Ухвала суду № 41844881, 05.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

05 грудня 2014 рокуСправа № 808/8636/14 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Недашківська К.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» до Державного повірника Державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Сапрон І.В. про визнання протиправними дій та визнання нечинними довідок про непридатність засобів вимірювальної техніки, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» (далі іменується - позивач) до Державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Сапрона І.В. (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконними дії державного повірника Сапрон І.В. щодо визнання лічильників типу G10 РЛ роторних №111334 та G10 РЛ №111215 непридатними до застосування; визнати нечинними довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки від 10.11.2014 №2-2955-14 та №2-2956-14.

За результатами перевірки матеріалів позову в порядку статті 107 КАС України, суддя встановив, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За приписами частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 вказано, що законодавство не містить визначення терміну «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є споживачем природного газу відповідно до Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 10.12.2012, укладеним з ПАТ «Запоріжгаз», співробітники якого зняли лічильники газу з вузла обліку та направили їх до ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» для проведення періодичної державної повірки. Державним повірником ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» складено протоколи повірки та відповідні довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки, які позивач просить суд визнати незаконними.

Частиною 2 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 №113/98-ВР (далі іменується - Закон України №113/98-ВР), засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться територіальними органами, уповноваженими на її проведення. У разі якщо територіальні органи через відсутність відповідних еталонів не можуть провести повірку окремих типів засобів вимірювальної техніки, повірка цих засобів проводиться метрологічними центрами, уповноваженими на її проведення. Повірка здійснюється посадовими особами територіальних органів і метрологічних центрів - державними повірниками, атестованими у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ. Повірка засобів вимірювальної техніки з використанням первинних і вторинних еталонів проводиться метрологічними центрами та територіальними органами, в яких зберігаються відповідні еталони. Повірка здійснюється вченими зберігачами цих еталонів.

За порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки керівники та посадові особи відповідних підприємств і організацій несуть відповідальність згідно із законом. Повірка та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.

Суд зазначає, що в даному випадку представники газопостачальної організації, ПАТ «Запоріжгаз», спільно із споживачем складають та підписують «Акт про демонтаж лічильника газу для проведення періодичної повірки» у двох примірниках, один з яких залишається у споживача, а інший - у представника газопостачальної організації. Перед демонтажем лічильника проводиться його обстеження, під час якого перевіряються: наявність, цілісність та співпадіння номерів пломб на приєднувальних патрубках; наявність, цілісність пломб на лічильному механізмі та корпусі лічильника; зовнішній вигляд лічильника, відсутність на ньому механічних пошкоджень; номер газового лічильника, завод-виробник, рік випуску, дата останньої повірки, його останній показник; функціонування лічильника.

Демонтовані лічильники централізовано направляються до Сервісного центру ПАТ «Запоріжгаз» відповідальними особами або особисто споживачем. У разі виявлення будь-яких порушень чи втручання у роботу лічильника складається «Акт про виявлені порушення» та видається довідка про його непридатність.

Працівники Державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» приймають лічильники газу на повірку, проводять обстеження приладів обліку, їх перевірку на атестованому обладнанні згідно розроблених методик, встановлюють ступінь придатності лічильників до застосування, організовують їх повірку та видають заключення про придатність. Після чого, дані заключення передаються до ПАТ «Запоріжгаз».

Тобто, в даному випадку, Державне підприємство «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» виступає в якості експертної організації, і ніяким чином не здійснює при цьому управлінської владної функції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір повинен розглядатись в порядку господарського процесу (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №808/8636/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» до Державного повірника Державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Сапрон І.В. про визнання протиправними дій та визнання нечинними довідок про непридатність засобів вимірювальної техніки.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» (код ЄДРПОУ 20490986) суму судового збору в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 (вісім) коп.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська