Рішення № 41844805, 25.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15790/14 25.11.14За позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Фізичної особи-підприємця Ковалевської Любов Петрівни

про стягнення 1345, 95 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Сидоришин Т. Г. (дов. № 15 від 31.07.2014)

Від відповідача Ковалевський А. В. (дов № 6642 від 15.04.2011)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ковалевської Любов Петрівни (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1.1-124.10 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування від 26.11.2010 у розмірі 1345,95 грн., з яких 1160,00 грн. - основна заборгованість, 185, 95 грн. - 3 % річних, 80,60 грн. - пені, а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/15790/14, розгляд справи призначено на 28.10.2014.

28.10.2014 у судовому засіданні оголошувалась перерва на 25.11.2014 в порядку ст. 77 ГПК України.

У судове засідання 25.11.2014 представники сторін з'явились та надали усні пояснення щодо заявлених вимог, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та прохав задовольнити їх у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача, його зобов'язань за договором № 1.1 - 124.10 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування від 26.11.2010, в частині внесення оплати за надання в експлуатацію місць паркування за липень 2011 року.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечив, доводи позивача не спростував, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2010 між позивачем - Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" в особі директора Поліщука О.М., як стороною 1 за умовами договору та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Ковалевською Любов'ю Петрівною, як стороною-2 за умовами договору, був укладений договір №1.1-124.10 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування (далі за текстом договір), відповідно до якого сторона-1 надає стороні-2 право на експлуатацію 4 (чотирьох) фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Заболотного (авторинок "Центральний") (надалі "Об'єкт").

Відповідно до п. 1.2. договору, об'єкт передається в експлуатацію з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування.

Пунктом 3.1. договору визначено, що сторона-1 надає стороні-2 в експлуатацію 4 (чотири) фіксованих місця для паркування автотранспортних засобів за тарифом 290,00 грн. за одне фіксоване місце на місяць. Загальна вартість використання 4 (чотирьох) фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів складає 1 160,00 грн. на місяць, включаючи ПДВ 20 % - 133,49 грн. та збір за паркування автотранспорту - 359, 04 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % місячної вартості послуг не пізніше 15 числа поточного місця.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що сторона-2 зобов'язана протягом 2 (двох) календарних днів з дня отримання Акту приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернути стороні-1 один примірник Акту.

Відповідно до п. 3.6. договору сторонами було визначено, що якщо протягом 2 календарних днів після отримання Акту приймання-передачі наданих послуг сторона-2 не надасть стороні-1 підписаного примірника Акту або аргументованої відмови у його підписанні, то даний Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним стороною-2, а послуги такими, що надані та прийняті належним чином.

Пунктом 4.3. даного договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування плати в п. 3.1. договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми несплати.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (п. 5.1.).

Відповідно до п. 5.2. договору строк дії договору розпочинається з 01.12.2010 і діє до 31.12.2011.

26.11.2010 між позивачем та відповідачем був погоджений та підписаний Акт приймання-передачі місць для паркування автотранспортних засобів за договором № 1.1-124.10 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування від 26.10.2010, відповідно до якого сторони визнають та підтверджують, що сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла 4 (чотири) фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Заболотного (авторинок "Центральний"); сторона-2 немає зауважень стосовно технічного стану Об'єкту; момент передачі фіксованих місць зафіксовано вірно 01.12.2010, який містить підписи уповноважених представників сторін та відбитки позивача та відповідача.

Відповідно до умов договору № 1.1-124.10 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування від 26.11.2010 позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, в тому числі, надав відповідачу для підписання Акт №КП-0014081 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2011, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ - 996,67 грн., ПДВ 20% - 193,33 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 1160,00 грн., що підтверджується рахунком-фактури №СФ-0002232 від 01.07.2011.

Із Довідки Вих. №43-65/398 від 10.07.2014 Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" щодо надходження коштів від Фізичної особи-підприємця Ковалевської Л. П. на рахунок Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" за період 3 26.11.2010 по 31.12.2013, вбачається, що відповідачем були оплачені рахунки - фактури виставлені по договору за грудень 2010 - червень 2011.

За твердженням позивача, з липня 2011 відповідач послуги надані позивачем оплачувати припинив без будь-яких на те повідомлень, без надання інформації щодо не виконання договірного зобов'язання. Також, відповідачем не було підписано Акт №КП-0014081 здачі-приймання робіт (надання послуг), аргументованої відмови у його підписанні на адресу позивача не надходило.

З метою безпосереднього врегулювання спору, листом від 20.03.2014 № 421, позивач звернувся до відповідача з претензією у письмовій формі про оплату наявної у нього заборгованості станом на 20.03.2014 (внаслідок невиконання грошового зобов'язання по оплаті за договором) яка становить 1160,00 грн. Заборгованість позивач пропонував сплатити протягом 10 днів з моменту отримання листа, та повторно надіслав для підписання відповідачу Акт №КП-0014081 здачі-приймання робіт (надання послуг) за липень 2011 та наголошував, що відповідно до п. 3.5. сторона-2 зобов'язана протягом 2 (двох) календарних днів з дня отримання Акту приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернути стороні-1 один примірник Акту.

Відповідач про результати розгляду претензій позивача не повідомив, не задовольнив вимоги останнього щодо сплати боргу за надані в експлуатацію місця для паркування автотранспортних засобів, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписав.

Відповідач доказів оплати сплати боргу за надані в експлуатацію місця для паркування автотранспортних засобів відповідно до договору №1.1-124.10 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування від 26.11.2010 в матеріали справи не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 1.1-124.10 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування від 26.11.2010 є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 759, 762, 901, 903 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 3.2. договору розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % місячної вартості послуг не пізніше 15 числа поточного місця.

Відповідач плату за експлуатацію місць паркування за липень 2011 року в розмірі 1 160, 00 грн. не вніс, і не підписав Акт №КП-0014081 здачі-приймання робіт (надання послуг), та не надав аргументованої відмови у його підписанні.

Враховуючи п. 3.5. договору, Акт №КП-0014081 вважається таким, що повністю погоджений та затверджений відповідачем без претензій, а отже плата за користування паркувальними місцями підлягає оплаті.

Заборгованість відповідача за договором перед позивачем становить 1 160,00 грн., що підтверджено матеріалами справи. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 1160,00 грн. відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання умов позивачем договору не заявлялось та суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо сплати вартості використання фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за договором №1.1-124.10 від 26.11.2010 позивачем заявлена вимога стягнення штрафних санкцій.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 80,60 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплати, відповідно до п. 4.3. договору, за загальний період з 16.07.2011 (відповідно до вказаного в розрахунку) по 31.12.2011.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 80,60 грн. у відповідності до п. 3.2. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.3. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснено вказаний розрахунок.

На підставі п. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у сумі 185, 95 грн. за період з 16.07.2011 по 25.07.2014.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню з наступних підстав. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних за період з 16.07.2011 по 25.07.2014 нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним арифметично неправильно здійснено вказаний розрахунок, відповідно вимоги про стягнення 3% річних за вказаний період підлягають стягненню з відповідача за розрахунком суду, в розмірі 105,45 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача за договором підлягають 1 160,00 грн. - основного боргу, 80, 60 грн. - пені, 105, 45 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковалевської Любові Петрівни (02166, м. Київ, вул. Мілютенко, 44, кв. 163; реєстраційний номер облікової картки платника податків 1374133967; в порядку визначеному законом України "Про виконавче провадження") на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп. 10; ідентифікаційний код 35210739) 1 160 (одну тисячу сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 80 (вісімдесят) грн. 60 коп. - пені, 105 (сто п'ять) грн. 45 коп. 3 % річних та 1 723 (одну тисячу сімсот двадцять три) грн. 90 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко