Постанова № 41845052, 06.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2014 року № 826/14631/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві №0015241705 від 10.06.2014р. про застосування штрафних санкцій та донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 49181,39грн. та Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0001525175 від 10.06.14р. №94793,75грн.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем безпідставно нараховано фонд оплати праці у сумі 239205,57грн. та відповідно, неправомірно нараховано на нього єдиний соціальний внесок у сумі 98362,77грн. та як наслідок протиправно застосувано штрафні санкції в розмірі 49181,39грн, оскільки часткова оплата гуртожитків не відноситься до фонду оплати праці на який нараховується та утримується єдиний соціальний внесок.

Представники позивача, в судовому засіданні, позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач, не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, не зважаючи на те, що про місце, дату та час розгляду справи, був повідомлений належним чином. Через відділ документообігу суду, представником відповідача, подано заперечення, у відповідності до яких, відповідач не визнає позов та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на підставі ст.77, п.81.1 ст.81, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” Дарницька дистанція колії, код ЄДРПОУ 01069666, дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якого складено акт від 31.03.2014р. №3110/26-51-01/01069666.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ВП ДТГО “Південно-Західна залізниця”: ст.6, ст.7 та ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця на відповідні розрахункові рахунки органу доходів і зборів. (Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5% зазначеної суми за кожний повний день або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 відсотків суми донараховано єдиного внеску) за результатами перевірки донараховано єдиного соціального внеску в сумі 100530,42 грн., а також знято зайво нарахований єдиний внесок в сумі 3569,02 грн. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску органом доходів і зборів застосовується фінансова санкція в сумі 50265,21 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку ( заперечення від 04.04.2014р. №П4-2/10-434).

За результатами розгляду заперечень та наданого позивачем наказу від 25.03.11р. №15/1 ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, зменшено суму єдиного внеску 37,61% в сумі 1978,29грн. та 3,6% в сумі 189,36грн. (лист від 11.04.14р. №2883/10/26-51-17-05-15).

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.14р. №0008861705 про збільшення суми грошового зобов’язання по єдиному внеску на 143975,14грн., за основним платежем – 94793,75грн., за штрафними санкціями – 49181,39грн.

ВП ДТГО “Південно-західна залізниця” оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у місті Києві.

За наслідками розгляду скарги, податковим органом прийнято рішення від 23.05.14р. №4636/10/26-15-10-09-25, у відповідності до якого скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 16.04.14р. №0008861705 та зобов’язано ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві винести рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 49181,39грн. та виставити вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 94793,75грн. згідно з чинним законодавством.

ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві прийнято рішення №0015241705 від 10.06.14р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску, за порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” донараховано – 98362,77 грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на підставі п.3 ч.11 ст.25 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” застосовано штрафні санкції в розмірі 49181,39грн.

Крім того, за результатами перевірки знято зайво нарахований єдиний внесок за 2011 рік у розмірі 3 569,02грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою зведених відомостей по нарахуванню та утриманню плати по рахунку 661, встановлено відхилення по ФОП, на який нараховується ЄСВ в розмірі 37,61% та 8,41% на загальну суму 244465,57грн., разом з тим, оскільки підприємством не нараховано єдиний соціальний внесок на премію звільненим працівникам за відпрацьований час та на інші виплати, що мають індивідуальний характер, в тому числі і часткова оплата гуртожитків.

У зв'язку з тим, що за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, 10 червня 2014 року відповідачем складено оскаржувану вимогу №0015251705 про сплату боргу (недоїмки) у загальному розмірі 94793,75грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Суд не погоджується з доводами позивача відносно того, що часткова оплата гуртожитків є різницею між фактичною собівартістю на послуги з утримання гуртожитку і платою за проживання громадян у гуртожитку, розрахованої на рівні звичайної ціни і яка вважається витратами на утримання та експлуатацію об’єктів соцінфраструктури, зокрема гуртожитків, а тому не може розглядатися як база для нарахування єдиного соціального внеску, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем видано наказ від 25.03.11р. №15/1 про заохочення працівників дистанції колії, де зазначено преміювання працівників за період 2010р.

За змістом п.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці" до структури заробітної плати, зокрема, відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі: витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5) на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії; оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах; вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2); вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування; інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).

Таким чином, премію звільненим працівникам за відпрацьований час та на інші виплати, що мають індивідуальний характер, в тому числі і часткова оплата гуртожитків, за своєю правовою природою є компенсаційною виплатою, яка в розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці" є складовою заробітної плати, зокрема інші компенсаційні виплати, які в свою чергу відповідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону N 2464 є базою для нарахування єдиного внеску.

За змістом п.2 ч.2. ст.6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом п.3 ч.7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , який дублює п.3 ч.11. ст.25 Закону № 2464-VI, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 10 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

З викладеного вбачається, що премія звільненим особам за підсумками роботи за 2010 рік нарахована в березні 2011 року – є базою нарахування єдиного внеску, що свідчить про правомірність донарахування, податковим органом, єдиного внеску на зазначену премію звільненим працівникам.

Таким чином, враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасне нарахування єдиного внеску у розмірі 49181,39грн., прийняте відповідачем правомірно, а отже, не підлягає скасуванню.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України, від 09.09.2013, № 455.

Відповідно до п.1 пункту 2.1 розділу II Інструкції, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (п.6.1 Інструкції).

За змістом ч.6 ст.1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.(п.6.2 Інструкції).

Органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. (п.6.3 Інструкції).

Відповідно до ч.1 п.6.4. Інструкції, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Протягом десяти календарних днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органів доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому Законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.(п.6.5 Інструкції).

Згідно п.6.6. Інструкції, у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Про оскарження вимоги до органів доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти календарних днів орган доходів і зборів, який направив вимогу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, а отже у суду відсутні правові підстави для її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” повністю.

Стягнути із державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (ідентифікаційний код 04713033) решту судового збору у розмірі 2394,82 грн. (дві тисячі триста дев’яносто чотири гривні 82 коп.) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов