Рішення № 41846844, 02.12.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2014 р.Справа № 924/1430/14

за позовом прокурора Летичівського району в інтересах держави, смт. Летичів Хмельницької області

до 1. Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області, смт. Летичів Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро", с. Снітівка Летичівського району Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Сахнівської сільської ради Летичівського району, с. Сахни Летичівського району Хмельницької області; Голенищівської сільської ради Летичівського району, с. Голенищеве Летичівського району Хмельницької області; відділу Держземагенства у Летичівському районі Хмельницької області, смт. Летичів Хмельницької області

про визнання недійсними розпоряджень та договорів оренди

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

прокуратури: Ткачук Н.С.;

Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області: не з'явився;

товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро": Литвинець В.М. - за довіреністю від 08.01.2014р.;

третіх осіб: не з'явились.

У судовому засіданні 02.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Прокурор Летичівського району (з урахуванням прийнятої судом заяви від 17.10.2014р.) просить суд: визнати недійним розпорядження Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області № 123/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Сахнівської сільської ради"; визнати недійсним укладений між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" договір оренди земельної частки (паю) (площею 232,48 умовних кадастрових гектари) від 29.04.2013р.; визнати недійним розпорядження Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області № 125/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Голенищівської сільської ради"; визнати недійсним укладений між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" договір оренди земельної частки (паю) (площею 526,1108 умовних кадастрових гектарів) від 29.04.2013р.

В обґрунтування позовних вимог представник прокуратури посилається, зокрема, на те, що за результатами перевірки, проведеної прокуратурою, встановлено, що розпорядженнями голови Летичівської РДА № 357 від 29.05.2012р. та № 117/2012-р від 01.03.2012р. надано дозволи ТОВ „Летичів-Агро" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Розпорядженнями голови Летичівської РДА № 123/2013-р від 29.04.2013р. та № 125/2013-р від 29.04.2013р. ТОВ „Летичів-Агро" надано в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ізземель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)). 29.04.2013р. між Летичівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю „Летичів Агро" укладено договори оренди земельних ділянок. Прокурор, огрунтовуючи позов, посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України, вказує, що відповідно до ст. 20 Закону України „Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Відповідно до ст. 22 Закону землеустрій здійснюється підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою. Згідно зі ст. 30 цього ж Закону погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України. Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України, розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку: проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Відзначається, що в порушення зазначених норм оспорювані договори оренди від 29.04.2013р. укладено без винесення розпоряджень про затвердження технічної документації. Крім того, як зазначив прокурор, Летичівська райдержадміністрадія згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України, наділена повноваженнями укладати договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту. Однак, відповідно до п. 12 розділу 10 „Перехідні положення" Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абз. 3 цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Як стверджує прокурор, враховуючи те, що розпорядження голови райдержадміністрації № 123/2013-р від 29.04.2013р. та № 125/2013-р від 29.04.2013р. прийняті з порушенням вимог та на підставі нього укладено договори оренди земельної ділянки від 29.04.2013р. та це порушує інтереси держави, позов заявлено прокурором.

Крім того, прокурором відзначено, що відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частини земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Враховуючи положення ст.15 Закону України „Про оренду земель", де визначені істотні умови договору, прокурор зазначив, що договори оренди від 29.04.2013р. укладені без формування земельної ділянки (без присвоєння кадастрового номеру, без визначення місця розташування та розміру земельної ділянки). Відповідно, у договорах оренди відсутня істотна умова договору - об'єкт оренди, вважає прокурор. Також, як зазначено прокурором, незаконне виділення (надання в користування, передача у власність) спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів. Крім того, вказано, що прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем, або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах (управляти майном, що є предметом, цього правочину) і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією із сторін є названий орган (установа, організація), у такому разі відповідачем визначається друга сторона. Разом з тим вказано, що ст.5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороню земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України № 459/2011 від 13.04.2011р. „Про Державну інспекцію сільського господарства України" є Держсільгоспінспекція України. Однак, вказаний орган не має повноважень щодо представництва інтересів держави у суді. Враховуючи положення ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 29 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає це у позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, позов пред'явлений прокурором в інтересах держави.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на ст. 203-215 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, представник прокуратури просить позов задовольнити.

Летичівською районною державною адміністрацією у своєму зверненні до суду від 02.12.2014р. відзначено, що оспорюванні розпорядження прийняті, а договори укладені з дотриманням вимог чинного законодавства. При цьому, представник першого відповідача просить суд розглядати справу за відсутності представника Летичівської районної державної адміністрації.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" проти позову заперечує, відзначаючи, зокрема, що позивач в обгрунтування своїх вимог керується нормами ст.ст. 20, 30 Закону України „Про землеустрій" та ст. 186 Земельного кодексу України. Однак, як вважає представник відповідача 2, вказані норми не могли бути застосовані до правовідносин між відповідачами щодо оренди невитребуваних земель, що виникли 29.04.2013р., оскільки з 01.01.2013р. набрали чинності зміни до Закону України „Про землеустрій". Відповідно до редакції п. "і" ч.2 ст. 25 Закону України „Про землеустрій", яка діяла на час прийняття розпорядження Летичівською РДА № 117/2012-р від 01.03.2012р., було передбачено, що одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Однак, на підставі абзацу 3 п.п. "а" п.п. 3 п. 5 розділу VII Закону України „Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011р. з 01.01.2013р. пункт "і" частини другої статті 25 Закону України „Про землеустрій" викладено у новій редакції, і з 01.01.2013р. стосується він лише випадків розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а не розробки технічної документації щодо складення документів, що посвідчують права на земельну ділянку (право оренди). Аналогічні зміни внесені в ст. 56 Закону України "Про землеустрій". Тому, як вказує представник відповідача 2, з урахуванням внесених змін до чинного законодавства України з 01.01.2013р. Летичівська районна державна адміністрація була уповноважена прийняти рішення про передачу в оренду невитребуваних земель без попереднього рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Крім того, як вважає представник відповідача 2, застосування позивачем ст. 20 Закону України "Про землеустрій", ст. 124, п.12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо необхідності проведення землеустрою при передачі в користування невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) є неправильним та суперечить закону, оскільки з урахуванням ст. 123, 124 Земельного кодексу України надання в користування (оренду) земельних ділянок стосується лише земель державної та комунальної власності, а не невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) земель приватної власності. Також, як зазначив представник відповідача 2, ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що рішення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Передача в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) здійснювалось на підставі ст. 13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" без зміни цільового призначення земельних ділянок та без формування земельних ділянок (земельні частки паї обліковуються згідно схеми поділу земель колишнього КСП „Прогрес"). Крім того, як стверджує представник товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро", саме на виконання вказаної норми було видано оспорювані розпорядження та укладено договори оренди земельної частки (паю) від 29.04.2013р. відповідно до типової форми, що затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 5 від 17.01.2005р. Представник відповідача 2, враховуючи положення ст. 79 Земельного кодексу України, де визначено поняття земельної ділянки, стверджує, що положення, викладені в Законі України „Про землеустрій", поширюють свою дію на земельні ділянки, а не на земельні частки (паї). Тому, посилання позивача на норми вказані у цьому законі є безпідставними. Також, представник відповідача 2 відзначив, що порушуючи положення ст. 2 ГПК України, позивач у позовній заяві не визначив, в чому полягає порушення інтересів держави та не зазначив доказів, що підтверджують таке порушення. Також представник 2-го відповідача в обгрунтування своїх заперечень посилається на зміст ухвали Вищого господарського суду України від 21.08.2014р. у справі № 924/950/13. Крім того, представником відповідача 2 зазначено, що між Летичівською районною державною адміністрацією та ТОВ „Летичів Агро" укладено договори оренди земельної частки (паю), відповідно до умов яких ТОВ „Летичів Агро" щороку сплачує до бюджету 4 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю). Тобто в результаті того, що був укладений договір оренди земельної частки (паю), здійснюється поповнення бюджету, обробіток грунту. Однак, у позовній заяві відсутні посилання на норми чинного законодавства України, як це шкодить інтересам держави.

Враховуючи вищевикладене, другий відповідач просить суд відмовити у позові повністю.

Відділом Держземагенства у Летичівському районі Хмельницької області повідомлено, що оспорювані розпорядження та договори були прийняті з дотриманням вимог чинного на той час законодавства, а саме Земельного кодексу України та Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв". Також зазначено, що договори оренди земельної частки (паю) від 29.04.2013р., укладені між Летичівською районною державною адміністрацією та ТОВ „Летичів Агро", укладено та зареєстровано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №119 від 24.01.2000р. „Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)", що свідчить про відсутність порушень при укладенні та реєстрації даних договорів сільською радою. Крім того, вказано, що прокуратурою не встановлено факту, що вказані договори оренди земельної частки (паю) укладені відповідно до розпорядження голови Летичівської районної державної адміністрації № 125/2013-р від 29.04.2013р. та № 123/2013-р від 29.04.2013р. Таким чином, представник відділу Держземагенства у Летичівському районі Хмельницької області вважає, що підстави для визнання недійсними вказаних договорів відсутні.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.

Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області видано розпорядження № 357/2012-р від 29.05.2012р. „Про надання ТОВ „Летичів Агро" дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Голенищівської сільської ради", яким вирішено, зокрема: надати ТОВ „Летичів Агро" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні ділянки спільної сумісної власності громадян), які знаходяться за межами населених пунктів на території Голенищівської сільської ради, загальною площею 521,9008 га згідно додатку; розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок, здійснити відповідно до вимог чинного законодавства та подати на розгляд адміністрації.

Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області видано розпорядження № 125/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Голенищівської сільської ради", яким вирішено, зокрема: надати в оренду ТОВ „Летичів Агро" земельну ділянку загальною площею 526,1108 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки-паї) на території Голенищівської сільської ради строком 10 років, але до моменту оформлення на неї права власності; встановити орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням індексів інфляції.

Між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Летичів Агро" (орендарем) укладено договір оренди земельної частки (паю) № 2 від 29.04.2013р., відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 526,1108 умовних кадастрових гектарів, вартістю 7488363,14 грн., яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, із земель невитребуваних паїв ( п.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору земельна частка (пай) передається в оренду для сільськогосподарських потреб.

Як передбачено п. 2.2. договору, за користування вказаною в договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 299534,53 грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки.

Строк дії договору складає 10 років. Початок дії договору 26.07.2013р., закінчення - 25.07.2023р. Договір за будь-яких умов діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Договір укладено до моменту оформлення права власності на земельну ділянку, щодо якої укладений даний договір, або переоформлення права власності на земельну ділянку, щодо якої укладено договір, особою, яка має на це право (п. 2.3. договору).

Також, Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області видано розпорядження № 117/2012-р від 01.03.2012р. „Про надання ТОВ „Летичів Агро" дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сахнівської сільської ради", яким вирішено, зокрема: надати ТОВ „Летичів Агро" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні ділянки спільної сумісної власності громадян), які знаходяться за межами населених пунктів на території Сахнівської сільської ради, загальною площею 225,9 га згідно додатку; розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок, здійснити відповідно до вимог чинного законодавства та подати на розгляд адміністрації.

Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області видано розпорядження № 123/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Сахнівської сільської ради", яким вирішено, зокрема: надати в оренду ТОВ „Летичів Агро" земельну ділянку загальною площею 232,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки-паї) на території Сахнівської сільської ради строком 10 років, але до моменту оформлення на неї права власності; встановити орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням індексів інфляції.

Між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Летичів Агро" (орендарем) укладено договір оренди земельної частки (паю) від 29.04.2013р., відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 232,48 умовних кадастрових гектарів, вартістю 1825618,94 грн., яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, із земель не витребуваних паїв ( п.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору земельна частка (пай) передається в оренду для сільськогосподарських потреб.

Як передбачено п. 2.2. договору, за користування вказаною в договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 73024,76 грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки.

Строк дії договору складає 10 років. Початок дії договору 29.04.2013р., закінчення - 28.04.2023р. Договір за будь-яких умов діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Договір укладено до моменту оформлення права власності на земельну ділянку, щодо якої укладений даний договір, або переоформлення права власності на земельну ділянку, щодо якої укладено договір, особою, яка має на це право (п. 2.3. договору).

Як зазначено у листі Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області № 42/04-06-1352/2014 від 04.06.2014р., адресованому прокурору Летичівського району, відповідно ст. 20 Закону України „Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Стаття 30 Закону України „Про землеустрій" та ст. 186 Земельного кодексу України передбачає, що в землевпорядна документація після погодження її у встановленому порядку розглядається і затверджується відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Також вказано, що у Летичівській районній державній адміністрації відсутні розпорядження, якими надавався дозвіл ТОВ „Летичів Агро" на розробку та затверджувалась технічна документація із землеустрою щодо земельних ділянок, які є предметом договорів оренди від 29.04.2013р.

В матеріалах справи також наявні наявні лист № 42/04-06-3100/2014 від 04.11.2014р., копії дебетових повідомлень за 2013-2014рр., листів № 05-07/02807 від 04.11.2014р., № 266 від 07.11.2014р., від 29.04.2013р., довідки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19284286 від 12.09.2014р.; виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 239960 від 13.05.2014р. тощо.

Ухвалами суду від 03.11.2014р. об'єднано справу справу № 924/1430/14 зі справою № 924/1406/14 в одну справу № 924/1430/14.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством , що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Принципами земельного законодавства Земельний кодекс України визначає: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки. (ст. 5 Земельного кодексу ).

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Приписами ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи вищенаведене та зміст доводів учасників процесу, суд вважає обгрунтованим посилання прокурора на порушення інтересів держави у разі незаконного виділення (надання в користування, передачі у власність) спірних земельних ділянок.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. В п. 2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України N 02-5/35 від 26.01.2000р. " Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно зі ст.ст. 6, 13, 21,36, 41, 43 , 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" питання щодо розпорядження землями державної власності підлягає вирішенню відповідною місцевою державною адміністрацією, голова якої в межах своїх повноважень видає розпорядження, що в передбачених законом випадках можуть бути оскаржені до органу влади вищого рівня або до суду. Зокрема, ст.ст. 13, 21 цього Закону встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля, місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Згідно з ч.1 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004р. №122 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Як передбачено ст.25 Закону України „Про землеустрій" (в редакції, чинній на час підписання оспорюваних розпоряджень та договорів), документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; в) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень; г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою); и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); і) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання; й) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою.

Як встановлено судом, другий відповідач, посилаючись, зокрема, на вищевказані положення Закону України „Про землеустрій" та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", стверджує, що Летичівська районна державна адміністрація була уповноважена прийняти оспорювані розпорядження про передачу в оренду невитребуваних земель без попереднього рішення про затвердження технічної документації із землеустрою.

Однак, вищенаведене твердження є необгрунтованим, оскільки відповідно до п. в) ч.1 ст.20, ст.30 Закону України „Про землеустрій" (в редакції, чинній на час підписання оспорюваних розпоряджень та договорів), землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі надання земельних ділянок. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України. При цьому судом відзначається, що у разі прийняття розпорядження без складання проекту землеустрою, без встановлення меж земельних ділянок в натурі, об'єкти оренди є невизначеними і неможливо встановити їх площу, межі і місце розташування на місцевості (аналогічна позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 908/2185/13 від 12.03.2014р.).

Судом констатується, що, виходячи зі змісту оспорюваних розпоряджень від 29.04.2013р. щодо надання в оренду земельних ділянок, неможливо індивідуалізувати об'єкти оренди, оскільки в означених розпорядженнях не зазначено ні точного місцезнаходження, ні меж наданих в оренду земельних ділянок. Також в оспорюваних розпорядженнях відсутні посилання на ті чи інші додатки, які би містили інформацію щодо індивідуалізації земельних ділянок. Крім того, розміри площі земельних ділянок, зазначені в оспорюваних розпорядженнях від 29.04.2013р. щодо надання землі в оренду (526,1108 га та 232,48 га), є більшими, ніж розміри площі земельних ділянок, вказані у попередніх розпорядженнях стосовно надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою (521,9008 га та 225,9 га відповідно), що також підтверджує невизначеність об'єктів оренди.

Судом також врахується, що в оспорюваних договорах оренди від 29.04.2013р., як і в розпорядженнях від 29.04.2013р., не зазначено місцезнаходження наданих в оренду земельних ділянок (зокрема, в договорах не вказано, на території яких сільських рад розташовані орендовані ділянки та не конкретизовано місцерозташування ділянок). Крім того, відсутні і кадастрові плани земельних ділянок, на які містяться посилання в договорах оренди. Наведене також засвідчує неможливість індивідуалізації об'єктів оренди.

Вищевикладеним спростовуються доводи відповідача, наведені в обгрунтування своїх заперечень на позов.

Також судом береться до уваги, що, як вказано у листі Летичівської районної державної адміністрації № 42/04-06-1352/2014 від 04.06.2014р., в Летичівській районній державній адміністрації відсутні розпорядження, якими надавався дозвіл ТОВ „Летичів Агро" на розробку та затверджувалась технічна документація із землеустрою щодо земельних ділянок, які є предметом договорів оренди від 29.04.2013р.

За таких обставин, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги щодо визнання недійними розпоряджень Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області № 123/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Сахнівської сільської ради" та № 125/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Голенищівської сільської ради".

Крім того, оскільки суд дійшов висновку про незаконність розпоряджень Летичівської районної державної адміністрації, на підставі яких укладалися договори оренди від 29.04.2013р., правомірними також є вимоги щодо визнання недійними укладеного між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" договору оренди земельної частки (паю) (площею 232,48 умовних кадастрових гектари) від 29.04.2013р. з припиненням його дії на майбутнє та про визнання недійними укладеного між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" договору оренди земельної частки (паю) (площею 526,1108 умовних кадастрових гектарів) від 29.04.2013р. з припиненням його дії на майбутнє.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню зі стягненням згідно зі ст. 49 ГПК України з відповідачів в доход Державного бюджету України судового збору у рівних частинах (при цьому судом враховано положення п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійним розпорядження Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області № 123/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Сахнівської сільської ради".

Визнати недійсним укладений між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" договір оренди земельної частки (паю) (площею 232,48 умовних кадастрових гектари) від 29.04.2013р. з припиненням його дії на майбутнє.

Визнати недійним розпорядження Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області № 125/2013-р від 29.04.2013р. "Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Голенищівської сільської ради".

Визнати недійсним укладений між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" договір оренди земельної частки (паю) (площею 526,1108 умовних кадастрових гектарів) від 29.04.2013р. з припиненням його дії на майбутнє.

Стягнути з Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області (смт. Летичів Хмельницької області, вул. Горького, буд. 2/1, ідентифікаційний код 21314961) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача № 31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) 2436 грн. судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" (с. Снітівка Летичівського району Хмельницької області, вул. Колгоспна, буд 2, ідентифікаційний код 34978673) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача № 31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) 2436 грн. судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 08.12.2014р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи; 2 - Летичівській районній державній адміністрації (31500, Хмельницька обл., смт. Летичів, вул. Горького, буд.2/1); 3 - Сахнівській сільській раді (31552, Хмельницька обл., Летичівський р-н, с. Сахни, вул. Центральна, буд. 35); 4 - Голенищівській сільській раді (31553, Хмельницька обл., Летичівський р-н, с. Голенищеве, вул. Центральна, буд. 56); 5 - відділу Держземагенства у Летичівському районі (31500, Хмельницька обл., смт. Летичів, вул. Горького, буд. 2/1).