення зазначених фактів, у судовому засіданні судом досліджено надані представником позивача письмові докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з підприємствами - контрагентами ТОВ "Асток-Інвест", а саме:

- копії податкових декларацій з податку на додану вартість (реєстри виданих та отриманих податкових накладних, квитанції) за періоди серпень 2013 р. по жовтень 2013 р. (том 1, а.с. 113-226);

- копію договору підряду № 33 від 01.08.2013 р. (том 1, а.с. 227-230);

- копію календарного плану виконання робіт (том 1, а.с. 231);

- копії актів виконаних робіт (том 1, а.с. 232-235);

- копії податкових накладних (том 1, а.с. 236-237; том 1, а.с. 241);

- копію рахунку-фактури (том 1, а.с. 238; том 1, а.с. 242);

- копію смети на ремонт офісного приміщення (том 1, а.с. 239-240);

- копію договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт (том 1, а.с. 243);

- копію договірної ціни (том 1, а.с. 245);

- копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (том 1, а.с. 247);

- копію акту приймання виконаних будівельних робіт (том 1, а.с. 248-250; том 2, а.с. 1-2);

- копію надання послуг (том 2, а.с. 3);

- копії первинних документів щодо здійснення господарських відносин ТОВ "Асток-Інвест" з контрагентами щодо копівлі/продажу товарів (послуг) за період звірки (том 2, а.с. 4-250; том 3, а.с. 1-40).

Отже, з наданих первинних бухгалтерських документів, наявних в матеріалах справи, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що спростовує позицію відповідача про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з підприємствами-постачальниками та підпиємствами-покупцями ТОВ "Асток-Інвест" за період липень 2013 р. - жовтень 2013 р.

Слід також зазначити, що установчі документи позивача не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової служби відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація ТОВ "Асток-Інвест" не скасована, станом під час звірки від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечать цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому, не має жодних підстав вважати договори недійсними (нікчемними). Факт встановлення, що договори є нікчемними або нереальними повинен бути доведеним в судовому порядку, відносно якого суд повинен винести відповідне рішення.

Суд критично ставиться до обраного способу реалізації висновків акту, враховуючи, що висновки в акті Західної ОДПІ м. Харкова зроблені без дослідження первинних бухгалтерських документів ТОВ "Асток-Інвест", які підтверджують саме реальність господарської діяльності позивача, та спростовують неправомірні висновки відповідача, зроблені на власний розсуд.

Відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі АС "Податковий блок" порушує права та інтереси позивача, оскільки, фактично, є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Разом з тим, згідно абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Як встановлено судом, що не заперечувалось сторонами, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не виносив, що підтверджує порушення норм ст. 58 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (який втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165).

Наказом № 165 затверджені нові програмні продукти такі як: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Так, згідно наказу ДПС України від 24.12.2012 р. № 1197, в органах державної податкової служби впроваджено єдину електронну систему "Податковий блок", до складу якої, зокрема, входить і підсистема "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". При цьому в цій системі відображаються по податковим періодам показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту платників податків у розрізі контрагентів на підставі задекларованих ними показників податкової звітності з метою використання цих даних під час перевірок шляхом співставлення задекларованих зобов'язань та податкового кредиту по суб'єктам господарювання та встановлення наявності або відсутності відхилень.

У відповідності до пунктів 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Отже, із системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази податкової звітності посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Таким чином показники, які були відображені у АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" перенесено до інформаційної системи "Податковий блок".

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Отже, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на рівні ДПА України.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), якщо це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання, в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

З вищенаведеного вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію, та при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Отже, суд вважає, що позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також слід враховувати, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин, з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Враховуючи, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами складеного акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774, а також, вважає за необхідне зобов'язати Західну ОДПІ м.Харкова відновити показники податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Асток-Інвест" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", та інших електронних баз даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Асток-Інвест", на підставі акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 р. у справі № 2а-2567/12/1070 за касаційною скаргою № К/9991/74156/12, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 р. у справі № 826/3148/13-а за касаційною скаргою № К/800/34146/13, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.02.2014 р. у справі № 826/9001/13-а за касаційною скаргою № К/800/62884/13, та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 р. у справі № 826/3235/13-а за касаційною скаргою № К/800/36142/13.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо внесення змін до електронних баз даних, до письмових заперечень контролюючим органом не надано жодних письмових доказів на підтвердження своєї позиції, вимоги позивача в цій частині позовних вимог знайшли підтвердження та не спростовані матеріалами справи, тому, є всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову ТОВ "Асток-Інвест".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ "Асток-Інвест" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 73,08 грн., що документально підтверджується квитанцією № 6939377-1 від 03.03.2014 р. (том 1, а.с. 2).

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 48,72 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 01 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07 квітня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, визнання протиправними дій щодо коригування показників, та зобов'язання відновити показники податкової звітності - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування (виключення) на підставі акту від 28.01.2014 р. № 53/20-33-22-03-07/14083774 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" (код ЄДРПОУ 14083774), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень - жовтень 2013 р." з електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та інших електронних баз та систем даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Асток-Інвест" у податкових деклараціях за період липень 2013 р. - жовтень 2013 р.

Зобов'язати Західну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", та в будь-яких інших електронних базах та системах даних, показники податкової звітності визначені ТОВ "Асток-Інвест", код ЄДРПОУ 14083774, в податкових деклараціях за період липень 2013 р. - жовтень 2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асток-Інвест" (код ЄДРПОУ 14083774; індекс 49021, місто Дніпропетровськ, вулиця Пушкіна, будинок 10) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 48,72 (сорок вісім гривень 72 копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07 квітня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник