Постанова № 41845082, 13.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2014 року 16:47 № 826/16464/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»

до 1. Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з Державного бюджету коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» від 20.08.2014 № 20-08/14/2 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом;

- зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» надмірно сплачені кошти у сумі 33807,69 грн., в т.ч. 27306,21 грн. - податок на додану вартість, 6501,48 грн. - ввізне мито.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 10.11.2014.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити посилаючись на те, що відповідачем 1 не дотримано Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.

Представники відповідача 1 і 2 в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце проведення судового засідання. Заперечень на позов не надав. З заявами/клопотаннями про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

02 квітня 2012 між позивачем і компанією «ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD», КНР укладено зовнішньоекономічний контракт № SMA 16 на купівлю товару - «світильники побутові електричні, які підвішуються або закріплюються на стелі, з комбінованих матеріалів, призначені для використання з газорозрядними лампами»; торговельна марка MAGNUM, виробник NІNGBО JIANGBEI ELEX IMP & EXP.CO.LTD, країна виробництва Китай (CN).

З метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на підставі вказаного договору, 17.06.2013 позивач до митного оформлення подав митну декларацію форми МД-2 № 100250000/2013/060351 з визначеною митною вартістю на підставі ст.ст. 57-58 Митного кодексу України з використанням основного методу - за ціною договору.

Однак, відповідачем було скориговано митну вартість товару, про що прийнято рішення про коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів від 20.06.2013 № 100250000/2013/600789/2, яким було збільшено розмір митної вартості імпортованого позивачем товару, що призвело до збільшення розміру платежів за даною поставкою на суму 33 807,69 грн., в тому числі 27 306,21 грн. - податку на додану вартість та 6 501,48 грн. - ввізного мита.

Не погоджуючись із правомірністю прийнятого відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів від 20.06.2013 року № 100250000/2013/600789/2, позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування даного рішення про коригування митної вартості та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 33 807,69 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі

№ 826/13310/13-а від 12.11.2013 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 20.06.2013 №100250000/2013/600189/2 Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2013 по справі № 826/13310/13-а - без змін.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до відповідача з заявою (вих. № 20-08/14 від 20.08.2014) про підготування висновку про повернення надміру сплачених коштів в сумі 33 807,69 грн., з яких 27 306,21 грн. - податку на додану вартість та 6 501,48 грн. - ввізного мита.

Однак, відповідач не надсилав висновку до органу казначейства про повернення коштів та листом за вих. № 10494/1/26-70-52-02 від 20.09.2014 повідомив Позивача про відсутність підстав для повернення коштів.

Як вбачається з матеріалів справи та усних пояснень представника позивача, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» полягає в тому, що оскільки рішення митного органу, яке було покладено в основу розрахунку митної вартості товарів при здійсненні митних процедур скасовано, тому на підставі заяви від 20.08.2014 №20-08/14 кошти в сумі 33807,69 грн. мають бути повернуті позивачу, як такі, що надміру сплачені.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

20.08.2014 позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з заявою (а.с. 37 - 38 Том І) про повернення коштів в якій, посилаючись на вищезгадувану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, просив підготувати висновок про повернення надміру сплачених коштів та повернути надміру сплачені кошти в загальній сумі 33807,69 грн., в т.ч. ввізне мито - 6501,48 грн., ПДВ - 27306,21 грн.

В якості додатків до заяви позивачем долучено: копію митної декларації №100250000/2013/060995 від 20.06.2013; копію аркуша коригування митної декларації від №100250000/2013/060995 від 20.06.2013; копію рішення про коригування митної вартості №100250000/2013/600189/2 від 20.06.2013; копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2013 по справі №826/13310/13-а; копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 по справі №826/13310/13-а;

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів листом від 18.09.2014 № 10494/1/26-70-52-02 надано відповідь, якою повідомлялено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.08.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на рішення судів першої та апеляційної інстанції, внаслідок чого правові підстави для повернення надміру сплачених коштів відсутні.

Тобто, зі змісту листа митного органу від 18.09.2014 не вбачається викладення правових підстав для відмови у складенні відповідного висновку про повернення коштів.

Суд відхиляє такі доводи митного органу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 301 Митного кодексу України (в редакції, що діяла від 05.07.2012 року) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

За приписами ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 затверджений «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» (далі - Порядок № 618).

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно з положеннями розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Тобто, законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

В постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 № 21-21а14 зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Як вбачається з листа від 18.09.2014 № 10494/1/26-70-52-02, митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про жодні недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків до Заяви.

Разом з тим, як вже зазначалось, підставою для відмови позивачу в поверненні коштів є те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.08.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Відтак, оскільки лист від 18.09.2014 № 10494/1/26-70-52-02 не містить в собі викладення фактичних обставин відмови в поверненні коштів, окрім посилання на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.08.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на рішення судів першої та апеляційної інстанції, що під сумнів не ставиться, вбачається за можливе прийти до висновку про помилковість тверджень відповідача 1 щодо відсутності законних підстав для повернення коштів.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі пов'язаний з визнанням протиправними дій Київської регіональної митниці щодо відмови в наданні позивачу висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» від 20.08.2014 № 20-08/14 та зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ТОВ «Софіт-Люкс» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 27306,21 грн. та мита в сумі 6501,48 грн., всього в сумі 33807,69 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок ТОВ «Софіт-Люкс», що вказаний в заяві.

Разом з тим, у суду не має підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 27306,21 грн. та мита в сумі 6501,48 грн., враховуючи наступне.

Як вже зазначалось, позивач в поданій заяві від 20.08.2014 просив Київську міжрегіональну митницю Міндоходів винести висновок про повернення надміру сплачених коштів та повернути надміру сплачені кошти, реалізувавши, відповідно, Порядок, затверджений Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.

При цьому, позивач жодним чином не обґрунтував суду, в чому саме полягає протиправність рішення, дії чи бездіяльності відповідача 2 щодо перерахування з Держаного бюджету України на користь позивача надмірно зарахованих коштів, оскільки зазначене повернення грошових коштів з Бюджету можливо, у відповідній процедурі, лише на підставі висновку митниці, який на адресу казначейської служби не надходив.

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва, дослідивши матеріали справи, вважає, що порушень прав позивача будь-якими рішеннями, діями чи бездіяльністю Головного управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, в даному випадку, допущено не було, внаслідок чого у задоволенні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита слід відмовити.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-люкс» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт Люкс» від 20.08.2014 № 20-08/14.

3. Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ТОВ «Софіт-Люкс» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 27306,21 грн. та мита в сумі 6501,48 грн., всього в сумі 33807,69 грн. шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок 26007427253 в КРД ПАТ «Райффайзен Банк аваль», МФО 380805, ІПН 325913626528, Свідоцтво № 100154582.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з ТОВ «Софіт-Люкс (код ЄДРПОУ 32591365) решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (тисяча шістсот сорок чотири грн. 22 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Кобилянський