Постанова № 41846914, 28.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р. Справа № 805/5211/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

10 год. 15 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (Відокремлений підрозділ «Шахта Жовтневий рудник») про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій за період з 1 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року на загальну суму 321044 грн. 37 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області заявлено позов до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (Відокремлений підрозділ «Шахта Жовтневий рудник») про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій за період з 1 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року на загальну суму 321044 грн. 37 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за період з 1 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року відповідачем не відшкодовані витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 321044 грн. 37 коп. Правовою підставою стягнення зазначеної суми зазначив норми пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктів 6.1, 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Позивач через канцелярію суду 15 травня 2014 року надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Через канцелярію суду 28 травня 2014року надав додаткові письмові пояснення по справі. Відповідач через канцелярію суду 15 травня 2014 року також надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Через канцелярію суду 28 травня 2014року надав письмові заперечення проти позову, у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за номером 33161769, має Відокремлений підрозділ «Шахта Жовтневий рудник».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція № 21) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.8 Інструкції № 21 закріплено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно з пунктом 6.9 Інструкції № 21 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених вимог законодавства, не вносив до органу Пенсійного фонду (позивача у справі) фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у встановлені строки по пенсіонерам. Таким чином, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 1 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року в загальній сумі 321044 грн. 37 коп., що також підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, карткою особового рахунку відповідача за спірний період.

Відповідач у письмових запереченнях посилається на те, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

У наданому розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій позивачем зазначені пенсіонери, які вже досягли пенсійного віку, до спірного періоду з 1 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року, зокрема:

- ОСОБА_2, дата досягнення пенсійного віку - 02.08.2013р., сума до відшкодування складає 6712 грн. 25 коп..;

- ОСОБА_3, дата досягнення пенсійного віку - 10.02.2013р., сума до відшкодування складає 9554 грн. 20 коп.;

- ОСОБА_10., дата досягнення пенсійного віку - 15.02.2013р., сума до відшкодування складає 10683 грн. 52 коп.;

- ОСОБА_11., дата досягнення пенсійного віку - 28.06.2013р., сума до відшкодування складає 7368 грн. 72 коп.;

- ОСОБА_4, дата досягнення пенсійного віку - 28.05.2012р., сума до відшкодування складає 994 грн. 80 коп.;

- ОСОБА_5, дата досягнення пенсійного віку - 06.07.2013р., сума до відшкодування складає 3622 грн. 44 коп.;

- ОСОБА_6, дата досягнення пенсійного віку - 30.12.2012р., сума до відшкодування складає 9390 грн. 07 коп.;

- ОСОБА_7, дата досягнення пенсійного віку - 25.08.2013р., сума до відшкодування складає 7718 грн. 77 коп.;

- ОСОБА_8, дата досягнення пенсійного віку - 23.03.2013р., сума до відшкодування складає 2087 грн. 52 коп.;

- ОСОБА_9, дата досягнення пенсійного віку - 23.02.2013р., сума до відшкодування складає 9883 грн. 56 коп.

- ОСОБА_12., дата досягнення пенсійного віку - 17.04.2013р., сума до відшкодування складає 17425 грн. 34 коп.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях щодо підвищення пенсійного віку пенсіонерів, з огляду на наступне.

З метою реформування пенсійної системи України Законом «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668 (надалі - Закон № 3668) внесено зміни до законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення. Ці зміни набирали чинності з 1 жовтня 2011 року, крім норми щодо показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що набирає чинності з 1 січня 2012 року. Зміни внесено до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058).

Підвищення пенсійного віку та мінімальний страховий стаж необхідний для призначення пенсії за віком.

Відповідно до положень статті 26 Закон № 1058 (з урахуванням внесених змін) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Отже, встановлено єдиний пенсійний вік для жінок і чоловіків - 60 років. Крім цього, якщо раніше для призначення пенсії за віком достатньо було 5 років страхового стажу, то для осіб, пенсії за віком яким призначатимуться після 1 жовтня 2011 року, потрібно мати страховий стаж не менше ніж 15 років.

З урахуванням статті 26 Закону № 1058 позивачем було зроблено перерахунок пенсій пенсіонерам, які повинні були піти на пенсію за віком вчасно, але згідно вимогам Закону № 3668 пенсіонерам збільшили строк досягнення пенсійного віку. Згідно цього відділ доходів отримав розрахунки після того, як відділ з призначення пенсії зробили перерахунок пенсії пенсіонерам згідно Закону №1058 (з урахуванням внесених змін Законом № 3668) та відправив розрахунки на підприємство згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2013 № 21-1.

Суд не приймає посилання відповідача стосовно ненадання позивачем доказів про призначення пільгових пенсій, по яким нарахована сума заборгованості за спірний період (довідки, розпорядження), оскільки питання про правомірність призначення пільгових пенсій не є предметом спору у даній адміністративній справі, внаслідок чого не потребує доказуванню.

Щодо посилання відповідача стосовно ненадання позивачем доказів нарахування та виплати пільгових пенсій за спірний період, суд зазначає, що позивачем були направлені на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період, які були отримані відповідачем, але не оскаржені в адміністративному чи судовому порядку, отже, приймаються судом як належні та допустимі докази у даній адміністративній справі.

Таким чином, в межах даної справи суд повинен розглянути лише наявність чи відсутність у підприємства заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З урахуванням викладеного, доказів відшкодування заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 321044 грн. 37 коп. відповідач не надав суду. Наявність у відповідача суми боргу на час розгляду справи підтверджена позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (Відокремлений підрозділ «Шахта Жовтневий рудник») про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій за період з 1 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року на загальну суму 321044 грн. 37 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (Відокремлений підрозділ «Шахта Жовтневий рудник») (код ЄДРПОУ 33161769) на користь Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області суму витрат на виплату та доставку пенсій за період з 1 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року за списком № 2 на загальну суму 321044 грн. 37 коп. (триста двадцять одна тисяча сорок чотири гривні тридцять сім копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 28 травня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.