Постанова № 41845100, 12.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2014 року № 826/15842/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Баста Трейд"до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

за участю:

представника позивача: Зурнаджи Є.Є. (довіреність б/н від 24.10.2014),

представника відповідача: Шендрика С.В. (довіреність № 5760/9/2655-10-02-09 від 05.08.2014)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12.11.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баста Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення зустрічної звірки, оскільки жодного запиту щодо надання документів на адресу позивача не надходило та документи фінансово-господарської діяльності у позивача не витребовувались. Також позивач посилався на те, що хоча в акті №2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 зазначено про те, що його складено у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки, водночас в ньому викладено ряд висновків правового характеру щодо діяльності позивача, зокрема, що позивач не здійснював господарських операцій протягом липня 2014 року, а укладені ним правочини порушують публічний порядок.

У судовому засіданні 12.11.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що зустрічні звірки не є перевірками та складення у зв'язку з встановленням фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку акту не є обставиною, яка порушує охоронювані законом права та інтереси позивача. Також відповідач зазначив про те, що 10.09.2014 з метою вручення позивачу запиту № 44385/10/26-55-22-10-10 від 10.09.2014 здійснено виїзд на податкову адресу позивача за результатами якого встановлено, що позивач за податковою адресою не знаходиться з огляду на що складено акт про незнаходження за місцем реєстрації № 2053/26-55-22-10/38703922 від 10.9.2014.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.11.2014 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2014 заступником начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Баста Трейд" запит №44385/10/26-55-22-10-10 в якому відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України викладено прохання надати пояснення та їх документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з платниками податків за липень 2014 року. Також в зазначеному запиті вказано про те, що згідно з підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ненадання документів та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставною для документальної позапланової перевірки.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 2053/26-55-22-10-10 від 10.09.2014 "З питання перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження та вручення запиту ТОВ "БАСТА ТРЕЙД" код за ЄДРПОУ 38703922", в якому зазначено про те, що за результатами інформативної перевірки з питання юридичного та фактичного місцезнаходження товариства та з метою вручення запиту №44385/10/26-55-22-10-10 від 10.09.2014 встановлено, що товариство за адресою: 04073, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Промислова, буд. 4-А не знаходиться.

Того ж дня Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 2177/26-55-22-10/38703922 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Баста Трейд» (код ЄДРПОУ 38703922) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період) з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року."

У вступній частині зазначеного акту вказано наступне: "Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з наступним:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 10701020000049709 від 15.04.2013 року, видане Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, ТОВ «Баста Трейд», зареєстроване за адресою: 04073, М.КИЇВ, ГОЛОСІЇВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ. ПРОМИСЛОВА, БУД. 4-А.

10.09.2014 року з метою вручення запиту ДШ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.09.2014 року №44385/10/26-55-22-10-10 здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Баста Трейд»: 04073, М.КИЇВ, ГОЛОСІЇВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ. ПРОМИСЛОВА, БУД. 4-А. Під час обстеження встановлено, що ТОВ «Баста Трейд» за адресою: 04073, М.КИЇВ, ГОЛОСІЇВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ. ПРОМИСЛОВА, БУД. 4-А не знаходиться, в зв'язку з чим отримати, документальне підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з платниками податків за період з 01,07.2014 - 31.08.2014 року немає можливості,

В зв'язку з вищенаведеним складено акт про незнаходження за місцем реєстрації від 10.09.2014 року №2 053/26-55-22-10/38703922.

Управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулось до Слідчого управління фінансових розслідувань ДШ у Печерському районі. ГУ Міндоходів ум. Києві з проханням здійснити комплекс оперативно - розшукових заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб (запит від 10.09.2014 року №1588/9/26-55-22-10).".

Також на сторінці 7 акту № 2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 зазначено наступне: "Правочини між ТОВ «Баста Трейд» та відображеними ним у додатку 5 до податкові декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» постачальників та покупців за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Баста Трейд» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Звіркою ТОВ «Баста Трейд» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року.

При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2756-VI із змінами та доповненнями."

Позивач, вважаючи неправомірними дії податкового органу щодо складання акту №2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 та вважаючи, що на підставі зазначеного акту неправомірно внесено зміни до інформаційних систем, які використовуються податковим органом звернувся з позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (далі - Порядок), орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 (далі - Методичні рекомендації) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Суд звертає увагу на те, що на виконання вимог пункту 4 Порядку, податковий орган має вчинити дії спрямовані на фактичне вручення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації та її документального підтвердження та надіслати запит суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Суд вважає, що передбачений вказаною нормою спосіб особистого вручення відповідного запиту є допоміжним та може бути застосований податковим органом виключно у випадку можливості саме вручення такого запиту суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, визначено статтею 19 вказаного Закону.

Відповідно до абзацу 2 частини дванадцятої та абзацу 2 частини чотирнадцятої зазначеної статті, у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, з наведеного вбачається, що, по-перше, законодавцем чітко визначено порядок встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, а, по-друге, що до моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням достовірними є відомості про її місцезнаходження наявні у Єдиному державному реєстрі й законних підстав вважати особу відсутньою за її місцезнаходженням у податкового органу немає.

У свою чергу, пункт 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій, у частині щодо встановлення факту, що не дає змоги провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), кореспондується з проаналізованим вище порядком встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Водночас, оскільки пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій встановлено, що за таких обставин (встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, а процедура встановлення відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням потребує значно більш тривалого часу, то суд приходить до висновку, що встановлення факту, що не дає змоги провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, можливе лише у разі наявності відповідного запису у Єдиному державному реєстрі на момент отримання податковим органом (виконавцем) запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Таким чином, у даному випадку, податковим органом не вірно застосовано вимоги пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, відповідно до пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.201 є лише формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту №2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 тобто, позивачем фактично оскаржується акт про неможливість проведення зустрічної звірки, який є службовим документом органів податкової служби.

З огляду на викладене, враховуючи те, що зазначений акт, не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту №2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, внесені на підставі акту № 2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 суд звертає увагу на наступне.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже у випадку встановлення порушення платником податку податкового законодавства, яке призвело, зокрема, до заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ податковий орган наділений повноваженнями здійснити коригування відповідних показників шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення, при цьому положеннями чинного законодавства не передбачено в зазначеному випадку до прийняття податкового повідомлення - рішення та його узгодження здійснення коригування відповідних показників шляхом внесення відповідних коригувань податковим органом до інформаційних баз даних Міністерства доходів та зборів України, у тому числі до підсистем інформаційної системи "Податковий блок".

Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема податкова інформація.

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 розділу І Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємців затверджених наказом Міністерства доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 встановлено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

Підпунктом 3.1.3.7 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 розділу ІІІ зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Відповідно до пункту 5.1. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України затверджених наказом Державної податкової служби України № 516 від 14.06.2012 обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. Під час введення зазначених у звітності показників до електронних баз податкової звітності обов'язково проводиться автоматизована перевірка податкових документів відповідно до затверджених та реалізованих алгоритмів контролю в ПЗ із приймання та обробки податкової звітності.

Пунктом 5.2. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової служби України № 236 від 22.04.2011 отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Таким чином, податковий орган використовує відомості про позивача при адмініструванні податків і зборів позивача та його контрагентів, що є недостовірними і внесені відповідачем до АІС за результатами вчинення заходів щодо проведення зустрічної звірки правових підстав для здійснення яких у нього не було.

За наслідками такого адміністрування відповідач згідно з пунктом 5.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової служби України № 236 від 22.04.2011 вживає заходи реагування (проводить перевірки, звірки і т.д.), чим порушуються права і законні інтереси позивача.

Крім того, суд зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності, у тому числі з ПДВ, у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі К/9991/74156/12 від 13.02.2013.

З огляду на викладене враховуючи те, що акт № 2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 було складено не за результатами проведеної перевірки позивача та не у зв'язку зі встановленням за її результатами порушень вимог чинного законодавства, зокрема, заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, а у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, правові підстави на проведення якої у податкового органу були відсутні, у нього були відсутні й правові підстави для внесення на підставі зазначеного акту даних до Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок».

Факт внесення відповідачем в інформаційних систем даних на підставі акту № 2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з інформаційних систем податкового органу.

Таким чином, у зв'язку із внесення відповідачем даних на підставі акту № 2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 до Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок», задекларовані позивачем податкові зобов'язання є відмінними від тих, що відображені в зазначеній системи, а отже при зіставленні податкової звітності позивача та даних наявних у податкового органу завжди буде виникати відмінність в показниках податкової звітності, яка у свою чергу є підставою для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, що у свою чергу є прямим порушенням прав позивача.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, внесені на підставі акту № 2177/26-55-22-10/38703922 від 10.09.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Баста Трейд" (код ЄДРПОУ 38703922) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року.".

3.В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 14.11.2014.