Постанова № 41846866, 04.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. Справа№ 910/9218/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Денисюк В.В.

від відповідача - Ламбуцький І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ламбуцького Миколи Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 (суддя Ващенко Т.М. )

за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Фізичної особи-підприємця Ламбуцького Миколи Михайловича

про стягнення 57746,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ФОП ламбуцького М.М. про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 55897,55 грн. основного боргу, 182,90 грн. - інфляційних втрат, 1312,85 грн. - 3 % річних.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято з порушення норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.07.2014 та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір боргу та штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 07.11.2014 апелянту відновлено строку на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду у складі суддів: головуючий Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Шевченко Е.О.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 04.12.2014 склад колегії змінений на: головуючий суддя - Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

В судове засідання з`явилися представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Через відділ документального забезпечення до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з досягненням згоди між позивачем та відповідачем стосовно погашення заборгованості.

Колегія суддів, вивчивши дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який заперечив стосовно задоволення клопотання, вирішила клопотання не підлягаючим задоволенню, в зв`язку з недоведеність зазначеного та не обґрунтованістю.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

01.11.2011 між позивачем та відповідачем був підписаний договір № Ц-107 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується вчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що споживач є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, б. 13, загальною площею 96,10 кв.м

Згідно з п. 2.1 договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку справляється за їх показниками згідно з п. 10-14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а у разі їх відсутності або несправності - за нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 30 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Строк дії договору сторонами погоджено п. 9.1 та встановлено, що його укладено строком на один рік з дня укладення.

Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Як вбачається із позовної заяви, виконавцем свої зобов`язання за договором були виконані належним чином, проте споживач має заборгованість за отримані послуги, а сам: за період 13.12.2011. по 28.02.2014 в розмірі 55897,55 грн.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову, обґрунтовує свої вимоги тим, що дійсно заборгованість у відповідача перед позивачем існує, проте в меншому розмірі, ніж заявлено останнім до стягнення.

Колегія суддів, розглянувши доводи представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів та на виконавців житлово-комунальних послуг покладено зобов'язання по укладенню договорів про надання житлово-комунальних послуг.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу комунальних послуг загальною вартістю 63246,89 грн. за період, пред'явлений до стягнення.

Відповідачем було погашено за вказаний період заборгованість на суму 7349,34 грн.

Позивачем на адресу відповідача 25.04.2014 направлялась претензія з вимогою сплатити наявну заборгованість за договором. Разом з тим, за твердженням позивача, відповіді на зазначену претензію ним отримано не було. Вказаного відповідачем не спростовано.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що станом на час звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за період з 13.12.2011 по 28.02.2014 становить 55 897,55 грн., яку останнім не погашено станом на час прийняття судового рішення.

Посилання апелянта на те, що на сьогоднішній день заборгованість частково останнім погашена перед позивачем, а тому рішення суду необхідно змінити, зменшивши суму боргу та штрафні санкції, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки заборгованість відповідачем, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, була частково погашена вже після винесення рішення місцевим судом.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене та зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, Господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 55 897,55 грн. заборгованості по сплаті за комунальні послуги за договором.

Крім того, позивач просив стягнути інфляційні втрати в розмірі 182,90 грн. та 3% річних в сумі 1 666,39 грн за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем та здійснений судом першої інстанції, колегія суддів погоджується із частковим задоволення вимог щодо нарахування 3% річних, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інфляційні втрати в розмірі 182,90 грн., та 1 312,85 грн. 3 % річних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», а тому апеляційна скарга ФОП Ламбуцького М.М. не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ламбуцького Миколи Михайловича залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ламбуцького Миколи Михайловича - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 по справі № 910/9218/14 - без змін.

Матеріали справи № 910/9218/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов